Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лек13.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
711 Кб
Скачать
☆

Додатні раціональні числа як нескінченні періодичні десяткові дроби

Нехай нескоротний дріб не перетворюється у десятковий, тоб­то до канонічного розкладу його знаменника входить принаймні один простий множник, відмінний від 2 і 5. Розглянемо процес ділення т на п з послідовним дописуванням нулів до діленого. Цей процес ділен­ня нескінченний, тобто всі остачі відмінні від нуля, оскільки в про­тивному разі дріб перетвориться в десятковий, що неможливо.

Результат процесу ділення т на п з послідовним дописуванням нулів до діленого (процес утворення нерівностей ) можна зобра­зити символом a0, a1a2…ak … (4.5.)

Справді, маючи послідовність нерівностей , завжди можна вка­зати символ і навпаки, маючи символ, завжди можна побу­дувати відповідну послідовність нерівностей.

Означення 20. Символ (4.5), в якому а0 — невід'ємне ціле число, а кожна з ак, k = 1,2, ..., набуває одного із значень 0, 1,2, 3, 4, 5, б, 7, 8, 9, називають нескінченним десятковим дробом. Якщо дано не­скінченний десятковий дріб (4.5), то а0 називають його цілою частиною, а всі аk, k = 1, 2, ...,— цифрами після коми або десятковими знаками.

Якщо в нескінченному десятковому дробі (4.5), що є зображенням процесу утворення послідовності подвійних нерівностей (4.4), відки­нути всі цифри частки, починаючи з деякої, то матимемо десятковий

д ріба0, а1, а2...аk, менший ніж дріб , а якщо до здобутого десятко­вого дробу додати дріб , то дістанемо десятковий дріб, який біль­ший за дріб . Тому говорять, що дріб зображується нескінчен­ним десятковим дробом

= a0, a1a2…ak … , (4.6.)

i навпаки, нескінченний десятковий дріб з цієї рівності є зображен­ням дробу .

Зауважимо, що в розглянутому процесі ділення т на п з послідов­ним дописуванням нулів до діленого ціла частина частки а0, послідов­ніш, цифр частки а1, а2, ..., аk, ... і послідовність остач r1, r2, ...

,.., rk, — єдині. Це випливає з того, що при діленні дістаємо єдині

Мстки й остачі.

Отже, з міркувань, наведених вище, випливає така теорема.

Теорема 31. Будь-який звичайний нескоротний дріб, що не перетворюється в десятковий, тобто дріб, до канонічного розкладу

знаменника якого входить принаймні один простий множник, відмінний від 2 і 5, зображується нескінченним десятковим дробом і притому єдиним.

Зміст поняття нескінченного десяткового дробу (4.5) і тим самим зміст рівності 4.6) буде розглянуто пізніше. Тут тільки зазначимо, що нескінченні десяткові дро->и з'являються не тільки в процесі, який щойно розглянули, айв процесі вимірю-іання довжини деяких відрізків.

Означення 21. Якщо в нескінченному десятковому дробі (4.5), почи­наючи з деякої цифри після коми, відбувається нескінченне повторення однієї цифри або деякої групи цифр, то такий нескінченний десятковий

дріб називають нескінченним періодичним десятковим дробом або просто періодичним десятковим дробом. Цифру або групу цифр, що повторю­ються, називають його періодом. Якщо період починається відразу після коми, то дріб називають чистим періодичним, якщо не відразу,— то мішаним періодичним.

Для скорочення запису період записують у дужки один раз, три крапки не ставлять.

Наприклад, = 0,(45) і = 2,6(12).

Розглянемо зміст поняття нескінченного десяткового дробу. Об­межимось випадком конкретних нескінченних періодичних десятко­вих дробів, зокрема

= 0,454545 ...

З'ясуємо зміст правої частини цієї рівності. Маємо

0,454545… = 0 +

Остання нескінченна сума цього ланцюга рівностей є сумою нескінченної геометричної прогресії з першим членом і знаменником .

За формулою суми геометричної прогресії

0,454545…=

Отже, нескінченний періодичний десятковий дріб можна розгляда­ти як суму нескінченної геометричної прогресії.

Пропонуємо так само розглянути рівність .

Теорема 32. Будь-який звичайний нескоротний дріб, що не перетворюється в десятковий, зображується періодичним десятковим дробом, чистим або мішаним.

Доведення. Нехай — нескоротний дріб, що не перетво­рюється у десятковий. Тоді цей дріб можна зобразити нескінченним де-(піковим дробом у вигляді (4.6).

