6.3. Технологія зведення підземної частини ккд.

Загальний технологічний процес зведення підземної частини складається з наступних технологічних комплексів:

- розробка котлованів (траншей) і підготовка підстав;

- пристрій фундаментів;

- монтаж збірних конструкцій підвалу.

У великопанельних будівлях, залежно від передаваних навантажень на підставу, що несе здібності грунту і гидрогеологичеських умов застосовують наступних типів фундаментів:

- стрічкові, із збірних залізобетонних плит і блоків;

- свайні, з монолітним або збірно-монолітним ростверком;

- безростверковиє свайні фундаменти;

- плиткові, у вигляді суцільної (монолітною або збірною) плити.

Найбільш широко вживана конструкція – стрічкові фундаменти із збірних залізобетонних опорних плит і блоків, які можуть укла-диваться у вигляді безперервних або переривистих стрічок. Окрім опорних еля-ментів, такі фундаменти включають фундаментні стінні блоки.

Надфундаментная частина великопанельних будівель вмонтовується з цо-кольних панелей зовнішніх і внутрішніх стенів і панелей перекриттів.

Монтаж опорних плит і фундаментних блоків стенів виконується по захваткам. Їх вмонтовують послідовними горизонтальними рядами по всій захватке. На захватке монтаж починають з укладання кутових і маякових блоків, розташованих по ним осям секцій або на пересіченнях подовжніх і поперечних осей стенів будівлі. Фундаментні плити укладають на вирівняну піщану подушку завтовшки не менше 50мм. Від правильності їх положення відносно разбівочних осей і відміток залежатиме точність монтажу останніх плит і блоків, тому виробляється їх ретельне вивіряння. Проміжні плити і блоки встановлюють по шнуру, натягнутому між маяковими блоками або плитами. Заповнення проміжків між опорними плитами виробляється бетоном, піском або місцевим грунтом. Напрям монтажу плит і блоків – уздовж стрічки на кран. Для пристрою введень комунікацій у фундаментних стінах між блоками залишають отвори або отвори.

Вмонтовувані плити і блоки є стійкими елементами і вре-менного їх кріплення не потрібний. Проте, для створення просторової жорсткості збірного фундаменту стінні блоки укладають не просто горизонтальними рядами, а з перев'язкою вертикальних швів як по стіні, що зводиться, так і на місцях пересічення подовжніх і поперечних стін. Розмір прив'язки – не менше 0,4 висоти стінного фундаментного блоку. По верху опорних плит і між рядами блоків можуть влаштовуватися армовані шви (завтовшки 30.50мм) або залізобетонні пояси (100.150мм).

Інші типи фундаментів виконуються по типових технологіях.

6.4. Пристрій підвальної частини будівель.

До початку монтажу збірних конструкцій підземної частини будівлі мають бути виконані будівельні роботи по пристрою фудаментов і зворотній засипці пазух, плануванню тієї, що зворотної підсипає грунту з трамбуванням під підлоги технічного підпілля і інші роботи по підвалу. Перед установкою стінних панелей необхідно:

- пронівелювати верхню плоскість фундаментів і визначити монтажний горизонт;

- встановити маяки розчинів під кожну стінну панель;

- виробити інструментальне геодезичне розбиття осей стенів підпілля, винести ризики і нанести їх на елементи фундаментів для орієнтації вмонтовуваних панелей.

Монтаж підземної частини будівлі виробляється кранами на рейковому ходу, призначеними для виконання робіт «нульового» циклу, самохідними стріловидними кранами, баштовими кранами.

Монтаж конструкцій виробляється за двома технологічними схемами:

А) Монтаж з випереджаючою установкою панелей зовнішніх стенів. В цьому випадку для тимчасового кріплення і вивіряння конструкцій використовуються похилі связевиє системи у вигляді підкосів, струбцин, кутових схва-струм і ін. Метод монтажу вічками забезпечує послідовне зведення елементів підвальної частини будівель із створенням геометрі-чесання незмінних стійких систем. При цьому застосовується свобод-ний метод монтажу елементів. Технологічна послідовність монтажу елементів:

- установка залізобетонних стінних блоків як анкери для тимчасового кріплення панелей зовнішніх і внутрішніх стенів;

-монтаж панелей зовнішніх стенів далекої від крану половини захватки;

- монтаж елементів ліфтового вузла;

- монтаж панелей внутрішніх поперечних і подовжніх стенів на тій же половині захватки;

- монтаж панелей зовнішніх стенів ближньої до крану половини захватки;

- монтаж панелей внутрішніх подовжніх і поперечних стенів на цій же захватке;

- монтаж елементів входу;

- зняття монтажного оснащення, демонтаж анкерних блоків;

- установка панелей перекриття.

Б) Первинний монтаж внутрішніх стенів. Монтаж виробляється обмежено-вільним методом і передбачає вживання груп-пового монтажного оснащення у вигляді горізонтально-связевих систем.

Технологічна послідовність монтажу елементів:

- панелі внутрішніх стенів;

- панелі зовнішніх стенів;

- елементи ліфтових шахт;

- елементи сходової клітки;

- панелі перекриття;

- елементи входів.

Після закінчення монтажу конструкцій підземної частини будівлі на захватке приступають до виконання супутніх робіт: герметизації і замонолічиванію вертикальних стиків, обробленню примикань між кон-структівнимі елементами, пристрою прістенного дренажу і вертикальної гідроізоляції.

При вживанні обох методів за захватку береться одна або дві секції. Роботи ведуться у дві зміни комплексною бригадою 12.15чел. І що складається з двох ланок монтажників по4.5чел., ланок зварювальників (2чел.), теслярів (2чел.), бетонщиків (4.5чел.). дєє на ланки умовне, оскільки робітники зобов'язані володіти суміжними спеціальностями, що необхо-дімо із за частої зміни характеру робіт або малих об'ємів робіт.

До складу технологічних карт на монтажні роботи необхідно вклю-чать вимоги по контролю положення вмонтовуваних елементів в плані і по висоті відповідно до вимоги норм (СНіП 3.01.03.- 84 і СНіП 3.03.01.-87). Відхилення разбівочних осей і змонтованих конструкцій, що допускаються, мають наступні параметри:

- для двосекційних будівель відхилення між крайніми разбівочнимі осями по довжині складають +/- 6мм;

- для трисекційних відповідно +/- 8мм; - чотирьохсекційних +/- 10мм;

- відхилення між крайніми разбівочнимі осями по ширині будівлі +/- 3мм;

- зсув осей стінних панелей в нижньому перетині відносно разбівочних осей +/- 8мм;

- у верхньому перетині відхилення по вертикалі +/-10мм;

- зменшення площі того, що спирається, що допускається, на панелі +/- 10мм.

На кожному етапі монтажу виконується виконавча геодезична схема, яка документально фіксує положення змонтованих елементів відносно разбівочних осей. Це дозволяє враховувати накопичення погрішностей і проводити коректування положення елементів при монтажі подальших елементів.

Вхідний контроль якості передбачає перевірку геометричних розмірів і стану збірних конструкцій що доставляються на об'єкт. Не допускаються відхилення від геометричних розмірів довжини, висоти і товщини панелей більш 5мм. для зовнішніх і внутрішніх стенів; ськоли бетону кутів і ребер більш 5мм; наявність тріщин шириною більш 0,2мм; отколи більш 60мм на один метр ребра (при глибині ськола >6мм).

При виробництві робіт особливу увагу приділяти зварювальним роботам і антикорозійному захисту металевих сполучних деталей.