2.2 Інженерна частина

Характеристика міської інженерної інфраструктури та загальна характеристика ділянки будівництва

Проектні роботи направлені на розробку комплексного закладу ресторанного господарства у складі якого ресторану на 80 місць та вино-соковий бар на 40, що знаходиться у центральній частині міста. Аналізуючи містобудівну ситуацію, місцем можливого проектування закладу ресторанного господарства визначено забудовану ділянку.

Місце проектування добре забезпечене транспортними шляхами: на відстані 50 метрів знаходиться автобусна зупинка, проходять маршрутні транспортні засоби, наявний великий потік автомобілів в усі частини міста. Неподалік розміщені і працюють одна школа, відділення банку, салони мобільного зв’язку, декілька комерційних магазинів, кафе та ресторан.

Площа земельної ділянки закладу умовно поділена на три зони:

• будівля підприємства;

• господарська зона;

• зона відвідувачів (гостьовий двір, вхід до закладу).

Споруда на ділянці розташована таким чином, що відстань до проїжджої частини становить 25 метрів, до жилих будинків – від 5 до 10 метрів. Для руху пішоходів передбачено тротуари.

Будівлю заплановано обладнати усіма необхідними інженерними комунікаціями і мережами, встановити необхідне обладнання.

За будівлею розміщено господарський дворик, що забезпечує зручний під'їзд і маневрування вантажних машин, які під'їжджають до рампи. На відстані 30 м від будівлі у спеціально підготованому місці розміщені сміттєві контейнери, які будуть вивозитися кожний день. Перед закладом буде розміщено автостоянку для автотранспорту на 8 автомобілів.

Площу ділянки під будівництво визначаємо за формулою:

, (2.8)

де – площа ділянки під будівництво, м²;

n_з – норматив площі земельної ділянки, 23 м²/місце;

N – кількість місць у комплексному закладі (80 – ресторан, 40 – вино-соковий бар).

= 23*120= 2790 м²

• Рельєф ділянки забудови – спокійний, рівний ухил 5% в бік вул. Української.

• Типи ґрунтів – намивні (підзолисті, суглинкові, тощо);

• Глибина промерзання ґрунту 0,35 м;

Характеристика зовнішніх інженерних мереж

• Мережі енергозабезпечення в районі – трансформаторна підстанція ТП №03621 по вул. Райса;

• Мережі водопостачання – міський водогін  400 мм проходить на відстані 800 м від межі території забудови;

• Мережі каналізації – районний колектор  600 мм проходить на відстані 600 м від межі території забудови. Дощова каналізація – прийомник дощових вод на вул. Руській на відстані 900 м від ділянки будівництва;

• Мережі теплофікації – міський теплопровід від ТЕЦ– №1  300 мм проходить між вул. Руською на відстані 800 м від межі території забудови;

• Було проведено дослідження території радіусом охоплення 1500 м, яка межує з ділянкою забудови. Визначено, що на території функціонують наступні заклади і установи: ресторан «Чернівчанка», ресторан Ватра, кафе-бар Шоколадний, Віденська Кав’ярня, кафе-піцерія «Піца парк», Кафе «Хрещатик», транспортні мережі (включаючи внутрішньо квартальну), інженерні мережі району, напрям сторін світу. Існуючу містобудівну ситуацію показано на ситуаційному плані.М1:2000.

• На ділянці будівництва виділяємо такі зони: зона під забудову, площею S_б=720 м²; зони озеленення загальною площею S_оз=1500,7.м²; зона відпочинку відвідувачів, площею S_зв= 8 м² (0,1 м² на місце); автостоянка для машин відвідувачів на 8 місць, площею S_ac=192.м² (24 м² на одне машиномісце). Відстань від автостоянки до будівлі закладу не повинна перевищувати 150 м і бути меншою 10 м; розворотний майданчик площею S_рм=36 м²; господарські та технічні споруди (окремо розташовані бойлери, трансформаторні підстанції, склади тари, майданчик для смітт’єзбірників тощо), загальною площею S_гтс=4 м²; транспортні комунікації шириною проїжджої частини 4 м; основний підхід до закладу шириною 3 м; пішохідні доріжки шириною 1,5 м; загальною площею S_тк=68 м², будівлі існуючої забудови (протипожежні відстані між будівлями 10–15 м).

