7 Транспортування та зберігання

7.1 Блоки зберігають у пакетах,  контейнерах або штабелях заввишки не не більше 2,5 м. 

7.2 Складування блоків виконують окремо за типами, марками бетону за середньою густиною, класами бетону за міцністю на стиск та типами мурування блоків. 

7.3 Транспортування блоків здійснюють у пакетах, контейнерах усіма видами транспорту згідно з правилами перевезення вантажів, що діють на даному виді транспорту. За погодженням із замовником транспортування блоків може здійснюватись у штабелях при щільному укладанні блоків вантажним захватом на платформу автомобіля в один ярус без скріплення. Не допускається розвантаження блоків скиданням. 

7.4 При зберіганні і транспортуванні блоків вживають заходів, що виключають їх зволоження і пошкодження. 

7.5 При зберіганні і транспортуванні блоків необхідно дотримуватися вимог ДБН Г.1-4, СНиП ІІІ-4, ГОСТ 12.3.009, ГОСТ 15150, ГОСТ 21650. 

8 Методи контролювання

8.1 Технічні показники бетону блоків визначають згідно з вимогами таких нормативних документів: 

– середню густину –  ГОСТ 12730.1; 

– міцність на стиск –  ГОСТ 10180; 

– морозостійкість, усадку при висиханні – ДСТУ Б В.2.7-45; 

– теплопровідність – ДСТУ Б В.2.7-41, ДСТУ Б В.2.7-105; 

– вологість – ГОСТ 12730.2; 

– ефективну питому активність природних радіонуклідів – ДБН В.1.4-2.01. 

8.2 Визначення лінійних розмірів блоків, відхилень від прямолінійності та прямокутності, відбитості кутів та ребер виконують згідно з ГОСТ 26433.1. 

8.3 Пакування, маркування, складування блоків контролюють візуально. 

9 Правила приймання

9.1 Блоки приймають партіями. Партію складають блоки одного типу, однієї марки за середньою густиною, однієї марки за морозостійкістю, одного класу за міцністю на стиск, одного типу мурування, які виготовлено за одну добу з матеріалів однієї якості. 

Максимальний об'єм партії не повинен перевищувати 500 м³. 

Дозволяється при невеликому добовому об'ємі виробництва і дотриманні вимог 9.1 визначати об'єм партії тижневого виробництва, але не більше 200 м³. 

9.2 Кількість блоків з відхиленнями розмірів і пошкодженнями кутів та ребер, які перевищують зазначені у таблиці 4 показники, не повинні перевищувати в сумі 5 % від партії. 

9.3 Приймання блоків на підприємстві-виробнику включає приймально-здавальні та періодичні випробування. 

9.4 Приймально-здавальні випробування включають визначення геометричних параметрів блоків, середньої густини, міцності та вологості бетону, правильності маркування і пакування. 

9.5 Для визначення геометричних параметрів блоків за таблицею 4 з масиву або форми після охолодження відбирають методом випадкового відбору 20 блоків із крайніх та середніх рядів. 

9.6 Для визначення середньої густини, міцності та вологості бетону з масиву блоків або форми відбирають не менше двох блоків. 

9.7 Періодичні випробування бетону блоків щодо морозостійкості, теплопровідності, усадки при висиханні, ефективній питомій активності природних радіонуклідів виконують при постановці продукції на виробництво, зміні сировинних матеріалів або технології, але не рідше: 

морозостійкість – одного разу за 6 місяців; 

теплопровідність – одного разу на рік; 

усадка при висиханні –  одного разу за 6 місяців; 

ефективна питома активність природних радіонуклідів – одного разу на рік. 

9.8 Для визначення морозостійкості бетону з масиву або форми відбирають не менше шести блоків, для визначення теплопровідності, усадки при висиханні, ефективної питомої активності природних радіонуклідів – по одному блоку. 

9.9 При невідповідності одного з контрольних показників вимогам цього ДСТУ виконують повторні випробування подвійної кількості блоків, узятих з тієї ж партії, за тими показниками, за якими одержано незадовільні результати. 

9.10 При отриманні результатів повторних випробувань середньої густини вище проектних значень блоки приймають за підвищеною маркою D. 

При отриманні результатів повторних випробувань міцності на стиск та морозостійкості нижче проектних значень блоки приймають за зниженими класом В і маркою F. 

9.11 При невідповідності блоків показникам, наведеним у таблиці 4, приймання блоків виконують поштучно. 

9.12 У кожній партії контролюють маркування і паковання кожного пакета і контейнера блоків. 

9.13 Кожна партія блоків або її частина супроводжується паспортом, у якому зазначають: 

– найменування та адресу підприємства-виробника; 

– номер і дату видачі паспорта; 

– умовне позначення блока; 

– номер партії, дату виготовлення; 

– об`єм виробів, м³; 

– результати випробувань; 

– штамп та підпис начальника ВТК. 

9.14 Сертифікаційні випробування блоків здійснюють відповідно до вимог ДСТУ 3413. 

9.15 Споживач має право проводити перевірку якості блоків із дотриманням вимог цього стандарту.