6. Основні ознаки масової політичної свідомості українського суспільства

5. Серед основних ознак масової політичної свідомості українського суспільства, на наш погляд, найбільш вагомі наступні: прагматизм, маргіналізація, державний патерналізм, етатизм, амбівалентність, низький рівень консолідації й ідентифікації та регіоналізація.

Загальною позитивною тенденцією масової політичної свідомості є те, що, незважаючи на політико-ідеологічну різноманітність регіонів України і зростання протестного потенціалу населення України, майже в усіх регіонах переважає позитивне ставлення до демократичних цінностей: свободи слова, віросповідань, волевиявлення, повага до людської особистості тощо.

Формування демократичної політичної свідомості громадян, набуття ними досвіду та навичок активної політичної поведінки, подолання існуючої фрагментарності історичної пам’яті й становлення на цій основі громадянської політичної культури набуває першочергового значення на шляху політичного розвитку України.

7. Змі і формування суспільної думки та масової свідомості

6. Сьогодні ЗМІ відіграють значну роль у складних процесах формування суспільної думки та масової свідомості. Хоча в літературі присутні різні суперечливі точки зору щодо питання про вплив ЗМІ на масову політичну свідомість, у тому числі електоральні уподобання. З одного боку, досить поширена теорія про тотальний вплив мас-медіа на політичні настанови населення, відзначено, зокрема, значні успіхи ЗМІ – насамперед телебачення – у проведенні виборчих кампаній. З іншого боку, можливості засобів масової інформації визнають досить обмеженими.

Суперечливість різних поглядів на характер і ступінь впливовості ЗМІ викликає бажання експериментально перевірити наявність і ступінь реального впливу ЗМІ на політичну свідомість населення України в контексті виборчих кампанії 2004-2006 рр.

Заславська О. О. поставили перед собою завдання з’ясувати, чи існує взаємозв’язок між тим, що читають і дивляться українські громадяни та їх політичними (електоральними) настановами, наскільки значним є внесок ЗМІ (інформаційного фактора) у формування цих уподобань.

Провівши кореляційний аналіз з метою визначення, чи впливає представлення кандидатів у ЗМІ на електоральний вибір, чи існує залежність між кількістю голосів, відданих за того чи іншого кандидата та представленням його в загальнонаціональних ЗМІ, Заславська О. О. дійшла наступного висновку: політичний вибір громадян України під час виборчих кампаній 2004-2006 рр. істотно залежав від повідомлень ЗМІ. Якщо на результати президентської виборчої кампанії вплинуло як телебачення, так і преса, то на парламентських виборах через певне падінням інтересу до політичного життя після бурхливих подій президентської виборчої кампанії, населення робило свій вибір, орієнтуючись на телебачення та негативно забарвлену інформацію в пресі.

8. Моделі впливу засобів масової інформації на масову політичну свідомість (результати дослідження о. О. Заславської)

О. О. Заславською було проведено ще одне дослідження для того, щоб визначити, які моделі впливу засобів масової інформації на масову політичну свідомість були присутні в українському суспільстві під час проведення президентської виборчої кампанії-2004. Об’єктом дослідження були обрані електорати чотирьох найпопулярніших українських політиків (О.Мороз, П.Симоненко, В.Ющенко, В.Янукович).

Методичною основою дослідження був комплексний аналіз представлення політичних лідерів у провідних засобах масової інформації (найбільших телеканалах і газетах) і зміни ставлення громадян України до зазначених політичних персонажів.

Здійснивши кореляційний та регресійний аналізи, ми отримали дані, котрі підтвердили, що електорати різних політиків характеризуються різним ступенем інформаційної чутливості. Підвищена інформаційна чутливість була характерна для електорату В.Януковича, значну його частину становлять виборці, які поєднують свої уподобання з інформацією, отриманою зі ЗМІ. В електораті О.Мороза більшість виборців слабко піддаються впливу ЗМІ. Серед виборців П.Симоненка досить багато людей, чиї уподобання протилежні впливу ЗМІ. Для електорату В.Ющенка характерна модель позитивного інформаційного впливу для телебачення та негативного впливу для преси. Отже, є політики, чий електорат більш стійкий до інформаційних атак (пропаганди), і ті, чий електорат, навпаки, досить легко піддається впливу ЗМІ.

Таким чином, це дослідження О. О. Заславської показує, що в українському суспільстві присутні всі три базові моделі впливу ЗМІ на політичну свідомість:

• модель підвищеної (позитивної) інформаційної чутливості, при якій електоральні уподобання аудиторії конкретного ЗМІ суттєво пов’язані з відповідною (позитивним або негативним) репрезентацією політичних персонажів у цьому ЗМІ;

• модель заниженої (нульової) інформаційної чутливості, коли такий зв'язок відсутній або не є значним;

• модель зворотної (негативної) чутливості, коли зміни електоральних уподобань аудиторії конкретного ЗМІ зворотні репрезентації політичних персонажів у цьому ЗМІ (зокрема, збільшення кількості негативних згадувань про якого-небудь політика в ЗМІ призводить до збільшення його прихильників серед аудиторії даного телеканалу, радіостанції, газети, і навпаки).

Іншими словами, можна сказати, що українські громадяни досить по-різному поводяться під впливом ЗМІ досить по-різному і при побудові політичних технологій потрібно дуже ретельно враховувати, який з типів взаємовпливу ЗМІ та масової політичної свідомості є домінуючим у кожній конкретній цільовій аудиторії.