35. Казкотерапія як технологія формування психічного здоров’я дітей дошкільного віку.

Казкотерапія – ефективний спосіб корекції поведінки дитини, адже метою казкотерапії є підведення людини до усвідомлення своєї внутрішньої сутності, своєї єдності і неповторності, до відчуття гармонії із собою і світом. У процесі казкотерапії людина навчається сприймати себе такою, якою вона є, усвідомлювати себе й інших людей, кожного, як неповторну індивідуальність.

Переваги казкотерапії Терапевтична казка відрізняється відзвичайної тим, що вона складена спеціально з урахуванням особливостей конкретної дитини. Її персонажі переживають ті ж емоції, борються з тими ж страхами, комплексами, що й малюк. Дитина порівнює себе з персонажем , аналізує його поведінку (таким чином вдаючись і до самоаналізу) і на його прикладі вчиться долати труднощі різного характеру у реальному житті. Казка розвичає уяву дитини, розширює її світогляд. Слухаючи і аналізуючи казки в дитинстві, людина поповнює у підсвідомості банк життєвих ситуацій, що за необхідності може бути активізований. Терапевтична казка створює особливий з’язок між дитиною і дорослим, що грунтується на довірі та впевненості. У процесі казкотерапії негативні персонажі (що є втіленням дитячих страхів та комплексів) перетворюються на позитивні.

Як створити терапевтичну казку

1. Обираємо героя, близького дитині за статтю, віком, характером.

2. Описуємо життя героя у казковій так, щоб дитина знайшла схожість зі своїм життям.

3. Вводимо героя в проблемну ситуацію, відповідну до реальної, яку переживає дитина.

4. Пошук героєм шляхів розв’язання проблеми супроводжуємо коментарями, показом ситуації з різних точок зору. Можна ввести помічника – мудрого наставника.

5. Робимо висновок, долучаючи до цього дитину.

Примітка. Створюючи психокорекційні казки, важливо знати приховані причини певної поведінки, страхів та комплексів дитини.

36. Пісочна терапія в роботі з дошкільниками. Її роль у формуванні емоційної сфери дитини.

Пісочна терапія («sandplay» - iгри з піском) - одна з найбільш цікавих і перспективних методик психотерапії. Найчастіше в дитячому віці iгри в «пісочниці» є динамічними: дитина не просто створює тимчасовий розріз своєї картини світу (це, найчастіше, відбувається з дорослими), але і розігрує окремі ситуації між об'єктами, які беруть участь в композиції на піску. На ці маленькі інсценування варто звернути особливу увагу: саме таким чином дитина розповідає, як вона насправді сприймає ту чи іншу ситуацію (конфлікти батьків, обстановку в дитячому садку або школі).

Саме пісок легко стає для дитини засобом вираження невербальної експресії: приймаючи практично будь-яку форму (особливо, якщо задіяти воду), він є своєрідною площиною для втілення фантазій дитини. До цього додається і винятковий психотерапевтичний ефект самого дотику до піску: розвивають дрібну моторику рук, творчий потенціал, просторове сприйняття і образно-логічне мислення. Також підкреслюється і глибший вплив пісочної терапії: гармонізація внутрішнього світу, засвоєння моральних норм та принципів добра і зла.

Для того, щоб спорудити в ДНЗ маленьку пісочницю має бути: ящик (стандартна пропорція підстави 70/60 см з висотою стінки не більше 15 см) блакитного кольору (традиційний колір для роботи з підсвідомістю, може бути символом води або повітря). Пісочницю необхідно заповнити чистим дрібним піском наполовину. Якщо ви власноруч збираєте пісок на пляжі, варто його попередньо просіяти і прожарити в духовці! Також для роботи потрібно зібрати колекцію різноманітних фігурок (процес формування цієї колекції нерідко стає захоплюючим заняттям для самих батьків). Далі можна починати гратись. За грою можна спостерігати, задавати питання («Чому лисичка заривається в пісок?», «Що відчуває оленятко?"), стимулювати активність дитини. Приклад гри з піском «Сапер»:

Руки одного гравця стають «міною», вони можуть бути занурені в пісок будь-яким чином. Завдання іншого гравця – «сапера», відкопати «міну» не торкаючись її. Сапер може діяти руками, дути на міну, допомагати собі тонкими паличками.