1 Частина. Комунікативна діяльність

– Добрий день, діточки. До нас на гостини завітав наш товариш – Грайлик. Привітайтеся з ним. Грайлик запросив сьогодні на заняття гостя, а кого – послухайте віршик.

Попелясто-зозулястий,

Забіяка він горластий.

З червоною бородою…

Йде поважною ходою.

Носить гордо співунець

На голівці гребінець.

– Діти, ви відгадали, про кого цей віршик?

(П.В. – Про півника).

– Так, діти, який гарненький півень!

Вихователь виставляє іграшку півня.

– Він прийшов не один, а зі своєю сім’єю. Познайоммося з ними. Для цього треба сказати: "Півнику, я хочу з тобою познайомитися".

(Діти повторюють).

– Діти, а хто стоїть поряд із півником?

(П.В. – Поряд із півником стоїть курочка).

– А як можна з нею познайомитися?

(П.В. – Курочко, я хочу з тобою познайомитися).

– А хто стоїть біля курочки?

(П.В. – Біля курочки стоять курчата) тощо.

– Молодці, діти, ось і познайомилися з нашими гостями.

2 Частина. Етап пізнавальної діяльності. Надбання необхідної інформації

На центральній стіні висить панно "Бабусине подвір’я". Вихователь зосереджує на ньому увагу дітей і запитує:

– Діти, куди ми з вами потрапили?

(П.В. – У село (На подвір’я)).

– Так, діти, ми потрапили на бабусине подвір’я. Назвіть, кого ви тут бачите?

(П.В. – Я бачу півня (курей, гусей, качок)).

– Діти, а як їх усіх назвати одним словом?

(П.В. – Птахи).

Вихователь схвалює їхню відповідь і додає:

– Можна сказати: "Домашні (свійські) птахи".

Вихователь пропонує дітям повторити декілька разів і запам’ятати це словосполучення.

Далі вихователь переключає увагу дітей на іграшку півника, що стоїть на столі.

– Діти, подивіться, який гарний півник стоїть на столі. На голові у нього великий гребінь. Якого він кольору?

(П.В. – Червоного).

– Тарасику, скажи: "Що у півня на голові"?

(П.В. – Червоний гребінь).

– Діти, погляньте, яка яскрава у півника грудка. Якого кольору пір’я ви бачите?

(П.В. – Біле, чорне).

– Про таке пір’я кажуть: "Рябе пір’я".

Вихователь закріпляє це словосполучення з дітьми.

– Діточки, подивіться на лапки півника. Маленькі відростки на них називаються шпорами.

– Максимку, що це у півника?

(П.В. – Це шпори).

Далі вихователь розглядає з дітьми хвіст півня, закріпляє з ними слова великий, чорний.

– А тепер помилуємось куркою і курчатами.

За аналогією працюють над словами дзьоб, зозуляста (курка), яйце, маленькі, пухнасті (курчата).

– Півень, курка та курчата що вміють робити?

(П.В. – Бігати, ходити, гребти, клювати, дзьобати, кукурікати, кудкудакати тощо).

– Діти, а як можна назвати півника, який голосно співає?

(П.В. – Голосистий).

(Якщо діти мають труднощі з відповіддю, вихователь знайомить їх із цим словом. Далі дає установку на запам’ятовування цих слів).

– Діти, Грайлик нагадує нам, що вже час відпочити. (Фізкультурна хвилинка)У півника горечко, (Діти беруться за голову і хитають нею)

Заболіло горлечко – (Руками показують на горло)

Він холодну воду пив,

На морозі походив, (Крокують на місці)

А курочка кудкудаче,

Біля півника аж плаче. (Махають руками, як крилами)

"Не пий, півнику, води,

На морозі не ходи". (Сваряться пальчиком)

3 частина. Перетворювальна діяльність

Вихователь привертає увагу дітей до іграшки курочки і запитує:

– Як називаються діточки курочки?

(П.В. – Курчата).

– А зараз вони є поряд із курочкою?

(П.В. – Немає).

– Скажімо: "Біля курочки немає курчат".

За аналогією відпрацьовуються слова качат, гусят.

– Молодці, діти, ви всі гарно працювали.

4 частина. Оцінно-контрольна діяльність

Вихователь виставляє малюнки півника і курочки і каже:

– У курочки гребінь червоний і маленький, а у півника…

(П.В. – червоний і великий).

– У курочки грудка зозуляста, а у півника…

(П.В. – рябенька).

– У курочки хвіст маленький, а у півника…

(П.В. – великий).

– У курочки шпор немає, а у півника на лапках…

(П.В. – є шпори).

– Курочка кудкудаче, а півник…

(П.В. – кукурікає).

Далі Грайлик пропонує дітям пограти у рухливу гру "Квочка":

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діток – дрібних квіток.

Діти-квіти: "Квок!"

Після слів: "Діти-квіти: "Квок!" – усі розбігаються хто куди, а квочка, квокчучи, ловить їх та збирає докупи.

Запитання до дітей на формування оцінно-контрольних дій:

- Чого навчилися?

- Які нові слова ти запам’ятав?

- Яке слово тебе зацікавило?

Наприкінці заняття традиційно складають слова до скриньки-скарбнички, прощаються з вихователем і Грайликом.

Тривалість заняття до 15-18 хвилин.

ЛИСТОПАД. IV тиждень. Тема: ПОРИ РОКУ. ОСІНЬ. Конспекти занять із навчання української мови і розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку.

ЛИСТОПАД. IV тиждень

Тема: ПОРИ РОКУ. ОСІНЬ.

Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про довкілля. Познайомити зі словами-назвами та назвами ознак, характерними для осені. Учити відповідати на запитання "Який?", "Яка?".

Ключові слова: осінь, дощ, вітер, дерева, кущі, листочки.

Іменники: осінь, дощ, вітер, дерева, кущі, листочки, листопад.

Дієслова: дує, задуває, полився, падають, кружляють.

Прикметники: дощова, волога, вітряна, жовта, багряна, золота, кольорова.

Прислівники: мокро, холодно.

Учити утворювати прикметники зі словотвірним значенням "сильний вияв ознаки" із суфіксами -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк-: гарнесенький, теплесенький, теплісінький (день), малесенький, малюсінький (листочок).

Продовжувати вчити складати речення з однорідними членами з єднальним сполучником також.

Учити переказувати українську народну забавлянку "Іди-іди, дощику".

Продовжувати вчити культурі мовленнєвого спілкування.

У рухливій грі "Сонечко і дощик" закріпляти слова та рухи, учити чітко промовляти слова.

Сприяти розвиткові елементарної оцінно-контрольної діяльності.

Хід заняття