4. Економічна частина

4.1 Економічна система суспільства

Економічна система охоплює усі види діяльності, які дають людям змогу забезпечити матеріальні умови життя на землі.

Економічна система, будучи частиною системи більш високого порядку, а саме суспільства, вишукує найкращі засоби і шляхи досягнення суспільних цілей і пріоритетів. Без розуміння цілей соціального прогресу і пріоритетів суспільства неможливо оцінити успішність функціонування економічної системи.

Завдання економічної системи – забезпечити за обмежених ресурсів довготривалий максимум фізичного і духовного здоров’я нації.

Оскільки є багато факторів, які впливають на здоров’я, існують різні варіанти використання ресурсів для досягнення мети. Наприклад, можна більше коштів спрямувати на запобігання захворюванням, здійснюючи заходи охорони навколишнього природного середовища.

А можна розвивати систему охорони здоров’я, або лікувати людей, що вже захворіли.

Задоволення матеріальних потреб людей і саме існування людського суспільства неможливі без систематичного відновлення процесу виробництва, в результаті чого постійно відтворюються не тільки матеріальні блага, а й умови їх виробництва, економічні ресурси, виробничі відносини та відповідні їм регулюючі механізми. Загальною рисою кожної економічної системи є її здатність до постійного відтворення виробництва.

В будь-якій економічній системі процес цього відтворення включає в себе безпосередньо виробництво, а також реалізацію його результатів та їх споживання.

Регулювання процесу відтворення здійснюється на основі відповідного економічного механізму, який реалізується в господарській практиці через систему ринкових інститутів та органів державного управління економікою. Характер економічного механізму та інститутів, які його реалізують, залежить від характеру виробничих відносин і насамперед від форми власності на виробничі ресурси. Тому форма власності і є головною ознакою, яка відрізняє одну економічну систему від іншої.

Якщо розглядати розвиток економічних систем в історичному аспекті, то можна виділити три основні їх типи: ринкову, командно-адміністративну і змішану економіку.

Ринкова економіка характеризується приватною власністю на економічні ресурси та використанням ринкового механізму для регулювання економіки. У такій системі поведінка кожного учасника мотивується його особистими інтересами, кожний економічний суб’єкт прагне досягти максимального доходу на основі індивідуального прийняття рішень.

Командно-адміністративна економіка прямо протилежна ринковій економіці. Вона регламентує обсяги виробництва продукції, розподіл і використання ресурсів, ціноутворення і витрати на виробництво, розподіл доходів на споживання і нагромадження.

Змішана економіка – це така економічна система, яка поєднує в собі різні форми власності і два механізми макроекономічного регулювання: ринковий і державний. Можна виділити три найголовніші моделі змішаної економіки: американська модель, шведська модель, японська модель.

Американська модель. Основу становить система всілякого заохочення підприємництва, досягнення особистого успіху, збагачення найактивнішої частини населення.

Японська модель. Для цієї моделі характерним є зниження втручання держави в економіку. Розвиток економіки підпорядкований загальним національним завданням, велику роль відіграє економічне планування.

Шведська модель. Характерною особливістю цієї моделі є її соціальна спрямованість на рівні державної політики.

Зрозуміло, що всі згадані економічні системи не існували і не існують в чистому вигляді, оскільки різні форми господарювання, управління і координації економічної діяльності функціонують паралельно, доповнюють одна одну, а часто навіть органічно переплітаються.