Лекцiї завідувача кафедри терапевтичної стоматологiї д.М.Н., професора Кулигiної в.М.

Хімічний склад

Фізико-механічні властивості

Показання до застосування

Порошок:

тонко подрібнене фторалюмосилікат-не скло з великим вмістом кальцію та фтору і невеликим- натрію і фосфатів:

SiO₂ - 29,0%;

Al₂O₃ - 16,6%;

CaF₂ - 34,3%;

Na₃AlF₆ - 5,0%;

AlF₃ - 5,3%;

AlPO₄ - 9,8%.

Рідина:

47,5% розчин со-полімера карбоно-вих кислот (акри-лова, ітаконова та малеїнова кислоти) або у безводних системах - безвод-на полікислота вве-дена до складу порошку, а рідина є дистильованою водою

1. Наявність хімічної адгезії до емалі, дентину та цементу без кислотного протравлювання.

2. Хімічна адгезія до більшості матеріалів, що використовуються для реставраційних робіт (композитів, амальгам, матеріалів, що містять евгенол, металів тощо).

3. Фторзалежний карієсстатичний ефект за рахунок виділення іонів фтору та утворення фторапатитів на межі між матеріалом пломби та тканинами зуба, стимуляція мінералізації.

4. Антибактеріальна дія, пов’язана з дією фтору, що виділяється з пломби, за рахунок:

• блокування ферментів мікробно-го гліколізу з перериванням про-цесу утворення молочної кисло-ти;

• блокування реакції синтезу мік-роорганізмами позаклітинних полісахаридів декстрана та лева-на, що забезпечують прикріп-лення зубної бляшки до поверхні зуба;

• зміни електричного потенціалу поверхні емалі та запобігання, таким чином, осіданню на ній мікроорганізмів.

5. Добра біосумісність, нетоксич-ність.

6. Коефіцієнт температурного роз-ширення та теплопровідність їх близькі до таких же показників емалі і дентину.

7. Висока міцність на стиснення (70-230 МПа) - близька по зна-ченню до композитів.

8. Низька міцність на діаметральне розтягнення (4,0-19,0 МПа), що зумовлює їх крихкість.

9. Низький модуль еластичності (1,8-9,0 Гпа).

10. Усадка майже вполовину мен-ша, чим у композитів: 1,0-3,6% через 30 сек. після їх нанесення і 2,8-7,1% через 24 години.

11. Висока розчинність у ротовій рі-дині.

12. Низька стійкість до стирання.

13. Естетичні якості: колір матері-алу завдяки добавкам кольоро-вих пігментів наближається до композиційних матеріалів; але незадовільна прозорість. Мають найвищу стійкість до забарв-лення, але погано поліруються.

1. Каріозні порожнини ІІІ та V класів у постійних зубах, в тому числі порожнини, розташовані в межах дентину кореня.

2. Каріозні порожнини всіх класів у тимчасових зубах.

3. Некаріозні ураження зубів пришийкової локалізації (ерозії емалі, клиноподібні дефекти тощо).

4. Карієс кореня, включаючи порожнини ІІ класу при вільному доступі до них.

5. Відстрочене (на 1-2 роки) тимчасове пломбування постійних зубів.

6. Лікування карієсу з застосуванням ART - методики (пломбування порожнини без препарування).

7. «Тунельна» техніка лікування карієсу.

8. Фіксація вкладок, коронок, мостоподібних протезів, ортодонтичних апаратів.

9. Внутрішньоканальна фіксація металевих штифтів.

10. Заповнення маргінальних дефектів коронок при рецесії ясен.

11. В якості прокладочного матеріалу під композитні матеріали, амальгаму, керамічні вкладки.

12. Заміщення дентину при ви-користанні сендвіч-техніки.

13. Реконструкція культі зуба при сильно зруйнованій коронці зуба перед проте-зуванням, при виготовлен-ні коронково - кореневих вкладок.

14. Для пломбування корене-вих каналів, в тому числі гутаперчовими штифтами.

15. Ретроградне пломбування кореневих каналів при ре-зекції верхівки кореня.

16. Герметизація фісур.