- •Тема: розширення поняття числа задача розширення поняття числа
- •Розширення поняття про число
- •Необхідність розширення множини натуральних чисел
- •Побудова множини цілих чисел
- •Зображення цілих чисел на числовій прямій
- •Властивості множини цілих чисел
- •Додавання й віднімання цілих чисел
- •Множення й ділення цілих чисел
- •Раціональні числа Поняття дробу. Рівність дробів
- •Додатні раціональні числа
- •Додавання додатних раціональних чисел
- •Відношення порядку на множині додатних раціональних чисел. Віднімання
- •Множення й ділення додатних раціональних чисел
- •Зчисленність множини додатних раціональних чисел
- •Десяткові дроби
- •Додавання десяткових дробів
- •Додатні раціональні числа як нескінченні періодичні десяткові дроби
- •Множина раціональних чисел
Додатні раціональні числа як нескінченні періодичні десяткові дроби
Нехай нескоротний дріб не перетворюється у десятковий, тобто до канонічного розкладу його знаменника входить принаймні один простий множник, відмінний від 2 і 5. Розглянемо процес ділення т на п з послідовним дописуванням нулів до діленого. Цей процес ділення нескінченний, тобто всі остачі відмінні від нуля, оскільки в противному разі дріб перетвориться в десятковий, що неможливо.
Результат процесу ділення т на п з послідовним дописуванням нулів до діленого (процес утворення нерівностей ) можна зобразити символом a0, a1a2…ak … (4.5.)
Справді, маючи послідовність нерівностей , завжди можна вказати символ і навпаки, маючи символ, завжди можна побудувати відповідну послідовність нерівностей.
Означення 20. Символ (4.5), в якому а0 — невід'ємне ціле число, а кожна з ак, k = 1,2, ..., набуває одного із значень 0, 1,2, 3, 4, 5, б, 7, 8, 9, називають нескінченним десятковим дробом. Якщо дано нескінченний десятковий дріб (4.5), то а0 називають його цілою частиною, а всі аk, k = 1, 2, ...,— цифрами після коми або десятковими знаками.
Якщо в нескінченному десятковому дробі (4.5), що є зображенням процесу утворення послідовності подвійних нерівностей (4.4), відкинути всі цифри частки, починаючи з деякої, то матимемо десятковий
д
ріба0,
а1,
а2...аk,
менший ніж дріб
, а якщо до здобутого десяткового
дробу додати дріб
,
то дістанемо десятковий дріб, який
більший
за дріб
. Тому говорять, що дріб
зображується нескінченним десятковим
дробом
=
a0,
a1a2…ak
… , (4.6.)
i навпаки, нескінченний десятковий дріб з цієї рівності є зображенням дробу .
Зауважимо, що в розглянутому процесі ділення т на п з послідовним дописуванням нулів до діленого ціла частина частки а0, послідовніш, цифр частки а1, а2, ..., аk, ... і послідовність остач r1, r2, ...
,.., rk, — єдині. Це випливає з того, що при діленні дістаємо єдині
Мстки й остачі.
Отже, з міркувань, наведених вище, випливає така теорема.
Теорема 31. Будь-який звичайний нескоротний дріб, що не перетворюється в десятковий, тобто дріб, до канонічного розкладу
знаменника якого входить принаймні один простий множник, відмінний від 2 і 5, зображується нескінченним десятковим дробом і притому єдиним.
Зміст поняття нескінченного десяткового дробу (4.5) і тим самим зміст рівності 4.6) буде розглянуто пізніше. Тут тільки зазначимо, що нескінченні десяткові дро->и з'являються не тільки в процесі, який щойно розглянули, айв процесі вимірю-іання довжини деяких відрізків.
Означення 21. Якщо в нескінченному десятковому дробі (4.5), починаючи з деякої цифри після коми, відбувається нескінченне повторення однієї цифри або деякої групи цифр, то такий нескінченний десятковий
дріб називають нескінченним періодичним десятковим дробом або просто періодичним десятковим дробом. Цифру або групу цифр, що повторюються, називають його періодом. Якщо період починається відразу після коми, то дріб називають чистим періодичним, якщо не відразу,— то мішаним періодичним.
Для скорочення запису період записують у дужки один раз, три крапки не ставлять.
Наприклад,
= 0,(45) і
=
2,6(12).
Розглянемо зміст поняття нескінченного десяткового дробу. Обмежимось випадком конкретних нескінченних періодичних десяткових дробів, зокрема
= 0,454545 ...
З'ясуємо зміст правої частини цієї рівності. Маємо
0,454545…
= 0 +
Остання
нескінченна сума цього ланцюга рівностей
є сумою нескінченної
геометричної прогресії з першим членом
і знаменником
.
За формулою суми геометричної прогресії
0,454545…=
Отже, нескінченний періодичний десятковий дріб можна розглядати як суму нескінченної геометричної прогресії.
Пропонуємо
так само розглянути рівність
.
