- •Розділ 3.2 машинне формування і виготовлення стрижнів
- •3.2.1. Машини для виготовлення ливарних форм
- •3.2.2. Машини для виготовлення стрижнів
- •3.3.1. Ливарні властивості сплавів
- •3.3.2. Ливарні сплави
- •3.3.3. Агрегати для розплавлення чавуну
- •3.3.4. Агрегати для розплавлення сталі
- •3.3.5. Агрегати для розплавлення алюмінієвих сплавів
- •3.3.6. Агрегати для розплавлення мідних сплавів
- •3.3.7. Плавлення титанових сплавів
- •3.3.8. Заливання форм
- •3.3.9. Охолодження, вибивання, обрубування і очищення виливків
- •Розділ 3.4 спеціальні способи лиття
- •3.4.1. Лиття в кокіль
- •3.4.2. Лиття під тиском
- •3.4.3. Відцентрове лиття
- •3.4.4. Лиття за виплавлюваними моделями
- •3.4.5. Лиття за випалюваними моделями
- •Обробка металів тиском
- •4.1.2. Фактори, що впливають на пластичність металу
- •4.1.3. Температурний інтервал гарячої обробки тиском
- •4.1.4. Нагрівальне устаткування
- •Розділ 4.2 вальцювання і пресування
- •4.2.1. Суть вальцювання
- •4.2.2. Умова захоплювання заготовки валками
- •4.2.3. Сортамент вальцівок
- •4.2.4. Валки та вальцювальні стани
- •4.2.5. Класифікація вальцювальних станів
- •4.2.6. Пресування
- •4.3.1. Суть волочіння
- •4.3.2. Волочильні стани
- •4.3.3. Кування та його операції
- •4.3.4. Кувальні молоти та преси
- •4.3.5. Об'ємне штампування
- •4.3.6. Устаткування для об'ємного штампування
- •4.3.7. Листове штампування та його операції
- •4.3.8. Устаткування для листового штампування
- •5.1.1. Ручне дугове зварювання
- •51.1.1. Зварювальна дуга
- •5.1.1.3. Електроди
- •5.1.1.4. Типи зварних з'єднань
- •5.1.2. Напівавтоматичне та автоматичне дугове зварювання в атмосфері захисних газів
- •5.1.2.1.2. Напівавтоматичне дугове зварювання в атмосфері аргону
- •5.1.3. Напівавтоматичне та автоматичне дугове зварювання під флюсом
- •5.1.4. Електрошлакове зварювання
- •5.1.5. Електронно-променеве зварювання
- •5.1.6. Лазерне зварювання
- •5.1.7. Газове зварювання й термічне різання металів
- •5.1.7.1. Газове зварювання
- •5.1.7.2. Термічне різання металів
- •Розділ 5.2 зварювання тиском
- •5.2.1. Контактне електричне зварювання
- •5.2.1.2. Точкове зварювання
- •5.2.1.3. Шовне зварювання
- •5.2.2. Холодне зварювання тиском
- •5.2.3. Зварювання тертям
- •5.2.4. Ультразвукове зварювання
- •5.2.5. Зварювання вибухом
- •Розділ 5.3 зварюваність металів
- •5.3.1. Макроскопічні дефекти зварних з'єднань
- •5.3.2. Мікроструктура зони термічного впливу
- •5.3.3. Особливості зварювання найпоширеніших конструкційних матеріалів
- •5.3.4.Контроль якості зварних з'єднань
- •Обробка різанням
- •6.1.2. Класифікація та нумерація металорізальних верстатів
- •6.1.3. Кінематичні схеми верстатів
5.1.2. Напівавтоматичне та автоматичне дугове зварювання в атмосфері захисних газів
Напівавтоматичне й автоматичне дугове зварювання у захисних газах поступово витісняє ручне дугове зварювання. Частка металу (%), наплавленого в атмосфері захисних газів, порівняно з іншими способами дугового зварювання невпинно зростає і за станом на 2000 рік в країнах Європейської співдружності становила 70 % (рис. 5.1.12). За 100 % прийнято сумарну кількість наплавленого металу всіма способами дугового зварювання. В Україні спостерігається помітне відставання від індустріально розвинених країн.
Рік
Рис. 5.1.12. Розвиток механізованих способів дугового зварювання
в атмосфері захисних газів:
в Япоиії (І); у Франції (2); у ФРН (3); в Італії (4); у СШЛ (5); в ЄС (Є); в Україні (7)
5.1.2.1. НАПІВАВТОМАТИЧНЕ ДУГОВЕ ЗВАРЮВАННЯ В АТМОСФЕРІ ЗАХИСНИХ ГАЗІВ
Напівавтоматичне дугове зварювання в атмосфері захисних газів відрізняється від ручного тим, що тут автоматично подається електродний дріт на виріб, автоматично запалюється та підтримується дуга і лише вручну зварник переміщає електродний дріт уздовж майбутнього шва. Як захисні використовують інертні (аргон, гелій) та активні гази (вуглекислий газ, азот, водень), а також суміші двох і більше газів. Найефективнішим з-поміж захисних газів є вуглекислий газ і аргон. Гелій використовують рідше з огляду на його високу ціну. Зварюють постійним струмом зворотної (плюс на електроді) та прямої полярності, застосовуючи плавкі й неплавкі електроди.
