втіхою і задоволенням, а не карого Божою, не прокляттям тяжким.

Щоб іти до сеї світлої мети, для сього треба нам передусім завести такий свобідний і демократичний лад у визволеній автономній Україні, як сказано було вище. До сього повинні тенер іти спільно й однодушно всі — селяни, робітники й пани, які прихильні свободі й добру свого краю і народу українського. Не повинні тепер спорити про те, в чім вони різняться в справі земельній чи іншій, тільки мати перед очима ту спільну політичну справу, яка іх об'єднує,— спільну мету нашу. А мета наша: забезпечити ту свободу, що революція здобула, здобути право своєму народові, у всім полишаючи права й меншим народностям України [виділено М. Г.), і утворити широку автономію України в федеративній Російській республіці за ухвалою Всеросій­ських установчих зборів.

До сього йдуть разом усі українці, і з ними повинен іти всякий, хто хоче добра українській землі.

Володимир вернадський філософські роздуми натураліста1

(Уривки)

Наукова думка є частиною структури — організовано­сті — біосфери і її в ній прояву. Її створення в еволюційному процесі житга є надзвичайно важливою подією в історії біосфери, в історії планет (§ 13). В класифікації наук біосфера мас бути врахована як основний фактор, що, наскільки знаю, св^омо не робилося. Науки про явища та природні тіла біосфери мають особливий характер.

98. Чим ближче наукове осягнення реальності до лю­дини, тим обсяг, різноманітність, заглибленість наукового знання неминуче збільшуються. Безперервно росте кіль­кість гуманітарних наук, що теоретично є безмежною, оскільки наука є витвором людини, її наукової творчості та її наукової роботи; меж шуканням наукової думки немає, як немає меж нескінченним формам — виявам живої особис-

1 Переклад здійснено за: Мир философии: Книга для чтения. М., 1991.

461

тості, особливо людської, які всі можуть бути об’єктом нау­кових шукань, породити безліч особливих конкретних наук.

Людина живе в біосфері, від неї невіддільна. Вона лцщ_е її може безпосередньо досліджувати всіма своїми орга­нами чуттів — може її відчувати — її та її об'єкти.

За межі біосфери вона може сягати лише побудовами розуму, виходячи із відносно небагатьох категорій нез­ліченних фактів, які вона може отримати в біосфері зоровим дослідженням небесного простору та вивченням в біосфері ж відбитків космічних випромінень чи космічної позаземної речовини, що потрапляє в біосферу...

Роаділ VII

100. Наука про біосферу та її об'єкти, тобто всі науки гуманітарні без винятку, науки природничі у власному розумінні слова (ботаніка, зоологія, геологія, мінералогія й т. ін.), всі науки технічні — прикладні науки в широкому їх розумінні,— є галузями знання, яке максимально доступне науковому мисленню людини. Тут зосереджуються мільйо­ни мільйонів фактів, що безперервно науково встановлю­ються й систематизуються, які є результатом організованої наукової праці, і невпинно ростуть з кожним поколінням, швидко і свідомо, починаючи з XV—XVII століть.

Зокрема, наукові дисципліни про будову знаряддя на­укового пізнання нерозривно пов’язані з біосферою, мо­жуть науково розглядатися як геологічний фактор, як прояв її організованості. Це науки про духовну творчість людської особистості в її соціальному оточенні, науки про мозок та органи чуттів, проблеми психології чи логіки. Вони зумовлюють пошуки основних законів людського науково­го нізнання, тієї сили, яка перетворила в нашу геологічну епоху охоплену людиною біосферу в природне тіло, нове за своїми геологічними та біологічними процесами — в новий il стан, в ноосферу...

...Можна сказати, таким чином, що біосфера є основ­ною галуззю наукового знання, хоча тільки зараз ми підходимо до Б наукового виділення з реальності, що нас оточує.

...102. Жива природа є основною рисою вияву біосфери, вона різко вирізняє її тим самим серед інших

462