3.2 Перевірка розрахованої маси складу на можливість надійного подолання інерційного підйому
В цій перевірці використовують розрахункове співвідношення:
м,
(3.10)
де Sпр =1850 м - довжина інерційного ( перевіряємого ) підйому;
Si – шлях, який проходить потяг за час зміни швидкості від Vні до Vкі, м;
іпр=11,0 %о – інтервал швидкості;
п – число інтервалів зміни швидкості;
Vні – початкова швидкість інтервалу, км ⁄год;
Vкі – кінцева швидкість інтервалу, км ⁄год;
( fк– ωк )срі – середня питома сповільнюючи сила в межах інтервалу зміни швидкості Vні до Vкі, Н⁄кн.
Швидкість на початку перевіряємого підйому можна прийняти в межах 60...80 км ⁄год. Кінцева швидкість останнього інтервалу не може бути меншою розрахункової.
Питому силу тяги fкср, Н і питомий опір ωкср, Н/кН в межах вибраного інтервалу зміни швидкості приймаємо рівними їх значенням при середній швидкості інтервалу:
,
(3.11)
,
(3.12)
.
(3.13)
Значення сили тяги локомотива Fкср, Н для середньої швидкості Vср, км/год, беремо з тягової характеристики локомотива. Для цієї ж середньої швидкості необхідні основний питомий опір ω'оср локомотива за формулою (3.2) та основний питомий опір ω''оср складу за формулою (3.3) з використанням формул (3.4) - (3.6).
Перша
відстань S1
розраховується
для Vн
=80
км ⁄год
Vк =40 км ⁄год. Знаходимо середню швидкість, км ⁄год:
км
⁄год
для неї Fкср = 110000 Н, а питома сила тяги дорівнює:
Н
Основний питомий опір локомотива в Н⁄кН:
Н⁄кН.
Н⁄кН,
Н⁄кН.
Основний питомий опір складу в Н⁄кН:
Н⁄кН.
Н⁄кН .
Розрахована відстань повинна бути більша або рівна довжині інерційного підйому, тобто :
Sпр.
Si
(3.14)
У моєму випадку 1050м ≤1682м ця умова виконується, тоді робимо висновок, що при розрахунковій масі складу Q=4800 Т потяг подолає перевіряємий підйом.
3.3 Перевірка розрахованої маси на можливість рушання з місця на роздільних пунктах
Ця перевірка виконується за формулою:
,
(3.15)
де Qтр – маса складу, отримана за умовами рушання з місця, т;
Fктр – сила тяги локомотива при рушанні потяга з місця,
Fктр = 797000 Н;
ітр – крутість найбільш важкого елемента на роздільних пунктах заданої ділянки,
ітр = 0,5 ‰;
ωтр – питомий опір потяга при зрушенні з місця ( на площині ), який визначається за формулою, Н/кН:
(3.16)
в якій
ωтр4к, ωтр4с – питомий опір при рушанні з місця 4-вісних вагонів з підшипниками кочення та сковзання.
Для вагонів на підшипниках кочення:
;
(3.17)
;
;
В цих формулах q0 – середня маса, яка припадає на вісь вагона в Н⁄кН, що знаходили за формулою (3.7 - 3.9).
Тепер знаходимо питомий опір потяга, Н/кн. при зрушенні з місця:
Знаючи всі необхідні дані, вичислюємо:
т.
Маса складу Qтр , отримана за умовами рушання з місця, повинна бути не менше за масу складу Q, визначену за розрахунковим підйомом, тобто повинна витримуватися умова:
Qтр ≥ Q. (3.19)
У моєму випадку 52480 т ≥ 4800 т, ця умова виконується. Оскільки для перевірки маси складу на рушання з місця була вибрана станція, розташована на найбільш важкому елементі, то в цьому випадку робиться висновок про те, що рушання з місця і розгін потяга забезпечені на всіх роздільних пунктах дільниці.
