1)Кошторисно-бюджетне планування;

2) Ухвалення фінансово-планового акту;

3) Реалізацію кошторису.

Кошторис складається зі статей, кожна з яких містить однорідну групу витрат, що мають суворо обов’язковий характер та не повинні змінюватися у зв’язку з тим, що відповідно до них розподіляються бюджетні призначення, затверджені законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет.

Статті витрат складаються на підставі норм витрат, тобто єдиних типових показників кошторисних витрат, які можна класифікувати за відповідними групами:

1) За юридичними ознаками:

а) обов’язкові — встановлюються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та не підлягають зміненню під час використання (штати, витрати на мандрівку та ін.);

б) розрахункові (факультативні) — встановлюються бюджетними установами за узгодженням з фінансовими органами (середні витрати на розрахункову одиницю);

2) За змістом норми:

а) натуральні (матеріальні) — їх основою є розмір витрат у натуральній формі (витрати на електропостачання на квадратний метр площі) на одну розрахункову одиницю;

б) фінансові (грошові) — це матеріальна норма, яка має грошову форму;

3) За базою розрахунків:

а) узагальнені — обсяг витрат за всіма статтями витрат на відповідний виробничий показник (за профілем установи);

б) постатейні — відображають норми витрат щодо окремих статей.

Види кошторисів витрат:

1) загальні — для утримання групи однотипових установ, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями (дитячі садки, школи, бібліотеки тощо). Обсяг фінансування за статтями обов’язково розшифровується на кожну установу окремо;

2) на централізовані заходи, тобто заходи, які заплановані бюджетом та проводяться відповідним державним органом;

3) зведені — відображають обсяги фінансування для окремого органу управління;

4) індивідуальні — відображають вимоги у коштах кожної окремої бюджетної установи з урахуванням специфіки її функціонування.

Складання кошторису відбувається на підставі лімітної довідки про бюджетні асигнування, яка подається головним розпорядником бюджетних коштів протягом тижня після затвердження бюджету, з якого фінансується відповідна бюджетна установа. Кошторис бюджетної установи затверджує керівник установи вищого рівня.

Витрати бюджетних установ поділяються на такі групи:

1) капітальні — це видатки розвитку (придбання основного капіталу, капітальне будівництво тощо);

2) поточні:

а) адміністративно-господарські — витрати на утримання апарату управління, обслуговуючого персоналу, на відрядження, придбання технічного інвентаря тощо;

б) операційні — витрати, пов’язані з характером діяльності установи (придбання електронного каталога книг для бібліотеки, заробітна плата бібліотекарям тощо). 

На кошторисно-бюджетному фінансуванні утримуються:

• установи соціальної сфери;

• освітні заклади;

• установи охорони здоров’я;

• установи культури;

• установи Міністерства оборони України, Прикордонних військ України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України;

• органи законодавчої та виконавчої влади, суди та прокуратура.