- •Конструкції будинків і споруд плити балконів і лоджій залізобетонні Технічні умови
- •1 Сфера застосування
- •2 Нормативні посилання
- •3 Класифікація, основні параметри та розміри
- •4 Технічні вимоги
- •4.5 Бетон
- •4.6 Арматурні і закладні вироби
- •5 Правила приймання
- •4.10 Точність геометричних параметрів
- •4.11 Якість поверхонь і зовнішній вигляд плит
- •6 Методи контролювання та випробувань
- •7 Маркування, зберігання і транспортування
- •8 Вимоги безпеки та охорони довкілля
- •9 Оцінювання відповідності
- •Додаток а
- •Проектні марки бетону за морозостійкістю і водонепроникністю
9 Оцінювання відповідності
9.1 Оцінювання відповідності плит залізобетонних вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд (далі – Технічний регламент) здійснюється сертифікацією призначеним в установленому порядку органом з оцінки відповідності (далі – орган оцінки) за показниками їх механічного опору та стійкості, пожежної безпеки та безпеки експлуатації, запровадженим розділом 4 цього стандарту.
9.2 Оцінювання відповідності плит здійснюється згідно з положеннями, запровадженими Технічним регламентом, ДСТУ Б А. 1.2-1, ДСТУ-Н Б А. 1.1-83 та розділами 4 і 7 цього стандарту.
9.3 Сертифікація плит здійснюється згідно з наступними процедурами, запровадженими Тех нічним регламентом:
1) випробування виробником виробу певного типу;
2) здійснення виробником контролю за виробництвом на підприємстві;
3) випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
4) подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
5) випробування органом оцінки виробу певного типу;
6) випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
7) проведення органом оцінки перевірки та оцінки системи контролю за виробництвом;
8) перевірка органом оцінки системи якості виробництва;
9) проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи контролю за виробництвом;
10) проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи якості виробництва;
11) випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві, ринку або будівельному майданчику відповідно до програми аудиту.
Процедури оцінки відповідності 1-4 реалізуються виробником, а 5-11 – органом оцінки.
Сертифікація продукції може здійснюватись також із використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) в комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або модулем F (перевірка продукції).
9.4 Для кожного окремого виробництва плит залізобетонних попередньо напружених орган оцінки на підставі аналізу факторів, наведених у 20 Технічного регламенту, конкретизує перелік процедур оцінки відповідності, зазначених у 10.3. Усі застосовані при сертифікації продукції процедури оцінки відповідності документуються виробником.
9.5 Відсутність на підприємстві, що виготовляє залізобетонні плити, контролю за виробництвом згідно з ДСТУ-Н Б А.1.1-83 унеможливлює наявність позитивного висновку щодо видачі сертифіката відповідності.
9.6 Наявність системи якості виробництва залізобетонних плит не є обов'язковою вимогою при сертифікації продукції. Відповідність системи контролю за виробництвом ДСТУ ISO 9001 є достатньою для позитивної оцінки цієї системи.
9.7 Для випробування навантажуванням плит, які виготовляються за однією документацією в однакових технологічних умовах (далі згідно з ДСТУ Б А.3.1-6 – однорідна продукція), при достатньому обґрунтуванні можливий відбір зразків марок-представників. Такий підхід можливий у випадку, якщо марка-представник/марки-представники може охоплювати кілька модифікацій продукції за умови, що різниця між модифікаціями не впливає на рівень безпеки та інші вимоги щодо використання продукції. Роботи з визначення зразків-представників здійснюються органом оцінки. Матеріали з обґрунтування використання марок-представників зберігаються органом оцінки протягом 10 років після закінчення робіт із сертифікації продукції.
9.8 Вибір марок-представників однорідної продукції залежить від конструктивних рішень і полягає у визначенні такого параметра/параметрів, який є найбільш чутливим до найменших коливань у технології виготовлення продукції.
Для випробувань навантаженням відбираються марки-представники/марка-представник, які мають мінімальні (максимальні) величини зазначеного параметра/параметрів.
Випробування навантаженням марок-представників однорідної продукції не звільняє від випробувань інших марок зазначеної продукції, що заявлена на сертифікацію, неруйнівними методами контролю.
