3.1. Удосконалення структури ринку молока та молочної продукції.

Аналіз стану ринку молока та молочних продуктів України дає підстави

стверджувати про складність умов функціонування підприємств

молокопереробного підкомплексу. Основним чинником зниження рівня

конкурентоспроможності підприємств як на зовнішньому, так і на внутрішньому

ринку є якість молока-сировини, що прямо пов’язаний з якістю продукції

молокопереробних підприємств.

У зв’язку зі скороченням поголів’я корів та, відповідно, зменшенням обсягів

виробництва молока саме в сільськогосподарських підприємствах, виробничі

потужності молокопереробних підприємств завантажені не в повній мірі, до того ж

сировиною не завжди високої якості. Причиною цього є той факт, що партії молока

для переробки формуються з різних за бактеріологічними показниками, чистотою

та густотою джерел. Адже, “Із 7,7 тис. підприємств, які утримують молочних корів,

2,1 тис. підприємств, або 27,3 % від загальної кількості, мають від 1 до 20 корів;

2,5 тис. підприємств, або 32,5 %, утримують від 20 до 100 корів; 2,8 тис.

підприємств, або 36,5 % – утримують від 100 до 500 корів; 283 підприємства, або

3,7 %, – це великотоварні ферми, які мають 500 і більше корів, з них 31

підприємства мають 1000 і більше корів” Частка проданого

сільськогосподарськими підприємствами молока, що в переважній більшості

відповідає вимогам першого та другого ґатунку, переробним підприємствам у 2008

році склала 31,9 %. Решта, а саме 68,1 % молока-сировини надходить для

переробки від господарств населення, на яких питання контролю умов утримання,

годівлі, доїння, ветеринарного огляду тварин залишається не вирішеним.

У відповідності з основними критеріями якості, таке молоко відповідає вимогам

другого ґатунку та несортове.

У подальшому у вітчизняній молокопереробній сфері прогнозуються

перетворення, в цілому аналогічні світовим тенденціям розвитку галузі: зміни у

структурі виробництва продукції (зокрема, збільшення частки продукції з високою

доданою вартістю, насамперед, морозива, сирів, йогуртів); сповільнення темпів

зростання виробництва більшості видів молочної продукції, крім морозива;

продовження концентрації ринку через поглинання дрібних виробництв великими

компаніями, кількість яких на ринку у підсумку очікується близько 10;

пришвидшення процесу створення вертикально інтегрованих структур потужними

гравцями ринку і суттєве зниження внаслідок цього питомої ваги сировини в

собівартості готової продукції..

Аналіз різних точок зору як науковців, так і практиків, що присвячені питанням

забезпечення молокопереробних підприємств сировиною високої якості, дає

підстави визначити основні чинники зниження якості молока-сировини, серед них:

порушення санітарно-гігієнічних умов виробництва молока, не дотримання вимог

очищення, охолодження молока після доїння, неналежний первинний контроль

якості молока, порушення умов транспортування. В результаті, надане для

переробки молоко, не відповідає діючим нормам за мікробіологічними показниками,

мають місце перевищення норм вмісту антибіотиків, пестицидів, рослинних

замінників, фальсифікату молока водою тощо.

Властива для України система перевірки безпеки і якості продуктів

харчування орієнтована на кінцевий результат. А саме, аналізу підлягають окремі

зразки продукту, що вибрані контролером. У випадку отримання результатів, що

підтверджують доброякісність продукції, реалізації підлягає вся партія. Проте, такий

підхід не гарантує цілковитої безпеки та абсолютної якості цієї продукції.

Принципово інші положення щодо безпеки продуктів харчування, які є

обов’язковими для країн ЄС, викладені в директивах Ради європейського

співробітництва НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points – аналіз

небезпеки та контроль критичних контрольних точок).

