Вказівки з оформлення матеріалів магістерської кваліфікаційної роботи

МКР повинна мати аргументовану постановку задачі, сформульовані вимоги до об'єкту розроблення, аналіз стану вирішення задачі на основі інформаційного пошуку та обґрунтування алгоритму її вирішення, необхідні розрахунки, проробку техніко-економічних питань та забезпечення безпеки життя і діяльності людини. В МКР використовується системний підхід до вирішення задачі.

Обсяг МКР та детальність проробки окремих питань мають відповідати загальним вимогам до одного з етапів виконання розробки: науково-дослідної роботи, технічної пропозиції, ескізного проекту, технічного проекту, будь-якої частини розроблення робочої документації або стадії експлуатації, етапи організації експлуатації та ремонту.

Результати МКР, що матимуть науково-технічний інтерес, можуть бути представлені в подальшому для публікації, а на оригінальні технічні рішення – подані заявки на винахід для отримання патенту.

МКР складається з пояснювальної записки (текстової частини) та мультимедійної презентації.

Оформлення пояснювальної записки

Пояснювальна записка має містити завдання на МКР, вичерпну інформацію за всіма її розділами, додатки. Мова пояснювальної записки українська (для іноземних студентів за їх бажанням і за узгодженням з кафедрою можливо використання російської або іноземної мови).

Оформлення записки – згідно з ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»; загальний обсяг пояснювальної записки (без додатків) 75–90 машинописних (надрукованих за допомогою комп’ютера) сторінок, з розрахунку 40 рядків на сторінку, в тому числі: вступ – 1–3 с., питання безпеки життя і діяльності людини – 7–10 с., економічна частина – 10–14 с., розробка елементів конкретної дидактики – 10-12 с., висновки – 1–2 с., перелік посилань – 1–2 с., додатки без обмежень.

Загальними вимогами до тексту пояснювальної записки є логічна послідовність викладення матеріалу, чіткість та конкретність викладення теоретичних та практичних результатів роботи, суті постановки завдання та мети роботи, методів дослідження, прийнятих інженерних рішень, доведеність висновків та обґрунтованість рекомендацій. В тексті пояснювальної записки необхідно дотримуватись єдиної термінології. Вона не має бути перевантажена малоінформативним матеріалом, описом загальновідомих методів, виводами формул тощо. В даному випадку необхідно посилатися на джерела інформації. В тексті наводиться використаний аналітичний апарат та результати розрахунків за допомогою комп’ютера. При наявності однотипних розрахунків, результати необхідно подавати у вигляді таблиць.

Текст пояснювальної записки не слід викладати від першої особи, переважніше безособова форма за всім текстом у визначеному відмінку й часі.

Текст пояснювальної записки має бути стислим, чітким, лаконічним, добре відредагованим, з формулюваннями, які не допускають неоднозначності їх тлумачення. У тексті записки не допускається:

скорочувати позначення фізичних одиниць, якщо вони вживаються без цифр, за винятком таблиць і у формулах;

застосовувати індекси стандартів (ДСТУ, ГОСТ, ОСТ тощо) без реєстраційного номера. В такому разі потрібно писати «згідно зі стандартами, нормативними документами тощо».

Текст пояснювальної записки часто безпідставно поділяють на абзацні відступи після кожної фрази. Зустрічаються і роботи, в яких декілька сторінок поспіль написані без абзаців. Неправильний поділ тексту на абзаци заважає сприйняттю тексту. Абзацними відступами необхідно виділяти відокремлені за змістом частини тексту, пов’язані між собою загальною логікою оповідання.