27. Соціальні організіції

Социальная организация - это объединение людей, совместно реализующих некоторую программу или цель и действующих на основе определенных процедур и правил.

  Черты социальных организаций :

a)      Целевая природа

b)      Распределяются по иерархии в соответствии ролям и статусам

c)      Специализация по функциональному признаку. Вертикальная и горизонтальная; управляющая и управляемая

d)     Управляющие продсистемы формируют свои собственные средства и механизмы за деятельностью различных организаций.

  Социальные организации различаются по сложности, специализации задач и формализации ролей и процедур. Наиболее распространенным типом классификации является классификация на основе типа членства людей в какой-либо организации.

1) В добровольные (формальные) организации люди вступают для достижения целей, которые считаются морально значимыми, для получения личного удовлетворения, повышения социального престижа, возможности самореализации, но не для материального вознаграждения. Эти организации, как правило, не связаны с государственными, правительственными структурами, они образуются для преследования общих интересов их членов. (религиозные, благотворительные, общественно-политические организации, клубы, ассоциации по интересам)

2) Отличит. чертой тоталитарных (принудительных) организаций является недобровольное членство, когда люди принуждаются вступать в эти организации, а жизнь в них строго подчинена определенным правилам, есть надзирающий персонал, проводящий умышленный контроль над средой обитания людей, ограничения в общении с внешним миром и т.д. (тюрьмы, армия, монастыри)

3) В утилитарные организации люди вступают для получения материального вознаграждения, заработной платы.

  В реальной жизни трудно выделить чистые типы рассмотренных организаций, как правило, бывает налицо сочетание признаков разных типов.

  По степени рациональности в достижении целей и степени эффективности выделяют традиционные и рациональные организации.

28.Соціальні спільноти

Социальная общность — это совокупность индивидов, объединенных одинаковыми условиями жизнедеятельности,ценностями, интересами, нормами, социальной связью и осознанием социальной идентичности, выступающая в качестве субъекта социальной жизни.

Социальные общности отличаются огромным разнообразием.Так, по количественному составу они варьируются от взаимодействия двух людей (диад) до многочисленных международных политических и экономических движений.По времени продолжительности существования — от длящихся минут и часов (аудитория конкретного зрелищного мероприятия) до живущих столетия и тысячелетия этносов, наций.По плотности связи между индивидами — от тесно сплоченных коллективов и организаций до весьма расплывчатых, аморфных образований (например, болельщики какой-либо футбольной команды) и т. д.Сложная совокупность признаков позволяет делить все общности на два наиболее широких подкласса, вида: массовые и групповые общности, которые подразделяются на большие и малые социальные группы.

29.Соціологічне опитування його характеристики та види. Опитування - метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв'ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента (опитуваного) шляхом реєстрації відповіді респондентів на сформульовані соціологом питання, які випливають з цілей і завдань дослідження. З його допомогою можна одержати інформацію, не завжди відображену в документальних джерелах чи доступну прямому спостереженню. До опитування вдаються, коли необхідним, а часто і єдиним джерелом інформації є людина. При опитуванні надто важлива взаємодія соціолога та опитуваного. Дослідник втручається у поведінку респондента, що, звичайно, не може не позначитися на результатах дослідження.

Плануючи збір інформації, соціолог повинен врахувати умови, які можуть впливати на її якість. Однак врахувати всі умови практично неможливо.

Важливе значення у соціологічному дослідженні має достовірність одержаної інформації, коли відмінності між людьми за вимірюваною характеристикою, виявлені в результаті дослідження, відповідають справжнім відмінностям за цією характеристикою. Для одержання достовірної інформації необхідно, щоб опитуваний: а) сприйняв потрібну інформацію; б) правильно зрозумів її; в) зміг згадати, якщо необхідно, події минулого; г) обрав адекватну відповідь на поставлене питання; д) зміг адекватно втілити відповідь у слова. Важливо також, щоб опитуваний не тільки міг, але й хотів щиро відповісти на питання. Опитування класифікують за різними критеріями. За характером взаємозв'язків соціолога і респондента опитування поділяють на заочні (анкетні) і очні (інтерв'ю), кожен з яких має свої різновиди. За ступенем формалізації — на стандартизовані і нестандартизовані (вільні). За частотою проведення — на одноразові й багаторазові. Бувають опитування суцільні і вибіркові.