Педагогічний експеримент
У процесі дослідження педагогічних явищ більшу роль грає експеримент - спеціально організована перевірка того або іншого методу, або прийому роботи для з'ясування його педагогічної ефективності.
Педагогічний експеримент - комплекс методів дослідження, що забезпечує науково-об'єктивну й доказову перевірку правильності обґрунтованої на початку дослідження гіпотези.
Гіпотеза - наукове твердження, що представляє собою ймовірне рішення.
По масштабі експерименти діляться:
глобальні, що охоплюють значне число випробуваних;
локальні (місцеві), охоплюють учнів у масштабі регіону, області, міста;
мікроексперименти, проводяться в школі, класі.
Залежно від цільових настанов розрізняють такі види експериментів: що констатує, формуючий, контрольний.
По місцю проведення: природний, лабораторний.
експеримент, Що Констатує, проводиться звичайно на початку дослідження для з'ясування стану справ у шкільній практиці по тій або іншій досліджуваній темі або проблемі.
Формуючий експеримент ( созидательно-перетворюючий). Сутність його полягає в тім, що педагог-дослідник застосовує спеціальну систему мер спрямованих на формування в учасників певних особистісних якостей.
Контрольний експеримент складається в перевірці отриманих висновків і розробленій методиці в масовій шкільній практиці.
Природний експеримент проводиться у звичайних, природних умовах у школі, класі без порушення звичного ходу діяльності вчителів і учнів.
Лабораторний експеримент припускає створення штучних умов, де перевіряється висунута робоча гіпотеза.
При проведенні експерименту досліджуються експериментальна й контрольна група.
Робота над літературними джерелами
Дослідження педагогічної проблеми починається з вивчення літератури, що дає можливість довідатися, які сторони проблеми вже досить добре вивчені, з яких питань ведуться наукові суперечки, а які питання ще не вирішені, хоча й виникли. Робота з літературними джерелами припускає використання таких загальнонаукових методів, як складання бібліографії, реферування, конспектування.
Вивчення шкільної документації: особистих справ учнів, медичних карт, класних журналів, учнівських щоденників дають подання про індивідуальні особливості учнів, їхньому відношенні до навчання, рівню засвоєння знань, стані навчально-виховної роботи в школі.
Вивчення й узагальнення педагогічного досвіду
Цей метод заснований на вивченні й теоретичному осмисленні практики роботи кращих шкіл і вчителів, що успішно здійснюють навчання й виховання. М. Красовицкий визначає поняття передового педагогічного досвіду, як оптимальну діяльність педагога, що є результатом творчого пошуку й несе в собі елементи новизни, спрямована на рішення актуальних завдань виховання й навчання, і забезпечує стійку ефективність навчально-виховного процесу, як у рамках існуючих форм, методів, прийомів роботи так і на основі їхнього вдосконалення.
Новаторський педагогічний досвід — це реалізація на практиці педагогічних ідей, які виходять за межі існуючих рекомендацій і нормативів, і сприяють створенню нових педагогічних систем і методик.
По характері новизни новаторський досвід можна розділити на дві групи:
дослідницький — йому властиві експериментальні шукання, оригінальні знахідки, що відрізняються від досягнутого в науці й практиці, а іноді повністю суперечному традиційному підходу;
раціоналізаторський — удосконалення практики навчання й виховання на основі творчого використання нових ідей.
