- •Лабораторна робота №1 Дослідження схем випростовування
- •Порядок виконання роботи № 1
- •Лабораторна робота №2 Двопівперіодні діодні випростовувачі
- •Порядок виконання роботи № 2
- •Лабораторна робота №3 Дослідження включенння біполярного транзистора по схемі із спільним емітером
- •Типові показники схем включення транзисторів
- •Порядок виконання роботи № 3
- •Лабораторна робота №4 Дослідження включенння біполярного транзистора по схемі із спільною базою
- •Лабораторна робота №5 Дослідження включенння біполярного транзистора по схемі із спільним колектором Основні властивості схеми ск
- •Порядок виконання роботи № 4
- •Порядок виконання роботи № 5
- •Лабораторна робота №6 Дослідження операційного підсилювача і спеціалізованих пристроїв на його основі
- •Масштабуючий пристрій
- •Додаючий пристрій
- •Порядок виконання роботи № 6
- •Контрольні запитання
Порядок виконання роботи № 5
Згідно приведеної вище методики розрахувати підсилювальний каскад СБ із термостабілізацією. Початкові дані вибрати з табл. 5 згідно номера варіанта.
Реалізувати підсилювальний каскад CБ із термостабілізацією в ELECTRONICS WORKBENCH 5.12. Внаслідок відмінності параметрів транзисторів, на основі яких моделюється підсилювальний каскад, від параметрів, що задані в початкових умовах, можуть виникати спотворення форми вихідного сигналу. При необхідності, додатково підібрати більш точні значенні опору допоміжних резисторів, які були розраховані приблизно.
Виміряти значення коефіцієнтів підсилення параметрів вхідного сигналу та порівняти їх з відповідними розрахунковими значення.
Дослідити спотворення форми вихідного сигналу при перевищенні вхідним сигналом номінальної амплітуди (U′BX = 2·UBX ) та внаслідок неправильного розрахунку робочої точки транзистора (R1′ = 2·R1 ).
Підготувати звіт по лабораторній роботі, який має містити схеми підсилюючих каскадів, що досліджувались, та часові діаграми вхідного та вихідного сигналів.
Таблиця 5
Варіант |
Амплітуда вх. сигналу UВХ , В |
Частота вх. сигналу f, кГц |
Внутрішній опір емітерного переходу rбе , Ом |
Коефіціент передачі струму бази |
Опір наван-таження Rн , кОм |
Напруга живлення EС , В |
1 |
±12 |
50 |
100 |
105 |
0,08 |
-30 |
2 |
±10 |
75 |
150 |
100 |
0,10 |
-25 |
3 |
±8 |
100 |
200 |
95 |
0,15 |
+20 |
4 |
±6 |
125 |
250 |
105 |
0,20 |
+25 |
5 |
±8 |
150 |
300 |
100 |
0,25 |
+30 |
6 |
±12 |
50 |
100 |
95 |
0,08 |
-30 |
7 |
±10 |
75 |
150 |
105 |
0,10 |
-25 |
8 |
±8 |
100 |
200 |
100 |
0,15 |
+20 |
9 |
±6 |
125 |
250 |
95 |
0,20 |
+25 |
10 |
±8 |
150 |
300 |
105 |
0,25 |
+30 |
11 |
±12 |
50 |
100 |
100 |
0,08 |
-30 |
12 |
±10 |
75 |
150 |
95 |
0,10 |
-25 |
13 |
±8 |
100 |
200 |
105 |
0,15 |
+20 |
14 |
±6 |
125 |
250 |
100 |
0,20 |
+25 |
15 |
±8 |
150 |
300 |
95 |
0,25 |
+30 |
16 |
±10 |
100 |
200 |
100 |
0,10 |
+20 |
Лабораторна робота №6 Дослідження операційного підсилювача і спеціалізованих пристроїв на його основі
Операційні підсилювачі (ОП) — це підсилювачі постійного струму з глибоким зворотнім зв'язком, що призначені для реалізації з аналоговими сигналами різних математичних операцій: додавання, віднімання, логарифмування, інтегрування, тощо. Саме цьому використанню вони і забов'язані своєю назвою.
З переходом на інтегральну технологію виробництва ОП стали широко використовуватись в різних приладах і пристроях електронної техніки. Таке широке використання ОП пояснюється тим, що їм властиві якісні електричні параметри (великий коефіцієнт підсилення, високий вхідний і низький вихідний опори, висока стабільність коефіцієнта передачі, малий дрейф вихідного рівня, велика швидкодія, мала потужність споживання), а з іншого боку — малі габарити, висока надійсть і невелика вартість.
