3. Предмет і завдання курсу “Історія української культури”, його місце в системі дисциплін вищих навчальних закладів України.

Слово «культура» останнім часом набуло широкого поширення. Стали вже звичними заклики до підвищення культури парламентських і політичних дискусій, до відродження духовності і національної культури, поглиблюється тривога з приводу занепаду загальної культури населення. Не існує політичних партій, які у своїх перспективних програмах не передбачали б заходів щодо піднесення культури. Проте «культура» не тільки широко вживане слово, а й важливе наукове поняття, без якого не може обійтися жодна сфера теоретичного знання про суспільство, тим більше зараз, коли об’єктивні процеси суспільного розвитку висувають проблематику культури на передній план, надаючи їй надзвичайної гостроти. Предметом курсу «Українська та зарубіжна культура» є історія розвитку культури народів світу та України від найдавніших часів до сьогодення. У курсі висвітлюється історія культурної еволюції людства і зокрема українського народу, з’ясовуються закономірності та основні етапи цієї еволюції. Завдання курсу — допомогти студентам прилучитися до культурної скарбниці людства, зорієнтуватися в сучасній проблематиці культурно-цивілізаційного процесу, розширити і поглибити попередні знання з проблем національної та світової культури, формувати у студентів широкий загальнокультурний гуманістичний світогляд.

4. Культурно-еволюційні процеси на території України в доісторичні часи.

Серед цих найважливіших процесів, що заклали фундамент історії людства, своє місце займає формування культури як особливої сфери людського суспільства. Причому для ранніх етапів історії різних народів характерна єдність закономірностей, спільність проявів становлення культури. Специфічною рисою первісної культури є синкретизм (нерозділеність), коли форми свідомості, господарчі заняття, суспільне життя, мистецтво не відокремлювалися і не протиставлялися один одному. Будь-який вид діяльності містив у собі інші. Наприклад, у полюванні були з'єднані: технологічні прийоми виготовлення зброї, стихійні наукові знання про звички тварин,соціальні зв'язки, які виражалися в організації полювання (індивідуальне, колективне), релігійні уявлення — магічні дії із забезпечення успіху, які, в свою чергу, включали елементи художньої культури — пісні, танці, живопис. Саме внаслідок такого синкретизму характеристика первісної культури передбачає цілісний розгляд матеріальної і духовної культури, чітке усвідомлення умовності такого розподілу. Протягом первісної епохи відбувалися такі процеси: антропогенез — біологічна еволюція людини, що завершилася приблизно 40 тисяч років тому виникненням виду «людина розумна» (Homo sapiens), а також основних людських рас; формування мислення (або інтелекту) людини, її мови; розселення людства по всіх континентах; перехід людей від привласнюючого господарювання (мисливство, збиральництво) до відтворюючого (землеробство і скотарство); соціогенез — формування суспільних форм життя у вигляді родової, а потім родоплемінної організації; поява перших світоглядних, релігійних уявлень, міфологічних систем. Первісну історію людства традиційно поділяють на палеоліт, мезоліт і неоліт — 2 млн. р. тому — межа III тисячоліття до н. е.; епоху бронзи — II тисячоліття до н. е.; ранній залізний вік — I тисячоліття до н. е. Використовуючи цю періодизацію, дамо загальну характеристику еволюції матеріальної культури і мистецтва первісного суспільства