Розроблення плану розміщення закладів в містобудівній структурі Проведено дослідження території радіусом охоплення 1000 м, яка межує з ділянкою забудови. Визначено, що на території функціонують наступні заклади і установи:

– діючі заклади ресторанного господарства: ресторан «Чернівчанка», ресторан Ватра, кафе-бар Шоколадний, Віденська Кав’ярня, кафе-піцерія «Піца парк», Кафе «Хрещатик».;

– будівлі: житлові будинки;

– установи: одна середньо освітня школа, ВНЗ;

– організації: філії Приватбанку салони мобільного зв’язку, комерційні магазини.

– джерела сировини і товарів: магазини продовольчих та непродовольчих товарів, продовольчі ларьки.

Неподалік від комплексного закладу знаходяться зупинки автобусів і маршрутних таксі Таке розташування транспортних магістралей дозволяє швидко діставатись до проектованого закладу ресторанного господарства, практично, з будь-якої частини міста Чернівці у т.ч. і від залізничного вокзалу.

На ділянці будівництва виділяємо такі зони:

• зона під забудову, площею = 454 м² (площа будівлі закладу);

• зони озеленення загальною площею S_оз= 1116 м²

• зона відпочинку відвідувачів, площею S_зв= 12 м² (0,1 м² на місце);

• відстань від автостоянки до будівлі – 20 м;

• господарські та технічні споруди – окремо розташований майданчик для сміття збірників, загальною площею S_гтс = 10 м²;

• транспортні комунікації з шириною проїжджої частини 8 м;

• основний підхід до закладу шириною 3 м;

• пішохідні доріжки шириною 1,5 м;

Схему розташування об’єктів на ділянці будівництва та благоустрій території зображено на плані благоустрою території. На цьому плані також вказані: напрями руху по території (вхід для відвідувачів, персоналу, напрямок завантаження сировини), напрями сторін світу. План благоустрою території розробляємо, у масштабі (М) 1:500.

Площа озеленення визначається за нормативом ппоказника рівня озеленення ділянки – 40% від площі ділянки будівництва:

S_оз= 2790х0,4 = 1116 м²

Площа будівлі закладу, м², визначається за формулою:

, (2.9)

де а, b – ширина і довжина будівлі в координатних осях 24 м та 30 м;

ст – товщина зовнішньої стіни будівлі, 0,51 м.

S_б=24,51 х 30,51 =720 м².

Опрацювання інженерної характеристики об'єкта

З метою отримання технічних умов на приєднання об’єкта до інженерних мереж були визначені його інженерні характеристики шляхом розрахунку за укрупненими питомими показниками.

В комплексному закладі у складі ресторану на 80 місць та вино-сокового бару на 40 місць передбачається організація виробництва і споживання продукції ресторанного господарства.

Загальні витрати електроенергії закладом Р визначаються за двома складовими: витрати на технологічні потреби, витрати на Рв, витрати на технічні потреби Рт.

Витрати електроенергії на технологічні потреби розраховані окремо для складових комплексу (комплексного закладу).

Витрати електроенергії для ресторану обсягом виробництва продукції 1632 страв за добу розраховані за укрупненими показниками витрат на одиницю продукції.

, (2.10)

де Н_Т – питомі витрати електроенергії, кВт/страву

С – обсяг випуску продукції за добу, страв;

= 0,52*1632=848,64 кВт

Витрати електроенергії для винно-сокового бару обсягом виробництва продукції 1115 страв за добу розраховані за укрупненими показниками витрат на одиницю продукції.

= 0,07*1115=78,05 кВт

Річні витрати електроенергії для окремих закладу визначено виходячи з режиму роботи (кількість робочих днів на рік) за формулою:

, (2.11)

Т – кількість робочих днів на рік 350 днів.