5.1.2.1.1. НАПІВАВТОМАТИЧНЕ ДУГОВЕ ЗВАРЮВАННЯ В АТМОСФЕРІ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ
Напівавтоматичне дугове зварювання в атмосфері вуглекислого газу провадять лише плавким електродом у вигляді голого дроту великої довжини діаметром 0,8...2 мм.
Вуглекислий газ С02 при високій температурі дуги частково дисоціює на оксид вуглецю CO і кисень О. Виділений кисень взаємодіє із залізом і легувальними елементами, утворюючи відповідні оксиди. Газоподібний CO сприяє утворенню nop у шві й розбризкуванню металу. Оксидаціину дію вуглекислого газу нейтралізують, ввівши до складу електродного дроту надлишкову кількість дезоксидаторів у вигляді кремнію і марганцю.
У напівавтоматі електродний дріт 10 (рис. 5.1.13) розмотується з касети // і подається двома роликами — тяговим 9 і притискним 8 в зону дуги 13. Ролик 9 обертається регульованим електродвигуном Д постійного струму через механічний
Умовою автоматичного підтримування дуги є стала її довжина, тобто рівність швидкості подачі в дугу електродного дроту v„ і швидкості його розплавлення vp:
o„ = vp. (5.1.2)
Якщо ця рівність порушується, то її необхідно швидко відновити одним з двох способів:
змінюючи швидкість подачі ил електродного дроту при сталому значенні ир;
використовуючи явище саморегулювання довжини дуги при сталій швидкості подачі і>„ електродного дроту.
Згідно з принципом регулювання довжини дуги розрізняють напівавтомати з регульованою швидкістю подачі електродного дроту і напівавтомати з саморегулюванням довжини дуги.
Напівавтомати з регульованою швидкістю подачі електродного дроту відновлюють порушену довжину дуги до нормальної, змінюючи частоту обертання вала електродвигуна Д доти, поки не відновиться рівняння (5.1.2). Задана нормальна довжина дуги може бути порушена різними випадковими чинниками, серед яких — коливання напруги у силовій мережі, нерівності на поверхні зварюваного металу, пробуксовування електродного дроту між роликами тощо. В основі такого регулювання лежить пропорційна залежність між довжиною дуги та її напругою. Тут сила зварювального струму, а отже, й величина ир залишаються практично незмінними. Електрична схема двигуна Д виконана таким чином, що зі зростанням напруги дуги частота обертання його вала збільшується, а зі зниженням напруги — зменшується аж до відновлення заданої довжини дуги.
У напівавтоматах з саморегулюванням довжини дуги будь-яке її відхилення від нормальної довжини зумовлює зміну сили
струму, а отже, і швидкості розплавлення електрода, внаслідок чого довжина дуги відновлюється. Швидкість подачі v„ електродного дроту залишається незмінною.
Зі збільшенням довжини дуги від нормальної І (рис. 5.1.14) до /, її вольт-амперна характеристика (пунктирна лінія) зсунеться угору, а точка перетину зі зовнішньою характеристикою засвідчить про зменшення сили зварювального струму від І3 до /]3. При сталій швидкості подачі v„ електродного дроту це спричинить зменшення швидкості розплавлення електрода vp, внаслідок чого рівняння (5.1.2) відновиться. Скорочення довжини дуги до 12 збільшує зварювальний струм до /2з, що сприяє збільшенню значення vv і відновленню довжини дуги до нормальної. Номінальну величину і>„ регулюють, змінюючи передавальне відношення редуктора.
Напівавтомати зі сталою швидкістю подачі електродного дроту прості за конструкцією і тому надійніші в роботі порівняно з напівавтоматами з регульованою швидкістю подачі електродного дроту. Водночас варто зазначити, що саморегулювання довжини дуги ефективне лише тоді, коли густина зварювального струму електрода достатньо велика.
Переваги напівавтоматичного дугового зварювання в атмосфері С02:
низька вартість зварювальних робіт;
продуктивність праці у 2...З рази вища порівняно з ручним дуговим зварюванням;
— є можливість спостерігати за прокладенням шва. Недоліки:
надмірне розбризкування металу, значне виділення диму й аерозолів;
не завжди естетичний зовнішній вигляд шва.
