3.2 Характеристика плану маршрутизації перевезення міст навантаження

Основними показниками маршрутизації перевезень з місць навантаження є наступні:

1. питома вага маршрутного навантаження дирекції залізничних перевезень (у % в цілому і за видом вантажів):

, (3.1)

де – навантаження відправницькими і ступінчатим маршрутами, ваг.;

– загальне навантаження, ваг.

.

2. середня дальність пробігу маршрутів:

, ( 3.2)

де – пробіг маршрутів, маршруто-км;

– загальна кількість відправлених маршрутів.

.

3. обсяг скорочення переробки вагонів на сортувальних і дільничних станціях від пропуску вагонів маршрутами без переробки:

(3.3)

де – кількість замаршрутизованих вагонів і-го призначення, ваг.;

– кількість технічних станцій, які звільняються від переробки (які проходять вагони і-го призначення без переробки).

.

4. відносне скорочення переробки транзитних вагонів (підвищення коефіцієнту транзитності вагонопотоків) складе (в %):

, (3.4)

де – розмір транзитного вагонопотоку, який проходить без переробки по всіх технічних станціях, ваг.

.

5. загальна економія приведених вагоно-годин від організації перевезень вантажів маршрутами:

, (3.5)

де – сума приведеної економії по станціях, які звільняються маршрутним вагонопотоком від переробки, ваг-год.

.

6. скорочення потрібного робочого парку вагонів (ваг-діб):

; (3.6)

.

3.3 Розрахунок плану формування одногрупних наскрізних поїздів із навантажених вагонів для технічної станції напрямку

Важливою задачею залізниць в сучасних умовах є установлення найбільш раціонального порядку прямування вагонопотоків по залізничних напрямках і ефективної системи формування поїздів. Вона вирішується раціональним планом формування вантажних поїздів, який визначає в основному час надходження вагонів на шляху прямування, і, отже, – швидкість доставки вантажів.

Оптимальна організація вагонопотоків повинна забезпечити напрямки вагонів по економічно вигідних маршрутах прямування, а також високий рівень транзитності вагонопотоків і мінімальний обсяг непродуктивної переробки вагонів на технічних станціях. Основу організації вагонопотоків складає план формування поїздів.

Для розробки плану формування поїздів на залізниці необхідно визначити середньодобову кореспонденцію навантажених і порожніх вагонопотоків, які не ввійшли до складу плану формування поїздів на мережі, маршрутизації порожніх і навантажених вагонів, а також розрахункові нормативи плану формування (параметр накопичення – с, норма составу поїзда – m, загальна приведена економія вагоно-годин на 1 вагон при пропуску через станцію без переробки –T_ек).

Визначені розрахункові вагонопотоки представлені у вигляді таблиці 3.2.

Таблиця 3.3 – Розрахункові вагонопотоки для розрахунку плану формування поїздів на полігоні залізниці

Струмінь вагоно-потоку	Величина струменя, ваг.	Відсоток транзитної частини, %	Вагонопотік транзитної частини, ваг.	Величина соста- ва поїзда, ваг.	Кількість для залізниці транзитних поїздів	Залишок вагонопотока для розрахунку ПФП залізниці, ваг.
А-Б	25	0	0	56	0	25
А-В	23	0	0	56	0	23
А-Г	49	0	0	56	0	49
А-Д	70	0	0	56	0	70
А-Ж	1120	80	896	56	16	224
Б-В	28	0	0	56	0	28
Б-Г	60	0	0	56	0	60
Б-Ж	56	0	0	56	0	56
В-Г	15	0	0	56	0	15
В-Д	21	0	0	56	0	21
В-Ж	85	0	0	56	0	85
К-В	22	0	0	56	0	22
К-Г	14	0	0	56	0	14
К-Д	112	0	0	56	0	112
К-Ж	210	80	168	56	3	42
Г-Д	17	0	0	56	0	17
Г-Ж	196	0	0	56	0	196
Д-Ж	18	0	0	56	0	18

Після зведення в таблицю розрахункових вагонопотоків складаються по напрямках (окремо для непарного і парного) ступеневі графіки вагонопотоків (рис. 3.1).

Рис. 3.1 – Ступеневий графік вагонопотоків у непарному напрямку