Іі. Зміст дисципліни

Тема 1. Категоріальне визначення особистості в історії філософії.

Категорійний генезис поняття особистості в історії філософії. Зміст філософського поняття «сутнісні сили людини». Відмінності теоретичних засад тлумачення особистості в класичній, некласичній та посткласичній філософії. Історичні та суспільні засади становлення особистості.

Тема 2. Особливості філогенезу особистості в аспекті співвідношення психогенезу та феноменології

Детермінанти психогенезу. Співвідношення «несвідомого», «підсвідомого», індивідуального та суспільного у психічному просторі філогенезу. Основні етапи феноменології людини та їх змістовні відмінності у феномені особистості. Генезис категоріального змісту рівнів самосвідомості у становленні особистості. Значення концепції суспільно-економічних формацій для розуміння засад піднесення особи до теоретичної самосвідомості.

Тема 3. Загальне та особливе у тлумаченні особистості в різних цивілізаціях та типах культури

Єдність та різноманітність становлення та інтерпретацій змісту особистості в цивілізаційних та культурних просторах. Відмінності взаємозв’язку суспільства та особистості у східній та західній культурах. Особливості становлення особистості у слов’янській цивілізації. Особливості співвідношення особистості та суспільства в сучасній Україні. Спільне та відмінне у «кордоцентризмі» та «самопожертви» в конституюванні особистості в українській та російській культурі. Феномен «героїчної особистості» в ібероамериканській історії ХХ століття. Можливості формування особистості в контексті «історичної застиглості» африканської цивілізації.

Тема 4. Історичні, культурні та практичні виміри особистості

Категоріальний зміст «міри людини» та культурні виміри особистості. Роль історії у становленні особистості та роль особистості у розвитку історії. Міфологізація та раціоналізація сутності та ролі особистості в історії. Детермінізм та волюнтаризм у відчуженій практиці особистості. Феномен епігонства. Трагедія особистості. Співвідношення необхідності, свободи та випадковості в історичному самовизначенні особистості.

Тема 5. Теоретичні та практичні універсалії у вимірах особистості

Універсальний тип мислення як атрибут особистості. Критерій істинності діяльності особистості. Логіка освіти як «сходинки» формування культури мислення особистості. Об’єктивні та суб’єктивні чинники формування культури потреб та культури почуттів особистості. Особистість і суспільство. Особистість і «маса». Феномен та психологія «культу особистості».

Тема 6. Талант та геніальність особистості

Категоріальний та евристичний зміст таланту. Феномен геніальності. Засади та компоненти творчості та самотворення особистості. Психологія творчості особистості. Величність особистості. Генезис видів мистецтва як феноменологічна «автобіографія» ідеальної та чуттєвої складових таланту та геніальності.

Тема 7. Особистість у відчуженому суспільстві

Виміри особистості в контексті соціальної структури суспільства. Гармонія та дисонанси суспільних та особистісних потреб і інтересів. Феномен «культу особи» та його передумови. Сутнісне самозречення особистості. «Нещаслива свідомість» особистості в контексті феномену «Над-Людини».

Тема 8. Феномен соціальної та психічної деформації особистості

Модуси деформації особистості. Трансформації співвідношення «Я» та «Не-Я» як історико-суспільні та суб’єктивні засади деформації особистості. Феномен «теоретичних хвороб духу» та його місце у соціокультурних та психічних відхиленнях особистості. Маргинальність як психічний та особистісний феномен сучасної історії.