= 848,64 *350=297024 кВт

= 78,05*350=27317.5 кВт

Загальні витрати електроенергії на технологічні потреби Р_в визначені за формулою:

(2.12)

де, m – коефіцієнт, що враховує комплексність закладів (для комплексу відокремлених закладів т=1, для комплексних закладів т=0,80,9)

Р_в = 0,9*(297024+27317.5)=291907,35 кВт

Витрати електроенергії на технологічні потреби мають таку структуру (табл..2.36):

Таблиця 2.36. Структура витрат електроенергії на технологічні потреби

№ з/п	Найменування витрат електроенергії	Розмір витрат, кВт
	Витрати на технологічні потреби	291907,35
	за статтею «Паливо, пар та електроенергія для виробничих потреб»	27317,5
	за статтею «Витрати на зберігання, сортування та пакування товарів та на утримання холодильних установок»	297024

Витрати електроенергії на технічні потреби складаються з двох складових витрати на вентиляцію та кондиціювання Р_вк і витрати на освітлення Р_о.

Витрати на забезпечення ефективної вентиляції та кондиціювання в закладі Р_вк, кВт, розраховано за середнім укрупненим показником на 1 місце за формулою:

, (2.13)

де Н_вк – норматив витрат електроенергії на вентиляцію і кондиціювання, кВт/місце за добу,

N – кількість місць (для фабрик заготівельних кількість місць визначається за еквівалентом: 200 виробів за добу – 1 місце в їдальні),

Т – кількість робочих днів на рік;

q – коефіцієнт, що враховує комплексність закладу (для комплексу q = 1 для комплексного закладу, q = 0,65  0,7).

Р_вк = 0,7*80*350*0,7=13720 кВт

Р_вк = 0,5*40*350*0,7=4900 кВт

Витрати електроенергії на освітлення Р_о, кВт визначені за нормативом забезпечення належного рівня освітленості робочих місць та залів за формулою:

, (2.14)

де Н_о – норматив витрат електроенергії на освітлення кВт/год на 1 м² площі;

t_e – час ефективної роботи закладу, при освітленні (визначається у відповідності з режимом роботи закладу, середній показник (до 20 години – t_e = 2 год, до 22 години – t_e= 4 год, до 24 години – t_e = 6 год, до 2 години – t_e = 8 год,), год.

S_б – загальна площа закладу, м²

Р_о=0,03*6*720*350=45360 кВт

Загальні витрати електроенергії закладом Р визначили за формулою:

, кВт (2.15)

Р = 75488+45360+291907,5= 412755,5 кВт.

Розрахунок витрат тепла на опалення, Гкал, провели за формулою:

, (2.16)

де q_б – питомі витрати тепла на нагрівання одиниці об’єму будівлі на 1 °С, Гкал/(м³°С); (q_б = 3,525410^-7  3,267410^-7 при збільшенні об’єму будівлі q_б min);

V_б – будівельний об’єм будівлі, м³;

R₁ – поправочний коефіцієнт на мінімум температури зовнішнього середовища 1,28;

T₀ – тривалість опалювального періоду за рік, 4560 год;

t – середня різниця температур внутрішнього та зовнішнього середовища, 16,5 °С.

Q₀=3,5254х10^-7*2880*4560*16,5*1,28 = 85,5 Гкал

Будівельно-технічні показники проекту розраховані за формулами:

Робоча площа закладу (м²) визначено на основі розробленого компоновочного рішення за допомогою вбудованої функції по визначенню площі будівлі у САПР ArchiCAD і складає:

= 720 м²

Будівельний об’єм будівлі, м³, визначається за формулою:

, (2.17)

V_б = 720 х (2*3,3+2*0,3+1,2+0,4) =7603,2 м³

Витрати тепла на вентиляцію, Гкал, розрахували за формулою:

, (2.18)

де q_б – питомі витрати тепла на нагрівання одиниці об’єму будівлі на 1 °С, Гкал/(м³°С); (q_б = 3,267410^-7);

V_б – будівельний об’єм будівлі, 7603,2 м³;

R₁ – поправочний коефіцієнт на мінімум температури зовнішнього середовища (1,17);

T₀ – тривалість опалювального періоду за рік, (4440) год;

t – середня різниця температур внутрішнього та зовнішнього середовища, (17)°С.

Q_о = 3,2674 х 10^-7 х 7603,2 х 1,17 х 4440 х 17 =1536 Гкал.

Витрати тепла на вентиляцію, Гкал, розрахували за формулою:

, (2.19)

де q_B – питома теплові витрати на нагрівання 1 м³ повітря для вентиляції на 1 °С, Гкал/(м³°С) (q_B = 6,483210^-7);

V – об’єм приміщень де обладнана вентиляця (1336,2 м³);

Т_о – тривалість опалювального періоду за рік, 4440 год;

t – середня різниця температур зовнішнього та внутрішнього середовища, 17,2 °С.

Q_о = 6,4832 х 10^-7 х 1336,2 х 4440 х 17 = 65,38 Гкал.

Загальні витрати тепла на опалення: 1536+65,38= 1601,38 Гкал.

Загальні витрати води розраховують за укрупненим показником.

, (2.20)

де, Н_вс – норма витрат води на умовну страву, м³ (Н_вс = 0,016 м³/страву, у тому числі гарячої води – 79%);

С – обсяг випуску продукції за добу, страв;

Т – кількість робочих днів на рік;

0,016*2747*350=15383 м³

У тому числі

гарячої води: В_гар= 0,79*15383= 12152,57 м³

холодної води: В_гар=15383 -12152,57 = 3230,43 м³

Обґрунтування інженерно-будівельних рішень закладу ресторанного господарства, що проектується

Заклад, що проектується є будівлею, яка відповідає наступним вимогам:

• За призначенням – громадська споруда;

• За містобудівними вимогами – міського значення;

• За довговічністю – >= 50 років;

• За вогнестійкістю – II ступеня – кам’яна будівля;

• За поверховістю – малоповерховий;

• За конструктивною схемою – будівля з повним каркасом.

• Система опалення В закладі передбачено влаштування системи опалення згідно СНиП 2.04.05–91, для підтримання температурного режиму в закладі [7].

Теплопостачання передбачено від внутрішнього джерела – опалювального котла (Euridin ZW\ZS 23 KE\AE) температура теплоносія на вході становить 80–89 °С. На підприємстві передбачений теплопункт для розділення мереж теплофікації і підігрівання гарячої води, обладнаний водонагрівачами теплообмінного типу і опалювальним вводом опалювальним котлом, які забезпечені пусковою апаратурою, приладами управління і автоматичного регулювання кількості і температури теплоносія для опалювання, гарячого водопостачання.

Для внутрішньої системи опалення передбачено використання води (пари, ін.) з температурою 60–70 °С.

В приміщеннях виробничих та торгівельних залах передбачене використання центрального опалення з установкою алюмінієвих радіаторів низького тиску марки Termal, з верхньою розводкою трубопроводів, в приміщеннях адміністративно-побутових використовується місцеве опалення за рахунок променевих панелей. У приміщеннях: виробничих влаштовано повітряну систему опалення із автоматичною системою управління для підтримки в робочий час розрахункової температури і відносної вологості повітря в межах 30–60%.

• Система вентиляції (згідно СНиП 2.04.05–91 [7]) У закладі передбачено організацію природної вентиляції повітря, яка влаштована в наступних приміщеннях: адміністративно-побутових. Крім цього, в закладі наявна механічна припливна вентиляційна система, яка надає повітря об’ємом V_п=1360 м³ (формула 2.21) у такі приміщення закладу: як торгова зала. Витяжна вентиляція видаляє повітря забруднення газоподібними домішками в об’ємі V_в=1360 м³ (формула 2.22). Нею забезпечені приміщення всі виробничі приміщення. В приміщеннях виробничих передбачено місцеві вентиляційні відсоси продуктивністю V_мвв=244,2 м³ (формула 2.23).

Об’єм повітря для приплинної вентиляції, м3/год, визначається за формулою: для виробничих приміщень – , (2.21) де – будівельний об’єм приміщень, м3 Для виробничих приміщень – Vп= 120 *3= 360 м3/год для залів – , Для залів – Vв=250*4=1000 м3/год

Об’єм повітря для витяжної вентиляції визначається за формулою для залів , м3/год (2.22) Для виробничих приміщень – Vп= 120 *3= 360м3/год для залів – , Для залів – Vв=250*4=1000м3/год

Об’єм повітря, м3/год, для місцевих вентиляційних відсосів визначається за формулою: , (2.23) де U – потужність теплового устаткування над яким встановлено місцевий вентиляційний відсос, Вт;  – коефіцієнт, що враховує теплотворну здатність устаткування (22–35 м3/Вт max для приладів з відкритою нагрівальною поверхнею, для закритих приладів min)

Для забезпечення комфортних умов перебування у залах закладу ресторану. встановлені місцеві, рециркуляційні, цілорічної дії системи кондиціювання повітря. Прилади призначені для підтримання температурного, вологісного режиму і фільтрації повітря. Додатково системи кондиціювання встановлені у адміністративних приміщеннях.

