Внутрішня політика зунр(Див. Мультимедійну презентацію слайд 4)

За короткий час була сформована ефективна система управління. Відбулися довибори до Української Національної Ради — представницького і законодавчого органу влади. Більшість її депутатів стояла на національно-ліберальних позиціях і представляла Українську національно-демократичну партію. Президентом ЗУНР було обрано Є. Петрушевича, який згодом отримав диктаторські повноваження. Формувалася місцева адміністрація, правоохоронні органи, система судочинства

Утверджувалися державні символи: прапор — жовто-синій; герб — золотий лев на синьому тлі, обернений у правий бік. Українська мова була проголошена державною. Прийнято закон про громадянство

Проголошувалася ліквідація великого землеволодіння (переважно поляків), але здійснення земельної реформи відкладалося до завершення війни

Вводилася власна валюта — гривня і карбованець

Створювалася система народної освіти: шкільництво отримало державний статус, дозволялося існування приватних шкіл, національним меншинам надавалося право «на школу рідною мовою»

Гарантувалися широкі права національним меншинам. Їм було обіцяно 30 % місць у майбтньому парламенті й право користуватися власною мовою

Створення Української Галицької Армії для захисту республіки

Порівняйте основні напрями соціально-економічної діяльності Генерального Секретаріату УЦР та Тимчасового державного секретаріату ЗУНР. Чи є між ними щось спільне? Чому? Які кроки урядів ви вважаєте найбільш успішними, чому?

Уряд ЗУНР добре розумів, що відстояти свої інтереси у боротьбі з поляками можливо лише при наявності професійної армії. Завдання з її створення було покладено на Державний секретаріат військових справ. Основою Української Галицької армії (УГА) стали військові частини – учасники Листопадового повстання у Львові 1918 р. та два бойові курені Легіону УСС, які прибули з Буковини. Згодом до них почали приєднуватися робітники, студенти і навіть патріотично налаштована молодь з Наддніпрянської України. Найбільшою проблемою для УГА став брак старших офіцерських кадрів, особливо штабних, які б мали вищу військову освіту та досвід планування операцій.

Перші військові частини створювалися стихійно. Вони мали напівпартизанський характер і самостійно дбали про забезпечення особового складу продовольством і боєприпасами. Однак на початку січня 1919 р. було проведено реорганізацію збройних сил ЗУНР у регулярну армію. Усі військові формування були зведені до трьох корпусів. Кожний з них мав по чотири бригади, що складались з піхотних куренів, полку артилерії, кінної сотні, сотні зв’язку, технічної сотні і допоміжних одиниць. Загальна мобілізація і формування нових військових частин відбувалися швидко та організовано і до весни 1919 р. у складі УГА нараховувалось 126 тис. старшин і вояків, у тому числі 52 тис. тих, хто воювали на фронті.