- •Догляд за хворим у ранній післяопераційний період
- •Догляд за післяопераційною раною
- •Догляд за серцево-судинною системою
- •Послідовність дій медсестри при блюванні (рис. 3.4)
- •Техніка проведення проносної клізми
- •Харчування хворих у післяопераційний період
- •Ентеральне харчування
- •Техніка підмивання хворого (рис. 3 8)
- •Парентеральне харчування
- •Догляд за шкірою і слизовими оболонками
- •Профілактика пролежнів:
- •Догляд за органами дихання
- •Оксигенотерапія
- •Догляд за сечовидільною системою
Догляд за післяопераційною раною
На ділянку післяопераційної рани необхідно покласти міхур із льодом або, рідше, мішечок із сипучим вантажем (піском) для профілактики кровотечі. Міхур із льодом сприяє звуженню кровоносних судин шкіри, а також прилеглих тканин і зниженню чутливості нервових рецепторів. Його заповнюють дрібними шматочками льоду, витискають залишки повітря, щільно закривають кришку, обгортають рушником і прикладають до рани. Не можна наливати в міхур воду і заморожувати її в морозильнику, оскільки поверхня утвореного льоду буде дуже великою, що може призвести до переохолодження ділянки рани. Міхур із льодом можна тримати 2-3 год, а при необхідності й більше, але через кожні 20-30 хв його обов'язково треба забирати на 10-15 хв. У міру того, як лід у міхурі буде танути, воду необхідно зливати, а кусочки льоду додавати.
Якщо на рану кладуть мішечок із вантажем, то він виконує функцію, подібну до стискальної пов'язки — притискає судини на поверхні і в глибині рани. Пісок для вантажів стерилізують і насипають в цератові мішечки, на які надягають стерильні наволочки. Після застосування наволочки замочують у дезрозчині, перуть і стерилізують, вантажі очищають від крові, ранових виділень, протирають розчином хлораміну (хлорантаїну), а потім на добу поміщають у поліетиленові пакети, куди кладуть ватні кульки, змочені 10 % розчином формальдегіду.
При догляді за раною в тих випадках, коли пов'язка сповзла, медична сестра повинна її поправити. Коли пов'язка швидко просякає кров'ю, перебинтовувати її протипоказано, необхідно викликати лікаря.
Наступного дня після операції необхідно зробити перев'язку рани, оглянути і пропальпувати. При сприятливому перебізі післяопераційного процесу перев'язку проводять рідко, щоб не травмувати грануляції. Шви знімають у два етапи, найчастіше на 7-8 день, при деяких операціях - на 11-12 день.
Догляд за серцево-судинною системою
У ранній післяопераційний період медична сестра вимірює пульс і тиск .хворого щогодини. При вимірюванні пульсу звертають увагу на його частоту, ритмічність, наповнення і напруження. Необхідно пам'ятати, що підвищення температури тіла хворого на 1 °С супроводжується частішанням пульсу на 8-10 уд./хв. Якщо в оперованого частота пульсу випереджує температуру або температура знижується, а пульс частішає, це вказує на несприятливий перебіг післяопераційного періоду.
Після операції у хворого може розвинутись колапс - гостра судинна недостатність. Хворий блідий, кінцівки холодні, значна тахікардія, артеріальна гіпотензія.
Послідовність дій сестри при колапсі:
1. Негайно викликати лікаря;
2. Забезпечити хворому суровий спокій, горизонтальне положення в ліжку, без подушки, з дещо піднятими ногами;
3. Укрити хворого ковдрою, до ніг прикласти теплі грілки;
4. Забезпечити доступ свіжого повітря або інгаляцію кисню;
5. Підготувати необхідні лікарські засоби: строфантин, мезатон, флакон із фізрозчином тощо
Догляд за шлунково-кишковим трактом
Після будь-якої операції під наркозом хворому не дозволяється пити 2-3 год. Після операції на органах травлення пити не дозволяється значно довше (наприклад, після операції на шлунку - 1-2 доби). Хворому можна змочувати порожнину рота невеликими порціями кип'яченої води з лимоном. Для профілактики стоматиту ротову порожнину обробляють розчином калію перманганату (1:5000), 2 % розчином борної кислоти (рис. 3.3). Для посилення слиновиділення рекомендовано смоктати лимон. При вираженій сухості язика його змазують сумішшю гліцерину з лимонним соком або розчином лимонної кислоти. Якщо хворий самостійно не може доглядати за порожниною рота, медсестра повинна допомогти йому почистити зуби. Дуже часто після операцій на ШКТ виникає здуття кишечника. У такому разі необхідно ввести хворому газовідвідну трубку. Також за призначенням лікаря можуть проводитись гіпертонічні або сифонні клізми. Перше самостійне відходження газів, а також поява перистальтики є сприятливими ознаками. Частим проявом ускладнень післяопераційного періоду з боку органів травлення є блювання.
Медичний персонал повинен допомогти хворому впоратись із цим ускладненням.