• Система водопостачання. Водозабезпечення систем закладу здійснюється від міського водогону. На вводі системи у заклад влаштований водомірний вузол з встановленням лічильника марки ЛТ-80Х-11. У закладі організовано об’єднану тупикову, просту систему водопостачання з верхньою (ін.) розводкою, що відповідає вимогам СНиП 2.04.01–85 [8].

Система поділяється на: протипожежну (СНиП 2.01.02–85 [9]) – з оцинкованих труб  20 мм з встановленням пожежних кранів; господарсько-побутову – з оцинкованих труб  15 мм з підключенням до змішувачів та кранів; виробничу – з оцинкованих труб  20 мм з підключенням до технологічного устаткування.

Для ремонту дільниць водопровідної мережі передбачаємо встановлення запірної арматури у колодязі за 20 м від місця вводу системи в будівлю, перед місцями приєднання технологічного і сантехнічного устаткування.

Система гарячого водозабезпечення приймається централізована від перегрівача в теплопункті з оцинкованих труб  15 мм.

• Система каналізації

В закладі рестоарнного господарства організовано зовнішню і внутрішню системи каналізації. Внутрішня включає побутову, виробничу системи каналізації відповідно вимог СНиП 2.04.01–85 [8].

Внутрішня каналізація будівлі складається з: приймальних пристроїв; відвідних ліній з чавунних труб  50 мм; стояків, які виконуються з чавунних труб  50 мм;

У доготівельних цехах та мийних – трапи  100 мм

Стояки встановлені відкрито – біля стін, або приховано – у борознах і спеціальних шахтах. Стоки від побутової та виробничої каналізації збираються і відводяться до вуличної мережі окремо.

Зовнішня каналізація включає смітт’євидалення (каналізацію твердих відходів) і дощову каналізацію, яку виведено у дворову внутрішньо квартальну мережу.

• Система енергопостачання. Енергозабезпечення закладу здійснюватиметься від об’єктної трансформаторної підстанції потужністю 2500 кВт, підключеної через підземну кабельну мережу до головного районного розподільного пункту.

Від трансформаторної підстанції до головного розподільного щита, розміщеного в електрощитовій закладу, прокладається чотирипровідна кабельна лінія напругою 380/220В. Електрощитова розташовується на першому поверсі підприємства. В електрощитовій на головному розподільному щиті розміщуються загальний вимикач, лічильники для обліку витрат електроенергії, вимірювальні прилади, запобіжники, вимикачі живильних групових щитів.

Електричні мережі поділені на силові з напругою 380 В і освітлювальні з напругою 220 В. Групові щити силової і освітлювальної мережі виконані окремо. Групові щити силової мережі розташовані поблизу споживачів із забезпеченням вільного доступу до них. Освітлювальна мережа підключена за магістральною схемою, силова – за радіальною.

Холодильне устаткування підключено до відокремлених групових щитів за радіальною схемою.

Блискавкозахист будівлі виконано відповідно до РД 34.21.122–87 [11] шляхом заземлення блискавкоприймача, функцію якого виконує металева покрівля будинку. Передбачено спуски, що заземлені по периметру будинку, й приєднані до зовнішнього контуру заземлення

• Система сигналізації, зв’язку і телекомунікацій

В ресторані планується встановити комбіновану систему сигналізації ВБН В.2.5–78.11.01–2003 [13] (пожежну і охоронну). Датчики автоматичної охоронної сигналізації встановлені на вікнах, дверях, ін. елементах будівлі. Сигнал при спрацюванні сигналізації виводиться на центральний пост служби охорони. Датчики пожежної сигналізації встановлені в залах, коморах сухих продуктів, ін. В разі спрацювання сигналізації оповіщення виводиться на центральний пост районної пожежної частини.

