19. Ефективність виробництва — категорія, яка

характеризує віддачу, результативність виробництва. Вона свідчить

не лише про приріст обсягів виробництва, а й про те, якою

ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст,

тобто свідчить про якість економічного зростання. Розрізняють ефективність процесу відтворення в цілому та

окремих його фаз: виробництва, розподілу, обміну та споживання.

Виокремлюють ефективність всього народного господарства,

окремих його галузей, підприємств та ефективність господарської

діяльності окремого працівника. Рівень ефективності суспільного виробництва визначається

за допомогою системи показників: продуктивність праці;

трудомісткість; фондовіддача; фондомісткість; матеріало-

віддача; матеріаломісткість; капіталомісткість; еколого-

ефективність

20. В економічній теорії та практиці розрізняють економічну і

соціальну ефективність. Економічна ефективність — це досягнення виробництвом найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці або зниження сукупних витрат на одиницю продукції. 1) Продуктивність праці на макрорівні визначають як

відношення національного доходу до середньої чисельності

працівників, зайнятих у його створенні. 2) Трудомісткість = Вартість затрат живої праці/Вартість затрат живої праці 3) Фондовіддача -

Вартість виробленої продукції/Вартість основних фондів 4) Фондомісткість =Вартість основних фондів/Вартість виробленої продукції5) Матеріаловіддача=Вартість продукції/Вартість матеріалів6) Матеріаломісткість =Вартість матеріалів/Вартість продукції

Соціальна ефективність суспільного виробництва показує,

наскільки його розвиток відповідає вирішенню своєї головної,

кінцевої мети — служити споживачу, задовольняти особисті

потреби кожної людини. Показники соціальної ефективності виробництва: Розмір ВВП

та НД на душу населення, Частка фонду споживання вНД. Рівень життя — це фактичний рівень забезпеченості

людей матеріальними і духовними благами певної країни

в конкретно-історичний період. Якість життя населення, або ІРЛ

21. Форма суспільного виробництва — це певний спосіб

організації господарської діяльності. дві

основні форми організації суспільного виробництва:

натуральну і товарну. Історично першою формою суспільного

виробництва було натуральне господарство. Натуральне господарство — такий тип організації

виробництва, при якому люди виробляють продукти для

задоволення своїх власних потреб, тобто продукти праці не

набувають товарної форми і призначені для особистого та

внутрішнього господарського споживання безпосередніми

виробниками. Основны риси натурального виробництва (Замкнутість економічної діяльності. Кожна господарська

одиниця відокремлена від інших, спирається на власні

виробничі та природні ресурси, забезпечує себе всім

необхідним для життя, тобто є самодостатньою

Ґрунтується на ручній праці, примітивних засобах

виробництва та найпростішій організації праці. Законом його

розвитку, як правило, є просте відтворення

Відсутність обміну. Продукція розподіляється між

учасниками господарства і безпосередньо надходить до їхнього

особистого й виробничого споживання без зворотних зв'язків

Панівна форма суспільного виробництва в усіх

докапіталістичних формаціях (первісна)

Товарне виробництво — це така форма організації

суспільного господарства, за якої продукти виробляються не

для споживання їх виробниками, а спеціально для обміну,

для продажу на ринку. дві обов'язкові передумови необхідні для

виникнення і функціонування товарного виробництва — наявність

суспільного поділу праці та економічного відокремлення

виробників. І якщо суспільний поділ праці створює об'єктивні умови

для обміну взагалі, то економічна відокремленість виробників

потребує обміну товарів як еквівалентів.

Розрізняють два типи товарного виробництва: просте і

розвинуте.

Просте товарне виробництво — це дрібне виробництво

індивідуальних самостійних ремісників і селян, що працюють

на ринок. Воно було притаманне докапіталістичним

суспільствам

Розвинута форма товарного виробництва — це вищий і

ефективніший ступінь товарної організації господарства,

заснований на великій приватній власності, найманій праці й

машинній індустрії. Притаманна капіталістичному суспільству.