5.Поняття літосфера, внутрішня будова Землі

Тверду оболонку землі наз.літосферою.Вчені виділили 3 основні геосфери всередині Землі: земну кору, мантію, ядро. Кора-верхня тверда оболонка Землі-склад.з кисню, кремнію, алюмінію, заліза, кальцію,натрію,калію, магнію.У матер. Частині розрізняють 3 шари:осадочний, гранітний, базальтовий, а під океанами-осадочний, базальтовий. Мантія-підкорова оболонка землі. Склад. З оксидів магнію, заліза, кремнію.Знаходиться в твердому стані через винятково великий тиск.Поділяють мантію на верхню і нижню. Ядро-центральна частина Землі.Одні вчені вважають що воно склад.з заліза, інші – із силікатів.Температура ядра 4000-5000 градусів.

7.Зовнішні сили, які змінюють поверхню Землі Земну поверхню формують не тільки внутрішні процеси, а й зовнішні. До них належать вивітрювання, робота вітру, поверхневих і підземних вод, моря, льодовиків. Ці процеси, відбуваються на поверхні або у верхній частині земної кори. Вивітрювання — процес механічного руйнування та хімічної зміни гірських порід та мінералів земної поверхні та при поверхневих шарів літосфери Розрізняють фізичне, хімічне і органічне вивітрювання. Фізичне вивітрювання – це руйнування гірських порід до уламків під впливом різких коливань температури та замерзання води в тріщинах. Особливо активно воно відбувається там, де значні контрасти добових температур – у пустелях і горах. Руйнівна дія замерзлої води поширена в полярних районах Хімічне вивітрювання – це руйнування гірських порід під дією повітря, води і розчинених у ній речовин. Вони здатні роз’їдати породи, тим самим утворюючи з них нові мінерали і породи. Найбільш інтенсивно хімічне вивітрювання відбувається в районах з вологим і теплим кліматом. Органічне вивітрювання – це руйнування гірських порід організмами. Найчастіше його починають бактерії, мохи і лишайники, які оселяються на породах. Корені рослин, потрапляючи у тріщини порід, також сприяють розтріскуванню. Серед тварин відчутно впливають на породи землерийні, дощові черви, мурашки та ін. Внаслідок вивітрювання утворюються пухкі відклади, які легко розвіюються вітрами і розмиваються текучими водами.

6. Проаналізуйте внутрішні процеси, які змінюють поверхню Землі.

Головна причина рухів земної кори - це переміщення речовини мантії, зумовлені внутрішньою енергією планети.Горизонтальні рухи земної кори. Вони дуже повільні і часто невідчутні. Але про них свідчать обриси нинішніх материків і океанів. На гірських крутосхилах або на високих схилах річкових долин шари гір. порід перекручені і зім'яті у складки.

Складки утворюються внаслідок зустрічних горизонтальних пе­реміщень шарів гірських порід. Коли окремі ділянки земної кори розтягуються, утворюються розломи - велетенські тріщини.

Вертикальні рухи земної кори. Вони надзвичайно повільні,  можна визначити лише за допомогою спец. приладів. Саме так з*ясовано,що Придніпровська височ. щороку підіймається на 9,5 мм. . Верт. рухи зем. кори спостерігають і в зонах розломів. Обабіч таких розломів одні ділянки земної кори можуть опускатися, інші - підніматися. Опущ. ділянки зем. кори інколи заповнюються водою. Так утворилися долина річки Рейн, оз. Байкал.

Землетруси — підземні поштовхи і коливання земної поверхні.

Вони відбуваються внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії. Місце розривів і зміщень у земній корі називають вогнищем землетрусу, яке може виникнути на глибині 10-70 км. Ділянку зем. поверхні, розташовану над вогнищем, наз. епіцентром землетрусу. У цьому місці інтенсивність поштовхів найбільша. Чим далі від епіцентру, тим вона менша. Інтенсивність землетрусів вимірюють у балах за дванадцятибальною шкалою. Більшість відбуваються на краях літосферних плит, де розташовані рухливі ділянки земної кори. Місця розходження або зіткнення літосфер­них плит, де землетруси стаються найчастіше, назвали сейсмічними поясами.  Землетруси майже завжди супро­воджуються велетенськими хвилями - цунамі. Більшість землетр. трив. кілька секунд, інколи кілька хв.