В закладі передбачене влаштування наступних систем: міської радіотрансляційної мережі, міського телефонного зв’язку, встановлення систем супутникового, внутрішнього зв’язку, супутникового.

Системою міської радіотрансляційної мережі забезпечені такі приміщення закладу виробничі та побутові.

До ліній міського телефонного зв’язку підключені наступні приміщення в закладі: кабінет директора, контора, завідувача виробництвом. Передбачається отримання телефонних номерів у міському телефонному вузлі.

Пропозиції щодо дизайну

Інтер‘єр створено єдиною композицією в напрямі руху відвідувача до «місця за столом».

Вхідна зона представлена – вестибулем виконаним у червоних тонах з використанням фризу, освітлення штучне точкове верхнє у поєднанні з центральним; гардеробом відокремленим від об’єму вестибулю гардеробною стійкою з бенкетами. Увагу на гардеробі акцентовано використанням направленого світла.

Залу ресторану виконано з використанням природних матеріалів – дерево в поєднанні з фактурною штукатуркою. Зал оформлений музичними інструментами на стінах, пластинками та фотокартками відомих музичних рок гуртів. Підлога виконана із вмонтуванням підсвітки. Скатерки та серветки виконані у вигляді нотного стану. Під стелею на різних рівнях висять різнокольорові лампи-ліхтарики.

Визначення дизайнерських рішень з благоустрою території та оформленню інтер’єру приміщень для відвідувачів

Основною дизайнерською ідеєю запроектованого закладу ресторан «Rock-n-Roll cafe», у відповідності до прийнятої концепції, є музичний напрям. Цій тематиці підпорядкований весь комплекс рішень щодо зовнішньої композиції, інтер‘єру, одягу персоналу, меблів, технічного оснащення.

• Зовнішня архітектурна композиція

Дизайн закладу починається з дальньої реклами, яка включає рекламу на транспорті, об’яви в газеті, біг-борди.

Дальній рекламний засіб – біг-борд, розташований на відстані 1 км, його інформаційний зміст (місцезнаходження ЗРГ, режим роботи, інформація про послуги, що пропонує). Розмір біг-борду 2х3 м, виконаний із врахуванням музичного напрямку Рок-н-Ролл. Для кращого сприйняття у вечірній час біг-борд матиме підсвітку.

Ближній рекламний засіб – біг-борд, розташований на відстані 0,2 км, на перехрестях з детальною інформацією про заклад. Рекламний засіб на території закладу на фасаді будівлі вивіска, табличка біля входу з назвою та режимом роботи закладу.

Благоустрій території проектованого виконується після розробки генерального плану, тобто зонування ділянки і розміщення основної та допоміжних будівель і споруд.

Заходи з благоустрою реалізовані у наступних елементах: пішохідна доріжка викладені плиткою та має ширину 3 м. По обидва боки від неї розташовані клумби з квітками. Для освітлення в вечірній час застосовані декоративні ліхтарі висотою 2 м. Місце відпочинку відвідувачів побудоване з розрахунку 0,1м² на 1 місце; що дорівнює 8м², оздоблена лавочками з дерева та квітами.

Головний фасад будівлі має пастельне забарвлення. Низ будівлі оформлений декоративним камінням.

Будівельно-технічні показники проекту

Результати розрахунків будівельно-технічних показників проекту зведені у таблицю 2.37

Таблиця 2.37. Будівельно-технічні показники проекту

№ з/п	Найменування показника	Одиниця виміру	Значення показника
	Площа ділянки під будівництво, Sд	м2	2760
	Площа будівлі закладу, Sб	м2	720
	Коефіцієнт забудови, кз		3,76
	Площа озеленення, Sоз	м2	1116
	Коефіцієнт озеленення, коз		2,5
	Загальна площа закладу, Sзаг	м2	720
	Корисна площа закладу, Sк	м2
	Будівельний об’єм закладу, Vб	м3	6006
	Вартість будівництва (капітальні вкладення), ВА+Б	тис. грн.	6078,1
Питомі показники вартості будівництва
	Вартість 1 місця	тис. грн.	14749
	Вартість 1 м2 загальної площі	тис. грн.	1,97
	Вартість 1 м3 об’єму будівлі	тис. грн.	0,29

Кошторис будівництва

Попередню вартість будівництва закладу ресторанного господарства розраховано за укрупненими показниками вартості загально будівельних робіт:

, (2.24)

де В_збр – вартість загально будівельних робіт, грн.;

N – потужність проектованого підприємства, місць;

Y – норматив питомої вартості загально будівельних робіт на одиницю потужності, у.о.

