4) Фінансування спеціального фонду бюджету.

На відповідний бюджетний період склад спеціального фонду бюджету визна­чається Законом України про Державний бюджет України або рішенням про місце­вий бюджет .

Підставою для рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно БК та закон про Державний бюджет України (п. 6 ст. 13 БК)

МЕТОЮ ВВЕДЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ФОНДІВ БУЛО ПОЛІПШЕННЯ ЗВІТНОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ У ВИКОРИСТАННІ ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ, ЯКІ РАНІШЕ СПРЯМОВУВАЛИСЯ ДО ЧИСЛЕННИХ ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОНДІВ.

Відповідно до п. 7 ст. 13 БК, передача коштів між загальним та спеціальним фондами місцевого бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом прийняття рішення про місцевий бюджет або про внесення змін до нього (крім випадку, передбаченого ч.2 ст.57 БК - на кінець бюджетного періоду Державна казначейська служба України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду МБ, які надійшли як субвенція з ДБ, для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. У разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду державного бюджету).

Відповідно до п. 9 ст. 13 БК створення ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОНДІВ органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ, а відкриття позабюджетних рахунків забороняється. Вийнятком з даного правила є право керівника місцевого фінансовго органу (за рішенням відповідної місцевої ради) розмістити тимчасово вільні бюджетні кошти на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів, цінних паперів, емітованих відповідною міською радою, з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду.

Відповідно до ст. 24 БК для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету формується РЕЗЕРВНИЙ ФОНД БЮДЖЕТУ.

Резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.

Рішення про виділення коштів з резервного фонду МБ-ту приймаються відповідно Радою міністрів АРК, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 24-1 БК, ще одним джерелом цільових доходів МБ є ДЕРЖАВНИЙ ФОНД РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, який створюється у складі загального фонду державного бюджету.

Державний фонд регіонального розвитку передбачається в обсязі не менше 1 % прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період.

Кошти ДФРР спрямовуються на виконання:

1. державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій розвитку;

2. державних цільових програм та інвестиційних програм (проектів) у частині виконання заходів регіонального розвитку;

3. угод щодо регіонального розвитку та програм подолання депресивності територій;

4. державних програм розвитку транскордонного співробітництва;

5. програм і заходів соціально-економічного розвитку регіонів, включаючи програми і заходи розвитку окремих адміністративно-територіальних одиниць (зокрема, малих міст, гірських населених пунктів, населених пунктів зон спостереження тощо).

Окрім вищевказаного поділу, місцеві бюджети поділяються також на ПОТОЧНИЙ БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТ РОЗВИТКУ.

Зарубіжний досвід місцевих фінансів свідчить про те, що вищевказаний поділ місцевих бюджетів на два самостійні функціональні види бюджетів – місцеві поточні (адміністративні) бюджети, та місцеві бюджети розвитку (інвестиційні бюджети) є закономірним для всіх розвинутих країн. Кожен з цих бюджетів має власні доходи та видатки.

Поточний бюджет використовується для виконання як власних, так і делегованих повноважень. Видатки ПБ спрямовуються на утримання соціально-культурної сфери, фінансування установ і закладів виробничої і соціальної інфраструктури, які утримуються за рахунок бюджетних асигнувань; на адміністративні витрати, на виконання делегованих повноважень, на сплату видатків з боргу місцевої влади, а також на фінансування заходів соціального захисту населення. Доходи місцевого ПБ формуються за рахунок місцевих податків і зборів (платежів), загальних субсидій, що надаються державною владою, та деяких інших доходів.

Бюджет розвитку (інвестиційний бюджет) призначений для фінансування процесу розширеного відтворення на відповідній території (здійснення інвестиційної, інноваційної діяльності та інших видатків капітального характеру). У бюджеті розвитку існують як доходи, так і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку та для зміцнення матеріально-фінансової бази відповідного суб’єкта місцевого самоврядування.

Доходи бюджету розвитку формуються за рахунок частини податкових надходжень, муніципальних (комунальних) позик, банківських кредитів та інвестиційних субсидій, що надаються державною владою, та за рахунок деяких інших джерел. Видатки цього бюджету спрямовуються на розвиток соціальної інфраструктури, на капітальні вкладення, інвестиційні програми, на придбання устаткування та обладнання, на сплату основної частини боргу органів місцевого самоврядування.

Відоме з теорії публічних фінансів «золоте правило збалансованого бюджету» говорить, що неприпустимо брати в борг гроші для фінансування поточних видатків, але у випадку інвестиційних видатків це не лише припустимо, але й бажано!

Законодавство більшості зарубіжних країн забороняє використовувати доходи бюджетів розвитку на видатки поточних бюджетів.

Доходи місцевих бюджетів поділяються на:

1. власні (доходи, що формуються на даній території за рішенням місцевих органів влади);

2. закріплені – доходи, які на постійній основі закріплені за певними місцевими бюджетами.

Згідно з Бюджетним кодексом, за місцевими бюджетами закріплюються точно визначені джерела доходів. Наскільки це важливо? Отримавши запевнення від держави, що ці доходи непорушні на певну кількість років, місцева влада отримує змогу вести стратегічне планування на довгострокову перспективу. Влада стає безпосередньо зацікавленою в розвитку підприємницької діяльності у межах своєї адміністративно-територіальної одиниці, створенні для неї належних умов, оскільки здобуває реальне поповнення місцевого бюджету.

Зарахування основних видів доходів до місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (Розділ ІІІ).

Доходна частина місцевого бюджету складається з доходів, що:

- закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів: (1 КОШИК - стаття 64 БК);

- не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (2 КОШИК - стаття 69 БК)

ДО 1-го КОШИКУ НАЛЕЖАТЬ: