Шахрайство та помилка

У процесі виробництва на всіх стадіях ділової активності працівники підприємства можуть (за різних обставин) вдаватись до перекручень і фальсифікації, що знайде своє відображення у відхиленнях у фінансовій звітності. В результаті таких дій підприємство може зазнати значних матеріальних втрат, тому аудитори в ході перевірки зобов'язані виявити такі неточності в результаті яких звітність суттєво перекручена.

Відхилення можуть бути суттєвими або несуттєвими. Відхилення від норм - це відхилення даних бухгалтерського обліку у фінансовій звітності:

*від чинного законодавства;

• від нормативних актів, які регулюють діяльність економічного суб'єкта та методологію обліку;

• внаслідок порушення принципів віднесення доходів і витрат до відповідних періодів;

• внаслідок недотримання єдності в розмежуванні обліку витрат, які відносяться до витрат виробництва, за рахунок прибутку та спеціальних джерел покриття;

• внаслідок недотримання ідентичності даних аналітичного обліку оборотам та залишкам за рахунками синтетичного обліку.

Всі правопорушення в облікових записах можна поділити на дві групи: допущені навмисно (шахрайство) і ненавмисно (помилки). Відповідно до МСА 240 термін „шахрайство" означає навмисні дії однієї чи кількох осіб з управлінського персоналу, працівників або третіх сторін, результатом чого є подання викривленої інформації у фінансових звітах.

Шахрайство може включати такі дії:

• маніпуляція, фальсифікація чи зміна записів або документів;

• незаконне привласнення активів;

• приховування або пропуск інформації про результати операцій у записах або в документах;

• запис несуттєвих операцій;

• неправильне застосування облікової політики.

Згідно з МСА такі дії економічний суб'єкт робить з метою перекрутити фінансову звітність. Практика проведення аудиту показує, що шахрайство частіше всього здійснює керівництво економічного суб'єкта, оскільки не підпадає під найретельніший контроль, а тому може переступити перешкоди звичайного контролю. Наприклад, крадіжку основних засобів визначити не важко (інвентаризацією), важче виявити підкуп керівництва контрагентів, бо його не можливо знайти в облікових регістрах. Ще важче виявити випадки шахрайства при купівлі активів, передачі їх в оренду, операції за договорами страхування у підприємств, які контролює економічний суб'єкт. Такі господарські операції, як правило, здійснюються за цінами, які відрізняються від ринкових з метою підтримки доходу та сплив грошових коштів унаслідок „вказування ціни".

Виділяють шахрайство, до якого причетні один чи більше членів управлінського персоналу або найвищого управлінського персоналу, і називають „шахрайством управлінського персоналу", а шахрайство, в якому беруть участь лише рядові працівники, називають „шахрайством працівників". У будь-якому випадку може бути змова з третіми сторонами за межами підприємства.

Аудитор розглядає випадки шахрайства, що належать до двох типів навмисних викривлень: викривлення, які є результатом неправдивої фінансової звітності, та викривлення, які є результатом незаконного привласнення активів.