Фази будови тканини

Згідно теорії Н.Г. Новикова тканини в залежності від висоти хвиль ниток, що переплітаються, поділяють на 9

У тканині першої фази будівлі Ф₁ нитки утоку обгинають не вигнуті нитки основи, у дев'ятій фазі будівлі Ф₉ , навпаки , не вигнутими залишаються нитки утоку, а обгинають їхньої нитки основи. У тканині середньої, п'ятої, фази будівлі нитки основи і качка вигнуті в однаковому ступені.

Висота хвиль ниток (h_o, h_у) при їхній постійній товщині змінюється в залежності від кута нахилу  - ниток основи і кута нахилу  - ниток утоку:

h_o = (d_o + d_у) sin 

h_e = (d_o + d_у) sin 

де d_o, d_у – діаметри ниток основи і качка, відповідно

У свою чергу кути нахилу залежать від відстані між центрами перетину ниток даної системи. Зі збільшенням висоти хвиль ниток основи відповідно зменшується висота хвиль утокових ниток.

Фази будови при постійній сумі діаметрів ниток змінюються в залежності від співвідношення щільностей по основі По і по утоку П_у. При По  П_у тканина мають фази будівлі Ф₆ – Ф₈, при По = П_у – середню фазу Ф₅, при По  П_у – фази Ф₂ – Ф₄. Фаза Ф₉ можливі лише при більшій щільності основи і малої щільності утоку , фаза Ф₁, навпаки, при більшій щільності утоку і малої щільності основи; зустрічаються ці фази рідко і практическог7об значення не мають.

Фаза будови даної тканини не є величиною постійної, вона змінюється в процесах текстильного і швейного виробництва. Вносять зміни у фази будівлі тканин і процеси експлуатації, що викликають розтягання матеріалу в різних напрямках і змінюючі глибині хвиль ниток

Поверхня тканини

Волокнистий склад, структура ниток, вид переплетення, щільність, фази будови тканини й оздоблювальних операцій визначають характер контакту тканини з навколишніми предметами. У залежності від виду переплетення, щільності і фази будови тканини на її поверхні переважають нитки чи основи утоку.

Тканина, на поверхні якої переважають утокові перекриття, називають уточно – опорної. У випадку переваги основних перекриттів тканина називаються основоопорною. При однаковому виступанні на поверхні тканини ниток основи і утка її називають рівноопорною.

Площа фактичного контакту тканини з площиною предметів називається опорною поверхнею. Вона складає від 5 до 20 % усієї площі тканини

Опорна поверхня тканини змінюється як у процесах оздоблювального виробництва, так і при експлуатації одягу. При розтяганні тк4ані в довжину додатковий вигин одержують нитки утоку і гребеня їхніх хвиль помітно виступають на поверхні тканини. При усадці по довжині, навпаки, додатковий вигин одержують нитки основи, гребені хвиль яких піднімаються над поверхнею тканини.

Лекція 9

Обробка текстильних матеріалів

Загальна схема технологічного процесу обробки різних текстильних матеріалів в основному однакова і складається з чотирьох стадій:

1. Підготовка матеріалу до фарбуванню і друкуванню.

2. Фарбування.

3. Друкування.

4. Заключна обробка.

1. Підготовка матеріалу до фарбуванню і друкуванню.

1.1 Бавовняні тканини

Ці тканини при підготовці проходять наступні операції:

Обпалювання тканини нагрітими до червоного розжарювання поверхнями (плитами, циліндрами, жолобами) або відкритим полум'ям для видалення виступаючих на поверхні одиночних волокон з метою її очищення.

Розшліхтовка – видалення шліхти (для полегшення відварювання і біління) шляхом замочування тканини у воді при температурі 30 – 40 ^ос з додаванням кислот, лугів, чи окислювачів ферментів.

Відварювання (3 – 4 години) у спеціальних варильних казанах при температурі 120 –130 ^ос, де тканина обробляються розчином, що складається з їдкого натру, бісульфату натрію і силікату натрію Після відварювання за рахунок видалення залишків крохмалю тканина стають м'якої і краще змочується водою.

Біління в розчинах хлор - чи кисневмісних окислювачах (гіпохлорит натрію, хлорит натрію, перекис водню).

Мерсеризація – обробка натягнутої тканини 25% розчином їдкого натру при температурі 15 – 18 ^ос у плин 30 – 50 з, для кращого фарбування тканин.

Ворсування шляхом обробки валиками з голчастою поверхнею в результаті чого на поверхні тканини утвориться начіс (байка, фланель, бумазея, замша, сукно, вельветон і ін.).