4. Тканини рослин, їх будова, утворення і регенерація.

Види рослинних тканин

Твірні тканини (меристеми)

Складаються з дрібних клітин з тонкими стінками і великими ядрами; вакуолей мало або зовсім немає. Основна функція - ріст. Клітини діляться, диференціюються і започатковують тканини всіх інших типів.

У залежності від місця розташування в органах рослини меристеми (від грец. «meristes» - подільний) підрозділяють на:

верхівкові (конуси наростання: верхівка стебла і кінчик кореня)

Бічні (камбій і корковий камбій)

вставні (в основах меживузль стебел злаків)

раньові (у будь-якій ділянці, де є ушкодження)

Покривні тканини (захисні)

Складаються з товстостінних клітин, які охороняють тонкостінні клітини, що лежать глибше, від висихання і механічних ушкоджень.

Покривні тканини поділяються на:

епідерма (або шкірочка)	пробка	корка
Покриває всі частини рослини. Має устячка, кутикулу, восковий наліт, волоски.	Епідерма заміняється пробкою. Багатошарова тканина, оболонки її клітин потовщуються і просочуються суберином; в оболонках відсутні пари, вони стають непроникними для води і газів. Є чечевички.	Мертва покривна тканина, входить до складу кори дерева.

Провідні тканини

Здійснюють переміщення живильних речовин між підземними і надземними частинами рослини.

Два типи провідної тканини

Ксилема (деревина)	Флоема (луб)
Вода з розчиненими в ній речовинами всмоктується коренями з ґрунту і піднімається вгору по висхідному потоку в усі органи рослин. Судини (або трахеї) - витягнуті в довжину трубки. Це мертві клітини зі здерев'янілими оболонками.	Шлях, по якому здійснюється пересування органічних речовин від листків по стеблу до підземних органів, називають спадним потоком. Ситоподібні трубки - живі без'ядерні витягнуті клітини, поперечні перетинки яких продірявлені (сито). Поруч клітини-супутники.

Механічні тканини

Забезпечують міцність органів рослин. Клітини мають могутні потовщені і здерев'янілі оболонки, тісно змикаються між собою.

Розрізняють два види механічної тканини

Коленхіма	Склеренхіма
Утворена живими клітинами з нерівномірно потовщеними оболонками. Клітини ці легко розтягуються і практично не заважають подовженню частин рослини.	Утворена витягнутими клітинами з рівномірно потовщеними, часто здерев'янілими оболонками, вміст яких відмирає на ранніх стадіях. Волокна Склереїди (луб'яні, деревні) округлі мертві клітини з дуже товстими здерев'янілими оболонками (ними пронизані: насіннєва шкірка, шкаралупа горіхів, кісточки кісточкових, м'якоть груш та ін.)

Основна тканина (паренхіма)

Складається з живих, звичайно тонкостінних клітин, які складають основу органів (звідси і назва тканини). У ній розміщені інші види тканин.

У залежності від виконуваної функції розрізняють:

асиміляційну (хлоренхіму)	таку, що запасає	повітроносну (аеренхіму)	водоносну
Клітини містять хлороп-ласти і виконують функцію фотосинтезу. Основна маса в листках і зелених стеблах.	У стеблах рослин, коренеплодах, бульбах, цибулинах, плодах і насінинах.	Клітини утворюють великі повітроносні міжклітинники (у водяних і болотяних рослин).	Служить для запасання води (у стеблах пустельних рослин і рослин солончаків).

Видільні (секреторні) тканини

Клітини або групи клітин утворюють секрет - особливі продукти метаболізму, які використовуються рослиною для регуляції фізіологічних функцій або виділяються назовні.

Сюди відносяться смоляні й ефірно-масляні ходи, залози, залозисті волоски, нектарники, а також утворення, що виділяють краплинно-рідку воду (гутація).

Ростуть усі тканини й органи рослин за рахунок твірних тканин, які ще називають меристеми. Вони тривалий час зберігають здатність до поділу. Важлива властивість клітин меристем полягає в тому, що вони дають початок спеціалізованим клітинам, які утворюють постійні тканини — покривні, основні, провідні, механічні, видільні.

Залежно від розподілу на тілі рослини, що формується, виділяють чотири види меристем. Верхівкові меристеми забезпечують ріст пагонів і коренів у довжину. Бічні меристеми зумовлюють наростання стебел і коренів у товщину. Вставні, або інтеркалярні, меристеми тимчасово зберігаються у міжвузлях стебла і в основах молодих листків, забезпечуючи ріст цих ділянок, але потім перетворюються на постійні тканини. Раневі, або травматичні, меристеми виникають у місцях пошкодження рослини, де утворюють захисний калус.

Шар захисної тканини, що утворюється на зрізі стеблового чи листкового черешка, зрізаного для розмноження, теж є калусом.

Регенерація у рослин може відбуватися на місці втраченої частини організму або на іншому місці. Наприклад, при відрізанні верхівки пагона починають посилено розвиватися бічні пагони.

Розмноження рослин черешками — це типовий випадок регенерації, при якому з невеликої вегетативної частини відновлюється ціла рослина.

Регенерація рослин лежить в основі однієї з форм вегетативного розмноження і має важливе значення для рослинництва, плодівництва, лісівництва, декоративного садівництва.