IV. Домашнє завдання:

Опрацювати §13,

підготувати реферати на теми: «Меркурій», «Венера», «Марс», “Олександр Гнатович Шаргей.”

Д ля допитливих:

Несправедливо і дивно, що ім'я одного з піонерів космонавтики тривалий час замовчувалось. Ідеться про Олександра Гнатовича Шаргея. Саме він зробив безсмертним ім'я іншої людини Юрія Васильовича Кондратюка. 9 червня 1897 року у Полтаві в сім'ї Гната та Людмила Шаргеїв народився син Сашко. У тринадцять років Олександр залишився круглою сиротою і жив у бабусі. Хлопець захопився науковою фантастикою, особливо вразив його юну уяву роман Бернарда Келлермана «Тунель» про створення підводної дороги між Європою та Америкою. Прочитав його Сашко влітку 1914 року під час канікул. Пізніше вчений згадував, що прочитане справило на, нього величезне враження і він, наскільки міг, почав обмірковувати дві теми: пробивання глибокої шахти для дослідження надр Землі та використання тепла земного ядра і політ за межі Землі.

У 1916 році О. Шаргей закінчив зі срібною медаллю полтавську гімназію і вступив на перший курс механічного відділення Петроградського політехнічного інституту. Але студентське життя було недовгим. Ішов третій рік світової війни. Події змінювались із калейдоскопічною швидкістю: мобілізація в армію, Турецький фронт, жовтнева революція, демобілізація, громадська війна, мобілізація у білу армію, втеча додому в Полтаву, переїзд до Києва, мобілізація в армію Денікіна, втеча...

Незважаючи на всі перипетії, до осені 1919 року О. Шаргей закінчив рукопис «Тим, хто буде читати, щоб будувати». На 144 сторінках помістилися значна кількість наукових пророцтв, зокрема, і траса на Місяць.

У 1921 році громадянська війна завершилась, але тривали масові розстріли білих офіцерів, навіть тих, хто поклявся в лояльності до нової влади. Олександр Шаргей, колишній прапорщик, який 8 місяців відслужив у білогвардійській армії, змушений переховуватися. Після невдалої спроби виїхати за кордон О. Шаргей поселився у мачухи у містечку Мала Віска на Херсонщині.

Ніна - рідна сестра Олександра Шаргея — вчилася у місцевій школі. В учителя цієї школи помер брат. Олександрова мачуха зуміла роздобути документи цієї людини. Так Олександр Гнатович Шаргей став Юрієм Васильовичем Кондратюком, який народився у 1900 році в Луцьку Волинської губернії. Він мріяв продовжувати здобувати освіту, повернути своє справжнє ім'я, але хвороба — тиф — завадила цьому.

У Малій Висці Олександр-Юрій, працюючи у млині, потім на цукровому заводі, пише новий варіант свого твору.

У 1925 році Кондратюку вдалося розшукати «Вісник повітроплавання» за 1911 рік з частиною праці К. Ціолковського. Згодом він згадував, що був частково розчарованим, бо у своїх працях відкрив аналогічні речі лише іншими методами. Тішило вченого, те що він уніс і нові важливі ідеї у теорію польотів.

Влітку 1925 року Ю. Кондратюк спробував опублікувати свою працю «Про міжпланетні подорожі». Більше двох із половиною років тривала тяганина — редагування, доопрацювання, підготовка до друку — та врешті вченому відмовили. Більше того, не дозволили видрукувати книгу за кошти автора.

Гроші на видання у Кондратюка були, би він отримав гонорар за один зі своїх винаходів для елеватора. У 1925 році уряд СРСР прийняв рішення про будівництво великих елеваторів на Північному Кавказі і Ю. Кондратюк у жовтні цього року вирушив туди. На будівництві елеваторів талант ученого знайшов застосування — він робить низку винаходів. Згодом, переїхавши до Сибіру, вчений продовжує займатися зерносховищами. Дотепер стоїть у міст» Камінь-на-Обі величезна дерев'яна споруда, збудована без жодного цвяха. На пам'ятній Дошці написано «Найбільше дерев'яне зерносховище у світі на 10 тисяч тонн. Побудовано у 1930 році за проектом і під керівництвом Ю. В. Кондратюка». Ще кілька таких споруд було зведено у Сибіру.

У січні 1929 року нарешті вийшли у світ 2000 екземплярів книги Ю. Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів». У цій праці всього 73 сторінки і 6 аркушів схем та креслень, на яких детально описаний спосіб здійснення міжпланетних подорожей — так звана траса Кондратюка. На жаль, ідеї українського вченого випереджували час і технічні можливості.

Улітку 1930 року Ю. В. Кондратюка і його співробітників за доносом звинуватили у шкідництві й заарештували. Через кілька місяців без оголошення звинувачень і без суду вченому дали три роки ув'язнення. Згодом усім засудженим табори замінили засланням у Західний Сибір. У тюрмі Юрій Кондратюк дізнався про конкурс на кращий проект потужної вітроелектростанцій. Створивши ескізи та зробивши розрахунки, вчений відправив їх фахівцям. Варіант Кондратюка високо оцінили і у квітні 1932 року звільнили із заслання та запропонували взяти участь у розробці проекту.

Кажуть, що у 1933 році Ю. Кондратюк зустрівся у Москві з С. Корольовим, який пропонував йому роботу в галузі авіаційної та ракетної техніки. Але той відмовився, бо боявся анкетних перевірок, які могли викрити його минуле. У такому випадку вченого репресували б.

У червні 1941 року Ю. Кондратюк пішов добровольцем на фронт. Коли загинув учений невідомо. Сталося це в кінці 1941 року. Лист, який знайомі послали Кондратюку на фронт у січні 1942 року, повернувся через «неможливість вручити адресату».

Через 26 років із космодрому на мисі Кеннеді стартував «Аполлон-9». Він полетів на Місяць так, як це рекомендував робити український учений Олександр Шаргей майже півстоліття тому; Взагалі в США існувало три напрямки реалізації польоту на Місяць. Одні вчені пропонували прямий політ величезної ракети із Землі на супутник. Інші віддавали перевагу схемі, за якою із Землі стартували дві ракети: одна з додатковим паливом, інша — з космічним кораблем. На навколоземній орбіті вони стикувались, після чого космічний корабель із додатковим запасом палива відправлявся на Місяць. Були вчені, які пропонували використовувати трасу Кондратюка. (У 1960 році праці Кондратюка перекладені англійською мовою). Із Землі запускають ракету, яка досягає Місяця і стає його штучним супутником. На Місяць спускається лише модуль, який після виконання завдання стартує з поверхні супутника і повертається на космічний корабель. Після цього апарат летить до Землі. Третій варіант виявився найпридатнішим, хоча б тому, що був найдешевшим. За словами одного із фахівців проекту «Аполлон» Джона Хуболта, коли ракета із трьома астронавтами мчала до Місяця, він думав про Юрія Кондратюка — талановитого вченого та інженера, який проклав трасу до інших планет.