Теорема 32. Будь-який звичайний нескоротний дріб, що не перетворюється в десятковий, зображується періодичним десятковим дробом, чистим або мішаним.
Доведення. Нехай — нескоротний дріб, що не перетворюється у десятковий. Тоді цей дріб можна зобразити нескінченним де-(піковим дробом у вигляді (4.6).
Покажемо, що нескінченний десятковий дріб у правій частині рівності (4.6) є періодичним.
Справді, нескінченний процес ділення (4.1) дає нескінченну послідовність остач r1, r2, ...,rk, ...Серед них різних є не більше ніж n — — 1, оскільки ( k) (rk < п), k Є N.
Отже, в процесі ділення матимемо повторення остач, починаючи з деякої остачі ri, де і ≤ п — 1. Нехай серед остач, що дорівнюють ri, найближчою до неї є rі+j. Тоді 10ri = 10ri+j і з рівностей
10 ri = nai + ri+l
10 ri+l = nai+1 + ri+2,
…………………..
10ri+j-l = nai+j-l + ri+j,
10ri+j = na i+j + ri+j+l,
10ri+j+l = nai+j+l + ri+j+2,
……………………
10ri+2j-1 = nai+2j-l + ri+2j,
які містяться серед рівностей (4.1), на основі єдиності частки і остачі послідовно дістаємо
ai = ai+j, ri+1 = ri+j+1;
ai+1 = ai+j+1, ri+2 = r i+j+ 2;
………………………..
ai+j-1 = ai+2j-1, ri+j = ri+2j
т
обто
aiai+1…ai+j-1
= ai+j
ai+j+1…ai+2j-1.
Оскільки ri = ri+2j, то так само можна показати, що
aiai+1…ai+j-1 = ai+2j ai+2j+1…ai+ 3j-1.
Аналогічно
aiai+1…ai+j-1
= ai+3j
ai+3j+1…ai+4j-1.
Т аким чином, в нескінченному десятковому дробі a0, a1, a1…ak… є група цифр aiai+1…ai+j-1 , що нескінченно повторюється, а тому дріб зображується нескінченним періодичним десятковим дробом.
Залишилось згадати дві розглянуті вище рівності = 0,(45) і
= 2,6(12). Теорему доведено.
Згідно з цією теоремою, не існує жодного звичайного дробу, що зображується нескінченним десятковим дробом, який є неперіодичним.
Отже, дістали таке правило:
чистий періодичний десятковий дріб, ціла частина якого дорівнює нулю, є зображенням звичайного дробу, чисельником якого є період даного дробу, а знаменником — число, записане одними дев'ятками,
кількість яких дорівнює числу цифр у періоді. Тут враховано рівність
10j – 1 = 99 … 9.
j цифр
Як наслідок з цього правила є таке
твердження: серед звичайних нескоротних дробів, що не перетворюються в десяткові, немає таких, які зображуються чистими періодичними десятковими дробами з періодом, що складається тільки з цифри 9.
правило:
мішаний періодичний десятковий дріб, ціла частина якого дорівнює нулю, є зображенням звичайного дробу, в якого чисельник є різниця між числом, що міститься між комою і другим періодом, і числом між комою і першим періодом, а знаменник складається з дев'яток, кількість яких дорівнює числу цифр у періоді, до яких дописано стільки нулів, скільки цифр між комою 1 першим періодом.
Як наслідок з цього правила є таке
твердження: серед звичайних нескоротних дробів, що не перетворюються в десяткові, немає таких, які зображуються мішаними періодичними десятковими дробами з періодом, що складається тільки з цифри 9.
Як було показано вище, будь-який звичайний нескоротний дріб, що не перетворюється у десятковий, зображується періодичним десятковим дробом, чистим чи мішаним, причому це зображення єдине. Пізніше буде вивчено питання, обернене до щойно зазначеного. Проте стверджувати, що будь-який періодичний десятковий дріб є єдиним зображенням певного звичайного нескоротного дробу, що не перетворюється у десятковий, можна лише із застереженням: це не стосується періодичних десяткових дробів з періодом з однієї цифри 9, які треба розглядати як зображення натуральних чисел і десяткових дробів.
Виключимо з розгляду періодичні десяткові дроби з періодом 9, проте вважатимемо, що зображення будь-якого натурального числа чи будь-якого десяткового дробу є періодичний десятковий дріб, утворений у випадку натурального числа дописуванням справа коми і періоду 0, а у випадку десяткового дробу — періоду 0.
Наприклад, 46 = 46, (0); 12,48 = 12,48(0).
Тоді множина періодичних десяткових дробів і множина звичайних нескоротних дробів є еквівалентними.
Останнє твердження разом з означенням додатного раціонального числа показують, що множину О+додатних раціональних чисел можна розглядати як множину нескінченних періодичних десяткових дробів, відмінних від 0,00...0 ... і тих, що мають періодом число 9.