В основі системи НАССР лежить оцінка небезпек, які можуть впливати на

харчовий продукт у процесі його виробництва, зберігання, реалізації та

використання. Серед таких небезпек можуть бути як мікроорганізми, так і хімічні

сполуки, що є актуальним для нашої країни. Система НАССР пропонує поділити

увесь процес виробництва на блоки і впровадити систему контролю за

потенційними “ризиками” на кожній з цих ділянок. Детальний аналіз “ризиків”,

кваліфіковане і відповідальне виконання операцій кожним спеціалістом харчового

підприємства та документація усіх заходів дозволять звести ймовірність

виробництва недоброякісного продукту до мінімуму, практично до нуля .

З метою наближення виробництва молочних продуктів в Україні до

європейських стандартів, відбувається поступове переоснащення підприємств

галузі шляхом реструктуризації і модернізації наявних виробничих фондів та

впровадження нових технологій. “Як приклад, можна навести лідерів галузі:

ЗАТ “Пирятинський сир завод”, ВАТ “Шосткинський міськмолкомбінат”,

підприємства ДП “Мілкіленд-Україна”, корпорації “Клуб сира”,

ВАТ “Золотоніський маслоробний комбінат”, ДП “Гадячсир”. Підприємства

відвідують виставки західних країн, переймають досвід сучасного, ефективного

виробництва, власні кошти вкладають у розвиток свого виробництва,

впровадження міжнародних систем “ISO, НАССР” [1, с. 62].

Серед основних чинників, що стримують розвиток вітчизняного ринку молока

та молочної продукції, слід виділити: скорочення поголів’я корів, зниження обсягів

виробництва молока, низька якість молока-сировини і, відповідно, молочної

продукції, застарілі технології (наявне обладнання більшості ферм та

молокопереробних підприємств потребують негайного оновлення та реконструкції),

що, в свою чергу, призводить до зростання собівартість продукції, невідповідність

вітчизняних норм та вимог щодо якості молока і молочної продукції з

Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 1(16)

234

європейськими. Зниження міри впливу зазначених факторів, можливе при умові

об’єднання зусиль представників влади, науки та бізнесу у визначенні та реалізації

стратегічних напрямків розвитку галузі.

Відповідно до результатів аналізу ринку молока і молочних

продуктів та умов функціонування переробних підприємств, є підстави

наголошувати на доцільності розробки комплексу науково-обґрунтованих

економічних та організаційних заходів щодо підвищення конкурентоспроможності та

розвитку підприємств молокопереробного підкомплексу, зокрема:

– створення нових та реконструкції існуючих механізованих великотоварних

господарств із застосуванням сучасних розробок у галузі молочного скотарства

(зокрема, впровадження сучасних технологій утримання та годівлі тварин);

формування стада племінної худоби молочного напрямку продуктивності;

поліпшення та розвиток кормової бази на основі органічного землеробства;

– налагодження ефективної системи закупівлі молока-сировини у господарств

населення шляхом створення пунктів заготівлі молока (оснащених холодильним та

лабораторним обладнанням для проведення первинних аналізів якості молока), що

перебуватимуть у власності молокопереробних підприємств;

– забезпечення взаємовигідних інтеграційних зв’язків “виробництво-переробка-

збут” на основі комплексної державної програми розвитку молочної галузі;

– з метою убезпечення виробництва молока та молокопродуктів необхідно

прискорити процес впровадження на молокопереробних підприємствах систем

менеджменту, що побудовані у відповідності із міжнародними стандартами,

зокрема: ISO 9000 (система управління якістю); ISO 14000 (екологічний

менеджмент); ISO 22000 (НАССР) та застосування геронтологічного підходу у

виробництві, що забезпечують довіру споживачів і, відповідно, підвищення

конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

– надання інформаційної підтримки з боку державних органів влади

вітчизняним товаровиробникам щодо якості та безпечності молокопродуктів з

метою адаптації підприємств галузі до європейських вимог з гігієни та якості;

підвищення рівня обізнаності спеціалістів, відповідальних за проведення контролю

якості молока та молокопродуктів у відповідності з міжнародними вимогами;

сприяння проходженню міжнародної сертифікації вітчизняними

молокопереробними підприємствами;

