2. Прочитайте латинські слова, звертаючи увагу на читання буквосполучень:

Colomna, basis, apellatio, aether, bilinguis, artifex, aquila, asinus, architectus, iactus, haud, Aecus, rationarius, thesaurus, poēsis, ephorus, Cyrus, triatio, Eurotas, Aeacus, caedus, assuesco, auxilium, extrenus, iaculum, iniuste, Antiochus, praecox, Amazones, Achivi, paurertas, unguis, Pygmalion, palaestra, postŭmus, Antisthenes, iugrium, Corcyra, Mycenae, Triocăla, Rhadamantus, Phasis, Scaevola, Amphitryo, Sisyphus, ostentatio, cisterna, tragoedia, frequenter, illusio, iudicium, scientia, occulatio, esurīre, differentia, Aethiopia, Maender, frontalis, Laelius, Corinthus, Euboea, Diana, transfěro, ignorantia

3. Вивчіть граматичний матеріал:

§1 NOMEN SUBSTANTĪVUM

У межах іменникового значення предметності виділяються окремі лексико-граматичні розряди, а саме:

а) власні (Рим - Roma, Іспанія - Hispania, По – Padus) і загальні (tabula - дошка, campus – поле);

б) конкретні (puer - хлопець, navis – корабель) і абстрактні (fortitūdo - хоробрість, modestia – скромність);

в) іменники – назви істот (puēlla - дівчина, hirūndo - ластівка) і неістот (oppĭdum - місто, legio - легіон);

г) матеріально-речовинні іменники (ferrum – залізо, tegŭla – цегла, lac -молоко);

д) збірні іменники (scientia - знання).

§2 GENUS

Чоловічий рід - genus masculīnum (m),

жіночий – genus feminīnum (f),

середній – genus neutrum (n),

спільний (genus commūne): parens - родич, aquila – орел, орлиця. Середнього роду є назви речей і незмінні слова: fas – природне право, закон, nefas – гріх, беззаконність.

§3 NUMĚRUS

однина – numěrus singulāris (sing.)

множина – numěrus plurālis (plur.)

тільки форма однини (singularia tantum): aurum - золото, ferrum – залізо; й іменники, вживані тільки у множині (pluralia tantum): liberi - діти, arma - зброя, castra - табір. Двоїна (numěrus duālis), на відміну від давньогрецької, вийшла із ужитку; збереглися тільки форми duo - два і ambo - обидва.

§4 CASUS

називний хто? що? – casus nominatīvus (Nom.)

родовий кого? чого? – casus genatīvus (Gen.)

давальний кому? чому? – casus datīvus (Dat..)

знахідний кого? що? – casus accusatīvus (Acc.)

аблатив ким? чим? де? коли? звідки? – casus ablatīvus (Abl.)

клична форма – casus vocatīvus (Voc.)

§5 DECLINATIO PRIMA

lingua, ae f , statua, ae f - статуя, historia, ae f , victoria, ae f – перемога

Відмінкові закінчення

іменників І відміни: Зразок відмінювання:

Casus	Singulāris	Plurālis
Nom.	-a	-ae
Gen.	-ae	-ārum
Dat.	-ae	-is
Acc.	-am	-as
Abl.	-a	-is
Voc.	-a	-ae

Casus	Singulāris	Plurālis
Nom.	caus-a publĭc-a	caus-ae publĭc-ae
Gen.	caus-ae publĭc-ae	caus-ārum publĭc-ārum
Dat.	caus-ae publĭc-ae	caus-is publĭc-is
Acc.	caus-am publĭc-am	caus-as publĭc-as
Abl.	caus-a publĭc-a	caus-is publĭc-is
Voc.	caus-a publĭc-a	caus-ae publĭc-ae

Завдання: провідміняти persona grata, causa iusta (законна первооснова)

1. За граматичним родом (genus) всі іменники – жіночого роду.

2. За природним родом (sexus) до першої відміни належать також іменники чоловічого роду, що означають:

а) назви професій і рід діяльності: agricola, ae m - землероб, auriga, ae m - візник, athleta, ae m - атлет, collega, ae m - колега, pirata, ae m - розбійник, пірат, scriba, ae m - писар, incola, ae m - житель, nauta, ae m – моряк;

б) Catilina, ae m – Катіліна, Numa, ae m – Нума, Sulla, ae m – Сулла;

в) назви народностей: Celta, ae m - кельт, Persa, ae m - перс, Scytha, ae m - скіф;

г) назви річок: Matrona, ae m - Матрона (тепер р. Марна), Sequana, ae m - Секвана (тепер р. Сена).

3. Деякі іменники першої відміни вживаються тільки у множині:

nuptiae, ārum f - весілля, divitiae, ārum f - багатство, insidiae, ārum f - засідка, epulae, ārum f - бенкет, indutiae, ārum f - перемир’я, Athenae, ārum f – Афіни

4. Декілька іменників першої відміни мають різні значення в однині і множині:

Однина	Множина
copia, ae f - багатство, достаток littera, ae f - буква fortuna, ae f - випадок, доля	copiae, ārum f - військо litterae, ārum f - лист, література fortuna, ārum f - майно, багатство

5. Nom. i voc. sing. i plur. у першій відміні мають однакові закінчення.

6. Abl. sing. закінчується на довгий голосний –а, оскільки виник із архаїчного -ad, напр., terrad; приголосний –d відпав, подовживши голосний –а: schola.

7. Dat. i abl. plur. збігаються. Цей збіг форм dat. i abl. plur. є особливістю усіх латинських відмін.

§6 DECLINATIO SECUNDA

populǔs, populi m - народ

amīcus, amīci m - товариш

liber, libri m - книжка

faber, fabri m - ремісник

puer, puĕri m - хлопець

verbum, verbi n - слово

vir, i m - муж, чоловік

Як виняток сюди належать іменники жіночого роду на –us (назви дерев, міст, островів):

Corinthus, i f - Коринф , a також humus, i f - земля, грунт

Відмінникові закінчення іменників ІІ відміни:

Casus	Singulāris	Plurālis	Singulāris	Plurālis	Singulāris	Plurālis
Nom.	- us (m)	-i	-er (m)	-i	-um (n)	-a
Gen.	-i	-ōrum	-i	- ōrum	-i	- ōrum
Dat.	-o	-is	-o	-is	-o	-is
Acc.	-um	-os	-um	-os	-um	-a
Abl.	-o	-is	-o	-is	-o	-is
Voc.	-er	-i	-er	-i	-um	-a

Зразок відмінювання

Casus	Singulāris	Plurālis
Nom.	serv-us (m)mis-er (нещасний раб)	serv-i misĕr-i
Gen.	serv-i misĕr-i	serv-ōrum miser-ōrum
Dat.	serv-o misĕr-o	serv-is misĕr-is
Acc.	serv-um misĕr-um	serv-os misĕr-os
Abl.	serv-o misĕr-o	serv-is misĕr-is
Voc.	serv-e mis-er	serv-i misĕr-i

Casus	Singulāris			Plurālis
Nom.	lib-er (m)	verb-um (n)		libr-i			verb-a
Gen.	libr-i	verb-i		libr- ōrum			verb- ōrum
Dat.	libr-o	verb-o		libr-is			verb-is
Acc.	libr-um	verb-um		libr-os			verb-a
Abl.	libr-o		verb-o		lib-is	verb-is
Voc.	lib-er		verb-um		libr-i	verb-a

Завдання: провідміняти arbiter, tri m – суддя, ager, agri m – publĭcus (державна земля)