Покажемо, що нескінченний десятковий дріб у правій частині рів­ності (4.6) є періодичним.

Справді, нескінченний процес ділення (4.1) дає нескінченну послі­довність остач r1, r2, ...,rk, ...Серед них різних є не більше ніж n — — 1, оскільки ( k) (rk < п), k Є N.

Отже, в процесі ділення матимемо повторення остач, починаючи з деякої остачі ri, де і ≤ п — 1. Нехай серед остач, що дорівнюють ri, найближчою до неї є rі+j. Тоді 10ri = 10ri+j і з рівностей

10 ri = nai + ri+l

10 ri+l = nai+1 + ri+2,

…………………..

10ri+j-l = nai+j-l + ri+j,

10ri+j = na i+j + ri+j+l,

10ri+j+l = nai+j+l + ri+j+2,

……………………

10ri+2j-1 = nai+2j-l + ri+2j,

які містяться серед рівностей (4.1), на основі єдиності частки і остачі послідовно дістаємо

ai = ai+j, ri+1 = ri+j+1;

ai+1 = ai+j+1, ri+2 = r i+j+ 2;

………………………..

ai+j-1 = ai+2j-1, ri+j = ri+2j

т обто aiai+1…ai+j-1 = ai+j ai+j+1…ai+2j-1.

Оскільки ri = ri+2j, то так само можна показати, що

aiai+1…ai+j-1 = ai+2j ai+2j+1…ai+ 3j-1.

Аналогічно

aiai+1…ai+j-1 = ai+3j ai+3j+1…ai+4j-1.

Т аким чином, в нескінченному десятковому дробі a0, a1, a1…ak… є група цифр aiai+1…ai+j-1 , що нескінченно повторюється, а тому дріб зображується нескінченним періодичним десятковим дробом.

Залишилось згадати дві розглянуті вище рівності = 0,(45) і

= 2,6(12). Теорему доведено.

Згідно з цією теоремою, не існує жодного звичайного дробу, що зображується нескінченним десятковим дробом, який є неперіо­дичним.

Отже, дістали таке правило:

чистий періодичний десятковий дріб, ціла частина якого дорівнює нулю, є зображенням звичайного дробу, чисельником якого є період даного дробу, а знаменником — число, записане одними дев'ятками,

кількість яких дорівнює числу цифр у періоді. Тут враховано рівність

10j – 1 = 99 … 9.

j цифр

Як наслідок з цього правила є таке

твердження: серед звичайних нескоротних дробів, що не пере­творюються в десяткові, немає таких, які зображуються чистими пе­ріодичними десятковими дробами з періодом, що складається тільки з цифри 9.

правило:

мішаний періодичний десятковий дріб, ціла частина якого дорів­нює нулю, є зображенням звичайного дробу, в якого чисельник є різ­ниця між числом, що міститься між комою і другим періодом, і числом між комою і першим періодом, а знаменник складається з дев'яток, кількість яких дорівнює числу цифр у періоді, до яких дописано стільки нулів, скільки цифр між комою 1 першим періодом.

Як наслідок з цього правила є таке

твердження: серед звичайних нескоротних дробів, що не перетворюються в десяткові, немає таких, які зображуються мішани­ми періодичними десятковими дробами з періодом, що складається тільки з цифри 9.

Як було показано вище, будь-який звичайний нескоротний дріб, що не перетворюється у десятковий, зображується періодичним де­сятковим дробом, чистим чи мішаним, причому це зображення єдине. Пізніше буде вивчено питання, обернене до щойно зазначеного. Про­те стверджувати, що будь-який періодичний десятковий дріб є єди­ним зображенням певного звичайного нескоротного дробу, що не пе­ретворюється у десятковий, можна лише із застереженням: це не стосується періодичних десяткових дробів з періодом з однієї цифри 9, які треба розглядати як зображення натуральних чисел і десят­кових дробів.

Виключимо з розгляду періодичні десяткові дроби з періодом 9, проте вважатимемо, що зображення будь-якого натурального числа чи будь-якого десяткового дробу є періодичний десятковий дріб, утворений у випадку натурального числа дописуванням справа коми і періоду 0, а у випадку десяткового дробу — періоду 0.

Наприклад, 46 = 46, (0); 12,48 = 12,48(0).

Тоді множина періодичних десяткових дробів і множина звичай­них нескоротних дробів є еквівалентними.

Останнє твердження разом з означенням додатного раціонального числа показують, що множину О+додатних раціональних чисел можна розглядати як множину нескінченних періодичних десяткових дробів, відмінних від 0,00...0 ... і тих, що мають періодом число 9.