– надання державної підтримки виробникам молока; перегляд існуючих пільг

на імпорт молокопродуктів; розробка спеціальних програм кредитування тощо.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Аналіз інформації про стан ринку молока і молочної продукції дохволяє зробити наступні висновки:

- На даний момент молочна галузь перебуває в стані стагнації. Розвиток вітчизняного ринку молока та молочної продукції стримують такі фактори як скорочення поголів'я корів, низька ефективність селекційної роботи, низька якість сировини, застарілі технології;

- Основними виробниками молока є господарства населення, частка їх виробництва в 2011 році становила близько 82%;

- Важливою проблемою галузі є низька якість сировини. Частка реалізованого молока першого і другого сорту в 2011 році склала лише 33%;

- Споживання молочних продуктів (у перерахунку на молоко) становить 56% від науково обгрунтованих норм;

- У середньому близько 40% молочних жирів замінюється рослинними (за аналізований період 2005-2011 рр.). При цьому основна заміна молочних жирів відбувається у продуктах з найбільшою кількістю жирів (тверді сири та вершкове масло);

- Експорт молочної продукції України можна назвати монозалежність, тому що близько 50% структури експорту припадає на ринок Росії;

За оцінками дослідників в подальшому на ринку молока та молочної продукції будуть спостерігатися наступні тенденції: зміни в структурі виробництва (збільшення частки продукції з високою доданою вартістю, таких як морозиво, йогурти, сири); збільшення концентрації ринку через поглинання дрібних підприємств великими; збільшення вертикальної інтеграції .

З метою поліпшення стану української молочної галузі уряду необхідно впровадити програму розвитку молочних кооперативів, здійснення фінансової підтримки підприємств через механізм кредитування з мінімальними процентними ставками, лізингових операцій для реконструкції та модернізації виробництва, створення системи управління безпекою молочної продукції та оцінки якості .

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Уникальное технологическое оборудование. Оборудование для производства сливочного масла [Электронный ресурс] /Режим доступа: http://www.normit.ru/01_molochnaya/01_06.php.htm.

Цар Г.В. Основні тенденції та перспективи розвитку харчової промисловості України / Г.В. Цар // Науковий вісник НЛТУ України. — 2010. — Вип. 20.13.— с.262-267.

Васильчак С.В. Особливості функціонування ринку молока і молочної продукції / С.В. Васильчак // Науковий вісник НЛТУ України.— 2005.— № 15.4.— с.357-362.

Шубравська О.В., Сокольська Т.В. Розвиток ринку молока і молочної продукції: світові тенденції і вітчизняні перспективи / О.В. Шубравська, Т.В. Сокольська // Економіка і прогнозування. – 2008. – № 2. – с. 80-93.

Ринок продовольства: проблеми формування і розвитку/ Під. ред. П.Т. Саблука, В.І. Бойка, М.Г. Лобаса. – К.: Укр. ІНТЕІ, 1993. – 236 с.

Тошина Н. Механізм стабілізації ринку і молоко продукції України в умовах обмеженості ресурсів / Н. Тошина // Наука молода. — 2008.— №4.— с.48 —51.

Статистичний щорічник України за 2008 рік / Держкомстат України; за ред. О.Г. Осауленка.—К.: ДП «Інформацыйно-аналітичне агентство», 2009.—568 с.

Протасова Л.В. Аналіз виробництва молока та молочних продуктів в Україні / Л.В. Протасова // Міжнародний збірник наукових праць. — 2008. — Випуск 1(16). — с. 229-234.

Бондаренко В.М. Розвиток ефективного виробництва молока та його промислової переробки в Україні / В.М. Бондаренко // Економіка АПК. — 2008. — № 5. — с. 61-64.

Сидорченко В. Украина без молока / В. Сидорченко // Еженедельник 2000. — 2009.—№48(487) 27 ноября — 3 декабря.

Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи: Закон України: [від 22.12.2009 р. №1782-17].

Рынок молока и молочных продуктов Украины // Молочное дело.—2010.— №2.— с. 19-27.

Силивончик А. Кислый приварок / А. Силивончик // Бизнес. — 12.10.2010.—№44.—с.64.