- •Еволюція поглядів на конституцію. Причини та передумови виникнення конституції у світі.
- •Зародження конституціоналізму: античний конституціоналізм, ідеї ф. Лассаля, Дж. Локка, ж.Ж. Руссо, т. Гоббса, а. Дайсі.
- •Особливості прийняття перших писаних конституцій (Конституції штатів у сша, Конституція сша 1787 р., Конституції Польщі та Франції 1791 р., Конституція Норвегії 1814 р., Бельгії 1831 р.).
- •Теорія установчої влади (Еммануель-Жозеф Сійес) і становлення конституціоналізму.
- •Поняття та зміст конституціоналізму.
- •Періодизація світового конституціоналізму.
- •Вихідні засади конституціоналізму.
- •1) Верховенства права;
- •3) Принцип розподілу владних повноважень.
- •2) Концепція народного суверенітету;
- •Втілення засад конституціоналізму у практиці функціонування сучасної держави. Сутність конституційної держави, її устрій.
- •Конституція, конституційний лад, конституційна держава: діалектика взаємозв’язку.
- •Сутність конституції у розумінні представників різних юридичних шкіл та концепцій.
- •Конституція формальна, матеріальна, „жива”, соціальна, фактична, фіктивна.
- •Стабільність конституції.
- •Відображення в конституційних актах та проектах України ідеї природних прав людини.
- •Відображення в конституційних актах та проектах принципу народного суверенітету.
- •Відображення в конституційних актах та проектах ідеї суспільного договору.
- •Відображення в конституційних актах та проектах концепції установчої влади.
- •Відображення в конституційних актах та проектах принципу розподілу влади.
- •Основні підходи до розуміння змісту та регулюючої ролі преамбули. Преамбули Конституцій зарубіжних держав та особливості преамбули Конституції України.
- •Нормативність Конституції України, ознаки та особливості нормативності.
- •Принципи Конституції України, їх співвідношення з основами конституційного ладу.
- •Проблеми визначення предмету конституційного регулювання.
- •Межі конституційного регулювання.
- •Методи конституційного регулювання.
- •Поняття легітимності конституції та умови її забезпечення: процесуальний і матеріальний аспекти.
- •Способи прийняття конституцій: досвід зарубіжних країн, конституційна практика України.
- •Теоретико-правові проблеми процедури прийняття Конституції України та внесення до неї змін.
- •Роль Конституційного Суду України у забезпеченні легітимності Конституції: узагальнення практики діяльності у цій сфері.
- •Порівняльний аналіз змісту існуючих проектів конституційних змін та пропонованих процедур їх прийняття.
- •Конституція і людина. Конституційна концепція правового статусу людини в Україні.
- •Конституція як соціальна та національно-культурна цінність.
- •Конституція і держава: конституційна, правова.
- •Проблеми реалізації в Конституції України принципів верховенства права, установчої влади, народного суверенітету, розподілу влади, парламентаризму, місцевого самоврядування.
- •Конституційна криза: поняття, сутність, основні концепції.
- •Поняття та структура механізму реалізації конституції
- •Конституційно-правові відносини у механізмі реалізації конституції: поняття, зміст, особливості.
- •Суб’єкти реалізації конституції.
- •42. Реалізація конституції та проблеми вирішення державно-правових конфліктів.
- •43. Способи усунення прогалин у конституційному регулюванні.
- •44. Ефективність реалізації Конституції України та напрями її модернізації.
- •45. Тлумачення Конституції України як необхідний засіб її ефективної реалізації.
- •46. Поняття, види, принципи тлумачення конституції.
- •47. Способи тлумачення конституції: досвід зарубіжних країн.
- •48. Межі тлумачення конституції. Стадії і процедури тлумачення Конституції України.
Вихідні засади конституціоналізму.
Сутність конституціоналізму в юридичному аспекті становлять його принципи.
Принципи конституціоналізму можуть бути закріплені у будь-яких джерелах права, не обов´язково у тексті Основного Закону або у тексті нормативних актів.
Проблеми виникають у разі, якщо у тексті Основного Закону існують суперечності у послідовному викладенні певного принципу. Так, суперечності легко відстежити, вивчаючи законопроекти про внесення змін та доповнень до Конституції України.
Аналізуючи і порівнюючи засади світового конституціоналізму, ми вивели такі принципи українського конституціоналізму:
1) Верховенства права;
Верховенство права як принцип побудови всієї правової системи України проголошений Конституцією нашої держави та багатьма іншими нормативними актами. Фактично, закріплення даного принципу демонструє прагнення нашої держави будувати свою правову систему на основі принципів, що визнаються фундаментальними для будь-якого демократичного суспільства вже протягом кількох століть (наприклад, аналіз рішень Європейського суду з прав людини свідчить, що останній вважає наявність верховенства права хіба що не визначальною ознакою правової держави).
Отже, верховенство права проголошено ст. 8 Конституції України, яка, хоча прямо і не розкриває його зміст, однак наштовхує на певні його ознаки. Так, в Конституції сказано: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права». Далі, в тій же саме статті Основного Закону констатується той факт, що Конституція має вищу юридичну силу в державі, а її норми є нормами прямої дії. Таким чином, може скластися враження, що Конституція України пов’язує верховенство права виключно із верховною силою норм самої Конституції щодо всіх інших правових норм, які діють в суспільстві.
Верховенство права — це правова максима, яка передбачає, що жодна людина не є вище закону, що ніхто не може бути покараним державою, крім як за порушення закону, і що ніхто не може бути засудженим за порушення закону іншим чином, ніж у порядку, встановленому законом. Верховенство права різко контрастує з ідеєю, що лідер може бути вище закону, що було особливістю римського права, нацистського права, та деяких інших правових систем. Самостійного значення принцип верховенства права набуває, коли ми розрізняємо закон і право; поза лоном доктрини природного права цей принцип існувати не може. Розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі, обмежувати свободу та рівність осіб. Коротко співвідношення понять "право" та "закон" можна виразити через співвідношення відповідно змісту й форми.
Фраза використовується з 17 століття, хоча сама концепція значно старша. Наприклад, грецький філософ Арістотель сказав: «Закон повинен правити».
Конституційний Суд України з приводу принципу верховенства права зазначає наступне: "Верховенство права — це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства." (абзац 2 п. 4.1. Рішення КСУ від 2.11.2004 р. № 15-рп/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання)).
