Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пояснювальна записка.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
230 Кб
Скачать
☆

5.Гідравлічний розрахунок системи опалення

Для виконання гідравлічного розрахунку системи креслимо на окремому аркуші аксонометричну схему системи опалення. Над кожним опалювальним приладом проставляємо його розрахункову теплову потужність у Вт. Проставляємо теплову потужність кожного стояка, яка дорівнює сумі теплових потужностей усіх опалювальних приладів, приєднаних до цього стояка. Над виносною полкою пишемо номер стояка, під полкою – теплову потужність. Розраховуємо теплову потужність кожної гілки системи опалення.Визначаємо гілку з найбільшою тепловою потужністю.

Вибираємо основний циркуляційний контур. Він проходить від ІТП (по напрямку течії води) по розподільчій магістралі тієї гілки, яка має найбільшу теплову потужність, до самого віддаленого стояка через опалювальний прилад першого поверху і по збірній магістралі до ІТП.

Основний циркуляційний контур ділемо на дільниці і нумеруємо кожну з них.

Гідравлічний розрахунок основного циркуляційного контуру

Розрахунковий циркуляційний тиск для створення циркуляції води в двотрубній системі опалення розраховують за формулою:

∆ Рр = ∆Рн + 0,4∆ Ргр.пр. , Па, (22)

де ∆Рн – розрахунковий насосний тиск, Па

∆ Ргр.пр. – розрахунковий гравітаційний тиск, який виникає внаслідок охолодження води в опалювальних приладах, Па розраховують за формулою:

∆ Ргр.пр = q( ρ0 – ρг ) h ≈ βqh (tг – t0), Па , (23)

де q = 9,81 м/с – прискорення вільного падіння;

ρ0 - розрахункова густина води на виході з системи опалення при 70 º С;

ρг - те саме на вході в систему 90 º С;

β – середнє прирощення густини води при зниженні її температури на 1 º С ; β = 0,64 кг/м3· º С [7, табл.10.4];

h- різниця відміток між умовними центрами охолодження води в опалювальному приладі нижнього поверху і нагрівання води в системі опалення,м.

Розраховують витрату води на кожній дільниці

, кг/год., (24)

Де b1- поправочний коефіцієнт ; враховує збільшення теплової потужності опалювального приладу за рахунок округлення на більшу величину при розрахунку його теплової потужності ; для радіаторів типу МС-140 b2 = 1,06 [1]

b2 - поправочний коефіцієнт враховує додаткову тепловіддачу опалювальних приладів, установлених біля зовнішніх стін при відсутності теплозахисних екранів на стінах; у курсовому проекті необхідно передбачити установку теплозахисних екранів, тому b2 =1,0 Qq – теплова потужність дільниці, Вт.

Розраховують середнє значення питомих лінійних втрат тиску на тертя в основному циркуляційному контурі

, Па/м , (25)

де 0,65 – орієнтовна частка втрат тиску на тертя в основному циркуляційному контурі від розрахункових втрат ∆Рр ; орієнтовна частка втрат тиску в місцевих опорах складає: 1 - 0,65 =0,35.

Для основного циркуляційного контуру Rсер має найменьше значення, порівнюючи зі значеннями для другорядних циркуляційних контурів.

Орієнтуючись на Rсер в залежності від витрати води на дільниці Qq , в межах (ωмах ) максимальної допустимої швидкості води в трубах 1 м/с, по таблиці Д1, приведеній в додатку, знаходять питомі втрати на тертя на дільницях Rq , діаметр труб на дільниці d9 і швидкість води на дільниці ωq .

З метою забезпечення теплової і гідравлічної стійкості системи опалення, рекомендовано швидкість води на дільницях поступово зменшувати зі зменшенням витрати води на подавальних дільницях і поступово збільшувати зі збільшенням витрати води на зворотних дільницях, але без різких стрибків.

Розраховують втрати тиску на тертя на дільниці : Rq lq .

Знаходять суму коефіцієнтів місцевих опорів на дільниці ∑ζq і розраховують втрати тиску в місцевих опорах дільниці

, Па , (26)

де ρ – густина води, при середній температурі води 60 º С

ρ = 983,2 кг/м3.

Величина к.м.о. наведена в таблицях Д.2 і Д.3

Втрати тиску в місцевих опорах допустимо розраховувати по таблиці Д.4.

К.м.о. на межі двох дільниць (трійники, хрестовини) відносять до дільниці з меншою тепловою потужністю (меншою витратою води).

