- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Національний університет “Львівська політехніка”
- •Ліси, дерева та домени
- •Фізична структура та реплікація
- •Найменування
- •Встановлення Active Directory на Windows Server 2003
- •Адміністрування Active Directory на Windows Server 2003
- •Управління користувачами і групами в Windows Server 2003
- •Теоретичні відомості
- •Огляд оснащення Local Users and Groups
- •Огляд оснащення Active Directory Users and Computers
- •Команди net localgroup I net user
- •5. Керування груповими політиками засобами Active Directory
- •5.1 Об'єкти групових політик
- •5.2 Створення об'єкта групової політики
- •5.3 Порядок застосування об'єктів групової політики
- •Визначення налаштувань, що діють на комп'ютері користувача
- •Порядок роботи:
Ліси, дерева та домени
Верхнім рівнем структури є ліс — сукупність всіх об'єктів, атрибутів та правил (синтаксису атрибутів) в Active Directory. Ліс містить одне або кілька дерев, пов'язаних транзитивними стосунками довіри. Дерево містить один або декілька доменів, також пов'язаних в ієрархію транзитивними стосунками довіри. Домени ідентифікуються своїми структурами імен DNS — просторами імен.
Об'єкти в домені можуть бути згруповані у контейнери — підрозділи. Підрозділи дозволяють створювати ієрархію всередині домену, спрощують його адміністрування і дозволяють моделювати організаційну та/або географічну структури компанії в Active Directory. Підрозділи можуть містити інші підрозділи. Корпорація Майкрософт рекомендує використовувати якомога менше доменів в Active Directory, а для структурування AD і політик використовувати підрозділи. Часто групові політики застосовуються саме до підрозділів. Групові політики самі є об'єктами. Підрозділ є найнижчим рівнем, на якому можуть делегуватися адміністративні повноваження.
Іншим способом поділу AD є «сайти», які є способом фізичного (а не логічного) групування на основі підмереж IP. Сайти діляться на ті, що мають підключення низькошвидкісними каналами (наприклад, каналами глобальних мереж, за допомогою віртуальних приватних мереж), і тих, що підключені до високошвидкісних каналів (наприклад через локальну мережу). Сайт може містити один або декілька доменів, а домен може містити один або кілька сайтів. При проектуванні Active Directory важливо враховувати мережевий трафік, що створюється при синхронізації даних AD між сайтами.
Ключовим рішенням при проектуванні AD є рішення щодо поділу інформаційної інфраструктури на ієрархічні домени та підрозділи верхнього рівня. Типовими моделями, що використовуються для такого поділу, є моделі поділу за функціональними підрозділами компанії, за географічним розташуванням, і за ролями в інформаційній інфраструктурі компанії. Часто використовуються комбінації цих моделей.
У програмі Microsoft Integration Services була анонсована підтримка відносин довіри між окремими лісами.
Фізична структура та реплікація
Фізично інформація AD зберігається на одному або декількох рівнозначних контролерах доменів, які замінили основний і резервні контролери домену (що використовувалися в Windows NT) (хоча для виконання деяких операцій зберігається і так званий сервер «операцій з одним головним сервером», який може емулювати головний контролер домену). Кожен контролер домену зберігає копію даних AD, призначену для читання та запису. Зміни, зроблені на одному контролері, синхронізуються на всі контролери домену при реплікації. Сервери, на яких сама служба Active Directory не встановлена, але які при цьому входять в домен AD, називаються рядовими серверами.
Реплікація AD виконується за запитом. Служба KCC створює топологію реплікації, яка використовує сайти, визначені в системі, для керування трафіком. Внутрішньосайтова реплікація виконується часто і автоматично за допомогою засобу перевірки узгодженості (повідомленням партнерів з реплікації про зміни). Реплікація між сайтами може бути налаштована для кожного каналу сайту (у залежності від якості каналу) — різна «оцінка» (або «вартість») може бути призначена кожному каналу (наприклад, DS3, T1, ISDN і т. д.), і трафік реплікації буде обмежений, передаватися за розкладом і маршрутизуватися відповідно до призначеної каналу оцінки. Дані реплікації можуть транзитивно передаватися через кілька сайтів через мости зв'язку сайтів, якщо «оцінка» низька, хоча AD автоматично призначає нижчу оцінку для зв'язків «сайт-сайт», ніж для транзитивних з'єднань. Реплікація сайт-сайт виконується серверами-плацдармами в кожному сайті, які потім реплікують зміни на кожен контролер домену свого сайту. Внутрішньодоменна реплікація виконується за протоколом RPC за IP, міждоменні — можуть використовувати також протокол SMTP.
Якщо структура Active Directory містить кілька доменів, для вирішення завдання пошуку об'єктів використовується глобальний каталог: контролер домену, що містить всі об'єкти лісу, але з обмеженим набором атрибутів (неповна репліка). Каталог зберігається на зазначених серверах глобального каталогу й обслуговує міждоменні запити.
Можливість операцій з одним головним комп'ютером дозволяє обробляти запити, коли реплікація з кількома головними комп'ютерами неприпустима. Є п'ять типів таких операцій:
емуляція головного контролеру домену (PDC-емулятор),
головний комп'ютер відносного ідентифікатора (майстер відносних ідентифікаторів або RID-майстер),
головний комп'ютер інфраструктури (майстер інфраструктури),
головний комп'ютер схеми (майстер схеми),
головний комп'ютер іменування домену (майстер іменування доменів).
Перші три ролі унікальні в рамках домену, останні дві — унікальні в рамках усього лісу.
Базу AD можна розділити на три логічні сховища або «розділи».
«Схема» є шаблоном для AD і визначає всі типи об'єктів, їхні класи й атрибути, синтаксис атрибутів (всі дерева знаходяться в одному лісі, тому що у них одна схема).
«Конфігурація» є структурою лісу і дерев AD.
«Домен» зберігає всю інформацію про об'єкти, створених у цьому домені. Перші два сховища реплікуються на всі контролери доменів в лісі, третій розділ повністю реплікується між репліками контролерів в рамках кожного домену та частково — на сервера глобального каталогу.
База даних AD (сховище каталогів) в Windows 2000 використовує розширювану підсистему зберігання Microsoft Jet Blue, котра дозволяє для кожного контролера домена мати базу розміром до 16 терабайт і 1 мільярд об'єктів (теоретичне обмеження, практичні тести виконувались лише з приблизно 100 мільйонами об'єктів).