К_Т – територіальний поправочний коефіцієнт;

І_К – офіційний валютний курс гривні (до USD), грн./$;

І_Р – індекс цін нормативний, встановлений для визначення кошторисної вартості будівництва Держкомітетом України у справах містобудування і архітектури (І_Р=0,77).

грн.

При розрахунку вартості винно-сокового бару:

грн.

При розробці проекту комплексного закладу ресторанного господарства, сумарний розмір вартості загально будівельних робіт( ) визначається за формулою:

(2.25)

де, k_п – поправочний коефіцієнт для винно-сокового бару – 0,75;

для ресторану – 1,0.

грн.

Розрахунок вартості будівництва зводимо у зведений кошторис (ЗКР), за основу якого прийнята розрахункова вартість будівництва, а інші витрати (глави кошторису) співвідносяться до цієї цифри (суми).

Значення вартості загально будівельних робіт є витратами за главою 2.1. ЗКР.

Таблиця 2.38. Зведений кошторисний розрахунок

№ глав	Стаття витрат	Рекомендовані співвідношення вартості	Розмір витрат, тис. грн.
Розділ А. Базисна вартість будівництва
1	Підготовка території будівництва.	2% від вартості будівництва по гл. 2	55.3
2	Основні об’єкти будівництва, у т.ч.	дані розрахунки з них:
2.1	Загальнобудівельні роботи. ( )	56%	1920
2.2	Електротехнічні роботи.	7%	134.4
2.3	Сантехнічні роботи.	5%	96
2.4	Зв’язок та сигналізація.	2%	38.4
2.5	Устаткування, меблі та інвентар.	30%	960
	Разом за главою 2.	100%	3148.8
3	Об’єкти підсобного та обслуговуючого призначення.	5% гл. 2	157,4
4	Об’єкти енергетичного господарства.	1% гл. 2	31,5
5	Об’єкти транспортного господарства та зв’язку.	0,5% гл. 2	15,7
6	Зовнішні мережі та споруди водопостачання, каналізації, теплопостачання та газопостачання.	12% гл. 2	377,8
7	Благоустрій і озеленення території.	5% гл. 2	157,4
	Разом за главами 1–7.		3888,6
8	Тимчасові будівлі та споруди.	1,5% гл. 1–7	58,3
9	Інші роботи та витрати.	9% гл. 1–7	349,9
	Разом за главами 1–9.		4296,8
10	Утримання дирекції (технічний нагляд) об’єкта, що будується, та авторський нагляд.	2% за гл. 1–7	77,8
11	Підготовка експлуатаційних кадрів.	0,7% гл. 1–9	30,1
12	Проектні та вишукувальні роботи.	8% гл. 1–7	311,1
	Усього. Базисна вартість будівництва.		4715,8
Розділ Б. Кошти на компенсацію витрат, пов’язаних із ринковими умовами проведення будівництва
1	Обов’язкові платежі (податки та збори).	40% гл. 1–9	1718,7
2	Резервний компенсаційний фонд Замовника.	8% від суми базисної вартості.	377,3
Усього по розділу Б:			2096			1135,9
Загалом сума витрат на будівництво, ВА+Б:			6811,8			4116,16

Розрахунок експлуатаційних показників проекту

Комплексний заклад ресторанного господарства є підприємством з колективною формою власності. Будівництво розпочнеться після затвердження проектної документації. У таблиці 2.2.4 наведено (згідно ДБН А.2.2–3–2004) склад основних даних та техніко-економічних показників, які включаються в розпорядчий документ про затвердження проекту на будівництво громадських споруд, до яких відноситься проектований нами комплексний заклад ресторанного господарства.