Розраховують загальні втрати тиску на кожній дільниці

∆Рq =Rqlq + Zq, Па (27)

Загальні розрахункові втрати тиску в основному циркуляційному контурі дорівнюють сумі втрати тиску на усіх дільницях:

∆Ро.ц.к. =∑ (Rq l q+ Zq ), Па (28)

Зміною діаметрів труб на окремих дільницях необхідно досягти запасу тиску в основному циркуляційному контурі у межах 5…10%. Запас тиску розраховують за формулою

(29)

У розрахунково-пояснювальній записці до курсовго проекту необхідно розрахунок втрат тиску на двох дільницях розписати детально, а розрахунок усіх інших дільниць представити в таблиці. Значення к.м.о. необхідно детально написати для кожної дільниці(див. приклад розрахунку, n).

Запас 5…10% розхрахункового тиску необхідний тому, що під час експлуатації гідравлічний опір системи зростає у зв’язку з корозією внутрішньої поверхні труб і збільшення її жорскості. Отримані при розрахунку діаметри труб необхідно

написати на аксонометрічній схемі системи опалення.

Розглянемо на прикладі першої ділянки

Вибираємо основний циркуляційний контур. Він проходе: елеватор Г.С.-Ст.1- опалювальний прилад першого поверху – елеватор. Довжина основного циркуляційного контуру – 117,96 м .

Розрахунковий циркуляційний тиск за формулами (22) і (23):

∆Рр= 100· 117,96 +0,4∙ 138,12 = 11851,25 Па.

Середні питомі лінійні втрати тиску на тертя в трубах за формулою (25)

Па/м

Гідравлічний розрахунок дільниці 1.

Витрата води за формулою (24)

кг/год.

Для витрати води 4423,32 кг/год, орієнтуючись на Rсер = 65,3 Па/м і рекомендовану швидкість води в трубах до 1,0 м/с по табл. Д.1 (див. Методичні вказівки додаток) знаходимо: Ду 40, ω = 0,678 м/с, R =106,16 Па/м.

Втрати тиску на тертя

Rl=106,16∙17,32 =1838,68 Па

Коефіцієнт місцевих опорів (методичні вказівки табл. Д.2):

Відвід гнутий 90° Ду 50: 3 х 0,3 = 0,9

кран прохідний пробковий Ду 40 : 1 х 1,5 = 1,5

разом: 2,4

Розрахунок інших ділянок виконуємо аналогічно першій та зводимо їх до таблиці 3.

Дільниці

Q,ВТ

G,кг/год

l,м

Dy,мм

Ѡ,м/с

R,Па/м

Rl,Па

Σζ

1

97067,22

4423,32

17,32

40

0,678

106,16

1838,68

2,4

2

68461,78

3119,78

3,98

25

0,304

105,98

620,8

3,4

3

46235,12

2106,92

7,29

25

0,296

78,13

569,57

3,4

4

24008,46

1094,1

2,9

25

0,265

64,19

186,15

3,4

5

8029,37

345,18

4,18

25

0,319

53,21

222,42

3,4

6

6235,17

284,13

3,85

40

0,216

94,3

363,1

2,4

7

4287,3

184,31

3,85

40

0,205

85,17

327,9

2,4

8

2678,67

122,1

3,85

40

0,105

64,5

248,32

2,4

9

1024,16

46,67

6,56

40

0,041

34,25

224,68

2,4

10

967,57

44,1

2,33

32

0,115

18,3

42,64

3

11

909,63

41,45

2,33

32

0,265

9,85

22,95

3

12

1024,16

46,67

3,82

32

0,401

4,67

17,84

3

13

2678,67

122,1

4,18

32

0,304

9,85

41,73

3

14

4287,3

184,31

7,15

32

0,128

18,3

130,84

3

15

6235,17

284,13

1,24

32

0,268

34,25

42,47

3

16

6200,18

282,54

2,83

32

0,418

64,5

182,53

3

17

7432,2

338,68

4,63

32

0,352

92,3

427,35

3

18

8029,37

345,18

4,18

25

0,319

53,21

222,42

3,4

19

24008,46

1094,1

2,9

25

0,265

64,19

186,15

3,4

20

46235,12

2106,92

7,29

25

0,296

78,13

569,57

3,4

21

68461,78

3119,78

3,98

25

0,304

105,98

620,8

3,4

22

97067,22

4423,32

17,32

40

0,678

106,16

1838,68

2,4

117,96