Характеристика систем оздоровлення Далекого Сходу
2.1. Індійська йога
Йога – в перекладі з санскриту означає “союз, єднання, зв”язок, гармонія” і розуміється як гармонія фіз. і психічного стану, фіз. здоров”я і духовної краси людини.
В Індії оздоровча система йога введена у ранг державної політики, вона включена як обов’язковий предмет в програму ВНЗ, викор. у всіх школах.
Йога – це не просто набір вправ, якими можна займатися як-небудь, а добре розроблена система для досягнення гармонії між людиною та оточуючим світом.
В практиці викор. поетапний підхід у навчанні йоги. На 1-му етапі гол. завдання - розвиток внутріш. уваги, практич. усвідомлення того, як працює тіло і розум, які рухові і психічні стереотипи закладені в них. На 2-му етапі починається вивчення основного озд. комплексу йоги і його методів. На 3-му етапі основну увагу приділяють розвитку резервних можливостей організму, досягненню так би мовити запасу здоров’я.
Один з головних принципів йоги - ”від простого до складного”.
Засновником йоги як системи був мудрець Патанджалі, який створив 8-ми ступеневий шлях розвитку. В його системі відображені всі основні аспекти йоги: 1 і 2 ступені складають крія-йогу; 3 і 4 - хатха-йогу; 5 - 8 ступені – раджа-йогу.
Слово крія – означає “дія, діяльність”. Йоги надають велике значення крія-йозі. Це важливий моральний аспект, без вивчення і засвоєння якого важко досягти успіхів в йозі.
3 і 4 сходинки йоги – Хатха-йога - це вчення про фіз. гармонію або гармонію, яка досягається за допомогою фіз. засобів впливу на організм. ЇЇ вважають початковою ланкою у досягненні фіз. досконалості.
Асана - 3 сходинка йоги. Асани – неперевершені вправи за своїм лікувально-профілактичним впливом на організм людини. Вони стимулюють спрямовану мікроциркуляцію крові, призводять до стійкості розуму і тіла.
4 ступінь – пранаяма (дих. гімнастика). Прана – життєва енергія – це космічні флюїди, які в поєднанні з сонячною енергією дають життя. Пранаяма – контроль над енергією людиною. Гол. мета – зробити дихання повільним і рідким для нормалізації роботи організму.
Раджа йога – вища королівська йога – це панування свідомості над трьома початками людини (фізичним, психічним і духовним) вона розкриває потенційні можливості особистості. Для цього викор. прийоми саморегулюяції психіки
2.2. Китайські озд. системи – тайдзіцюань і цигун.
Китайська традиційна медицина вважає, що в людському тілі є 14 осн. і 8 допоміжних каналів, по яких циркулює “життєва енергія” (“юаньці”, або скорочено “ці”). Формою виявлення життєвої енергії являється боротьба і взаємодія двох діалектично полярних сил – інь і ян. Концентрація інь і ян визначає структури і функції людського організму. Структури організму – це інь, їхні функції – це ян; харчові речовини – інь, діяльність організму – ян. В основі нормальної життєдіяльності організму лежить врівноваження співвідношення інь і ян за допомогою енергії ці. Порушення гармонійного співвідношення чи закупорка меридіанів призводить до виникнення захворювання, загального розладу систем організму.
Тайдзіцюань і цигун - це різновиди ушу. Тайдзіцюань має оздоровчий вплив, хоча виникла як бойове мистецтво. Вона доступна практично всім, в тому числі і людям похилого віку, і тим кому необхідно відновитися після хвороби.
“Тайдзі” – це велика межа, тобто полюс людських можливостей. “Цюань” – Кулак, тобто кулак Великої межі.
Осн. вправою являється рух-форма, яка представляє собою комплекс поз, які повільно переходять одна в одну. Виконуються вони без пауз і зупинок (певна схожість до повільного танцю).
Озд. дія гімнастики ту тому, що завдяки чітко послідовним рухам корпусу кінцівок і концентрацій уваги на самих діях активніше протікає життєва енергія “ці”, в результаті зникають патологічні причини для її блокування. Кожний рух в системі вправ переходить в свою протилежність. Ці рухи дуже повільні, не напружені, виконуються з достатнім розслабленням м’язів, але з максимальною концентрацією уваги на самому русі тіла і кінцівок.
Використовують гімнастику тайцзіцюань при захворюваннях шлунку, серцево-судинних захворювань, нервової і дихальної систем.
Цигун означає робота з енергією. Гун – у слові “цигун” означає той шлях, по якому прямує кожна людина, котра вдосконалює свої знання і вміння. Це відстань, яка відділяє нас від уміння керувати своєю біолог. енергією.
Мета занять цигун – навчитися нагромаджувати, розподіляти і керувати внутрішньою енергією юаньці. Чим більше нагромадити в організмі юаньці, тим більш стійким буде організм до різних захворювань.
Призначення системи цигун – підтримання меридіан у відмінному стані та підтримання відмінного балансу інь і ян.
Заняття цигун вирішують такі оздоровчі задачі:
Зміцн.здоров’я, посил. імунітету, профілактика і лік. хроніч. захворювань.
Покращення тілобудови, сповільн. процесів старіння організму.
Знаття втоми, підвищення працездатності.
Розвиток інтелекту, виявлення резервних можливостей тіла і психіки.
Покращення пам’яті, зору, розвиток здатності до самоконтролю.
Основні принципи цигун:
1. Берегти себе - означає викор. рідко, використовувати обережно, взагалі не використовувати свою енергію “ці”.
2. Бути моральним. Цигун забороняє приймати подарунки за надану допомогу.
Найголовніша вимога тайдзіцюань і цигуна – повне психічне розслаблення.