Таблиця 2.39. Склад основних даних та техніко-економічних показників для розпорядчого документу про затвердження проекту на будівництво громадських споруд

№ з/п	Основні дані	Показники
1.	Найменування будівлі, місце розташування	Комплексний заклад ресторанного господарства. Адреса: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської
2.	Характер будівництва	Нове будівництво
3.	Вартість будівництва, в т. ч. будівельно-монтажні роботи, тис. грн.	6811,8
4.	Поверховість будівлі	Одноповерхова будівля
5.	Загальна площа, м2	720
6.	Корисна площа, м2	700
7.	Розрахункова площа, м2	432
8.	Будівельний об’єм будівлі, м3	7603,2
9.	Площа забудови, м2	453,6
10.	Площа будівельної ділянки, м2	2790
11.	Потужність закладу, місць	120
12.	Показники енергоефективності: річна потреба в паливі, Гкал річна потреба в воді, м3 річна потреба в електроенергії, кВт	1601,38 15383 412755,5
13.	Прізвища: головного архітектора проекту, автора проекту	- -
14.	Позитивне заключення держекспертизи	Проектна документація готова до початку будівельних робіт

Визначення порядку здачі об’єкту в експлуатацію

Для прийняття об'єкта в експлуатацію створюється робоча комісія, до складу якої входять:

– представник замовника

– генеральний проектувальник

– генеральний підрядник (будівельні організації)

– експлуатаційна організація (дирекція)

– органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду

– державна екологічна інспекція

– держгірпромнагляд.

Робоча комісія призначається замовником і повинна встановити відповідність об'єкта та змонтованого устаткування проекту, будівельно-монтажних робіт обов'язковим вимогам будівельних норм, результати комплексного випробування устаткування, підготовленість об'єкта до експлуатації (охорона праці та техніки безпеки, санітарія, пожежна безпека).

Робочою комісією складаються наступні документи:

1. Акт робочої комісії про прийняття устаткування після індивідуального випробування.

2. Акт робочої комісії про прийняття устаткування після комплексного випробування

3. Акт робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта для представлення у державну приймальну комісію

4. Акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом закладу.

Одночасно органами районної чи міської виконавчої влади призначається державна технічна комісія у складі представників: експлуатаційної організації; замовника; генерального підрядника; генерального проектувальника; органів Державного архітектурно-будівельного контролю (голова ДТК); органів ДСЕН; Державного пожежного нагляду; Державної екологічної інспекції; Держгірпромнагляду; Органів державної виконавчої влади, на території яких розташовані побудовані об'єкти. Комісії надаються наступні матеріали:

• Перелік організацій, що брали участь у виконанні будівельно-монтажних робіт (види робіт та прізвища відповідальних);

• Комплект робочих креслень;

• Документи (сертифікати) про якість матеріалів, конструкцій та виробів;

• Акти про виконані роботи та акти про прийняття окремих відповідальних конструкцій

• Акти про випробування змонтованого устаткування, внутрішніх систем водопостачання, каналізації і вентиляції, зовнішніх інженерних мереж

• Акти про випробування зовнішніх, внутрішніх електроустановок і електромереж

• Акти про випробування обладнання телефонізації, радіофікації, телебачення, сигналізації і автоматики

• Акти про випробування обладнання пожежобезпеки, вибухобезпеки, блискавкозахисту

• Акти радіаційного обстеження об'єкта

• Журнали виконання робіт, авторського та технічного наглядів, матеріали перевірок органами державного нагляду в процесі будівництва

Додаткові матеріали:

• Довідка про усунення недоробок, що виявлені робочими комісіями

• Затверджена проектно-кошторисна документація і довідка про основні техніко-економічні показники об'єкта

• Перелік проектних, наукових та інших організацій, які брали участь у проектуванні об'єкта

• Документи на відведення земельної ділянки і дозвіл органів Держархбуд контролю на виконання будівельно-монтажних робіт

• Документ з геодезії, геології та гідрогеології ділянки будівництва Паспорти на устаткування та механізми

• Акти робочої комісії.

• Довідки міських експлуатаційних організацій по забезпеченню об'єкта інженерними комунікаціями та прийняті ними на обслуговування.

При виконанні інженерної частини було використано нормативні документи, які регламентують будівельну діяльність. Прийнято інженерно-будівельні рішення, такі як благоустрій території, конструктивні рішення будівлі, інженерні системи та дизайн приміщень і виконано архітектурно-будівельні та технологічні креслення.