Зміст дисципліни Модуль № 1 Вступ

Історія як наука. Місце курсу історії України в системі гуманітарних наук, його предмет і завдання. Історія України в контексті європейської та загальносвітової історії, у вітчизняній та зарубіжній історіографії.

Періодизація історії України. Джерела її вивчення, їх класифікація та характеристика.

Тема 1. Стародавня доба

Початок людського життя на території України. Періодизація історії первісного суспільства та її характеристика. Матріархально-патріархальні родоплемінні відносини та їх особливості. Духовне життя первісного суспільства. Привласнюючі й відтворюючі форми господарчої діяльності первісних людей: збиральництво, рибальство, скотарство, землеробство та ремісництво.

Доба трипільської культури. Найдавніші племінні союзи. Кіммерійці. Таври. Скіфи. Сармати. Грецька колонізація Північного Причорномор’я та Приазов’я. Боспорське царство. Античні міста-держави.

Історичні джерела про східних слов’ян. Гіпотези та теорії їхнього походження. Ранні слов’яни. Їх матеріальна та духовна культура, господарство та суспільний лад, відносини із сусідами.

Давні слов’яни в V–VII століттях. Їхня суспільна та державна організація. Стосунки з кочовиками та Візантією. «Велике переселення народів» і його вплив на етнічну диференціацію східних слов’ян. Державні утворення неслов’янських народів на території сучасної України.

Тема 2. Княжа доба

Історичні джерела про етнокультурну спільність південної групи східнослов’янських племен. Етнонім “Русь”, його походження, етносоціальний зміст та географічне поширення.

Східні слов’яни на території України у VIII–IX ст., їхні взаємовідносини з норманами, угро-фінськими племенами, Хазарським каганатом, Візантією. Утворення й основні етапи розвитку ранньофеодальної імперії східних слов’ян із центром у Києві. Різні теорії походження Київської держави та їх оцінка в сучасній історіографії.

Перші київські князі. Боротьба за консолідацію держави. Адміністративна реформа Володимира Святославовича і завершення формування Київської держави. Утвердження християнства на Русі. Його історичне значення.

Розквіт Київської Русі. Внутрішня і зовнішня політика Ярослава Мудрого та його наступників. Соціально-економічні та правові відносини в державі. “Руська правда”. Міжкнязівські усобиці та народні рухи. Володимир Мономах. Боротьба за зміцнення держави. Місце Київської Русі в середньовічній Європі. Її роль в історичних долях східно­слов’янських народів.

Культура Київської Русі. Перші згадки про писемність у східних слов’ян. Церковнослов’янська мова та східно­слов’янські мовні діалекти. Поширення писемності на Русі. Освіта. Наукові знання. Визначні культурно-освітні діячі Київської держави. Поширення книг. “Остромирове Євангеліє”, “Ізборник Святослава”, “Києво-Печерський патерик” та інші. Літописання. “Повість врем’яних літ”. Київський літопис. Література. “Слово про закон і благодать” Іларіона. “Повчання дітям” Володимира Мономаха. Ідея єдності Русі. “Слово о полку Ігоревім”. Народний епос. Архітектура. Живопис. Фрески. Мозаїка. Художнє ремесло. Музика та видовища.

Містобудування. Роль міста в економічному і політичному житті держави та військово-оборонній справі. Найголовніші міста Русі.

Початок занепаду Київської держави. Причина її розпаду. Становлення і соціально-економічний розвиток самостійних князівств середнього Подніпров’я: Київського, Переяслав­ського та Чернігівсько-Сіверського. Формування української народності. Перші згадки, географічне поширення топоніма та етноніма “Україна”. Утвердження української символіки.

Причини піднесення Південно-Західних земель. Галицьке князівство та Волинь. Роман Мстиславович. Утворення Галицько-Волинської держави. Її внутрішня і зовнішня політика. Перше монголо-татарське вторгнення на руські землі. Боротьба Галицько-Волинської держави з лицарями-хрестоносцями, угорськими й польськими феодалами.

Навала орд Батия. Героїчна оборона Києва. Утворення Золотої Орди. Руські князівства під монголо-татарським ярмом. Вторгнення війська Бурундая в Галицько-Волинську Русь. Галицько-Волинське королівство – одна з форм національної держави, правонаступник Київської Русі.

Культура в Галицько-Волинській державі.