Особливості застосування методу поглинених витрат:

- найчастіше застосовується на українських підприємствах;

- використовується для оформлення зовнішньої звітності;

- ґрунтується на розподілі усіх складових собівартості за видами продукції, тобто передбачає розрахунок повної собівартості продукції;

- передбачає розподіл витрат на прямі і непрямі;

- передбачає оцінку запасів готової продукції на складі за повною собівартістю.

Разом з тим, при використанні цього методу існує можливість спотворення реальної собівартості окремих видів продукції, тому що непрямі витрати розподіляються за видами продукції відповідно до визначеної бази, що призводить до необґрунтованого встановлення цін на продукцію.

Метод поглинених витрат використовують в тих випадках, коли:

- на підприємстві виготовляють один продукт чи кілька продуктів в невеликому обсязі;

- сума загальновиробничих витрат істотно змінюється з часом;

- підприємство має довгострокові контракти на виконання певного обсягу робіт.

Особливості застосування методу прямих витрат:

- метод є невід'ємною частиною управлінського обліку;

- ґрунтується на обліку конкретних виробничих витрат;

- всі постійні витрати відносяться на фінансовий результат і не розподіляються за видами продукції;

- передбачає розподіл витрат на постійні і змінні;

- дає можливість здійснювати аналіз беззбитковості;

- передбачає оцінку запасів готової продукції на складі тільки за змінними витратами;

- дає можливість гнучко підходити до процесу ціноутворення.

Крім того, метод прямих витрат дає можливість визначити прибуток, який приносить продаж кожної додаткової одиниці продукції і, відповідно, планувати ціни і знижки на визначений обсяг продажів.

Показники оцінки витратності виробництва

Оцінка витратності виробництва продукції на конкретному підприємстві здійснюється з метою визначення його виробничого потенціалу та можливостей оптимізації виробничої програми. Основними показниками оцінки витратності виробництва є:

1) потреба в сировинно-матеріальних ресурсах на одиницю виробленої підприємством продукції (ССМі), яка обчислюється за формулою (12.1):

грн на одиницю готової продукції,

де НСМі – норми витрат сировини і матеріалів на виробництво продукції, в натуральних вимірниках (т, кг, м3, л, км, кВт-години тощо); ЦСМі – покупна ціна сировини чи матеріалів, грн за одиницю;

2) загальні витрати на основну сировину та матеріали, паливо та електроенергію, газ та воду, напівфабрикати в собівартості продукції (ССМ) визначаються за формулою (12.2):

де НСМі – норми витрат сировини і матеріалів на виробництво одиниці продукції, в натуральних вимірниках (т, кг, м3, л, км, кВт-години тощо); ЦСМі – ціна сировини чи матеріалів, грн за одиницю; Q – обсяг виробленої продукції в натуральних одиницях (виробнича програма підприємства);

3) сума умовно-змінних витрат у собівартості продукції (СЗМ) визначається за формулою (12.3):

де ВЗi – умовно-змінні витрати на виробництво продукції, які залежать від змін обсягів виробництва продукції. До них відносять витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати та комплектуючі, паливо, електроенергію, пару, воду, стисле повітря тощо, заробітну плату основних виробничих працівників-відрядників з відрахуваннями;

4) сума умовно-постійних витрат у собівартості продукції (СУП) обчислюється за формулою (12.4):

де ВПj – умовно-постійні витрати у собівартості продукції, які не залежать від змін обсягів виробництва продукції. До них відносять витрати на утримання й експлуатацію устаткування, на освоєння виробництва, цехові та інші загальновиробничі витрати.

Після розрахунку суми умовно-змінних та умовно-постійних витрат на виробництво продукції обчислюють їх питому вагу (αЗМ, αУП) в загальній виробничій собівартості виробництва продукції (СЗАГ) за формулами (12.5-12.6):

5) матеріалоємність виробництва (МЄ) – показник, який характеризує суму матеріальних витрат (ССМ) в обсязі всієї виготовленої підприємством продукції (ВП). Він розраховується за формулою (12.7):

де ССМ – сукупні витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати, необхідні для виготовлення певної продукції (без енерговитрат); Ці – ціна одиниці виготовленої продукції відповідно до асортименту; Qі – обсяг конкретного виду виготовленої продукції в натуральних одиницях в межах асортименту; n – асортимент продукції;

6) енергоємність виробництва (ЕЄ) – показник, який характеризує суму витрат на оплату енергоресурсів (СЕ) в обсязі всієї виготовленої підприємством продукції (ВП). Він розраховується за формулою (12.8):

7) зарплатоємність виробництва (ЗПЄ) – показник, який характеризує суму витрат на оплату праці промислово-виробничого персоналу підприємства (ФОП) в обсязі всієї виготовленої підприємством продукції (ВП). Він розраховується за формулою (12.9):