2. Забезпечення виробництва технологічним оснащенням

Інструментальне господарство підприємства – це сукупність загальнозаводських і цехових підрозділів, зайнятих придбанням, виготовленням, ремонтом і відновленням інструменту і технологічного оснащення, їх обліком, зберіганням і видачею в цехи і на робочі місця.

Головна мета інструментального господарства - своєчасне і безперебійне забезпечення цехів, дільниць і робочих місць необхідним високоякісним інструментом.

Для досягнення головної мети необхідно вирішити наступні задачі, що стоять перед інструментальним господарством:

• визначення потреби в інструменті;

• планування його придбання і виготовлення;

• виробництво інструмента нових прогресивних конструкцій;

• забезпечення ним виробничого процесу і технічної підготовки виробництва нових виробів;

• організація його раціональної експлуатації і технічний нагляд;

• ремонт і відновлення інструмента;

• організація обліку і зберігання;

• аналіз ефективності його використання;

• вдосконалення організації і планування.

На підприємствах використовуються наступні методи організації інструментального господарства:

• централізований;

• децентралізований;

• змішаний.

При централізації створюється інструментальний відділ підприємства, до складу якого входять інструментальні цехи, дільниці, відділення і склади, які своїми силами і коштами забезпечують всі підрозділи підприємства необхідним інструментом.

При децентралізації кожний цех підприємства самостійно забезпечує своє виробництво необхідним інструментом.

При змішаному методі організації відбувається перерозподіл робіт між підрозділами інструментального господарства:

• виготовлення інструмента здійснює інструментальний цех, його зберігання і розподіл ЦІС,

• ремонт і відновлення цехи основного і допоміжного виробництв.

Забезпечення інструментом планується в певній послідовності, для чого необхідно встановити:

• номенклатуру споживаного інструмента;

• витрати його по кожному типорозміру;

• запаси або оборотний фонд по підприємству загалом.

Для розрахунку витрати інструмента застосовуються наступні методи:

• статистичний;

• за нормами оснащення робочих місць;

• за нормами витрат (розрахунковий).

При статистичному методі на основі звітних даних за минулий період.

По нормах оснащення робочих місць розрахунок інструмента ведеться по формулі

де Ір.н — кіл-ть інструменту, що одночасно знаходиться на k-му роб. місці, шт.;

Тп.і, Тф.і плановий і фактичний терміни служби інструмента до повного зносу, міс., рік;

k — кількість робочих місць.

Найбільш точним є метод розрахунку по нормах витрат.

Витрата інструмента визначається для планового періоду по формулі

де Нр.і — норма витрати інструмента на одну деталь (виріб);

Вп.а — плановий обсяг випуску продукції в натуральному вимірюванні, шт.;

n_и.оз — кількість інструменту, одночасно задіяного на обробці даної деталі;

а — число найменувань деталей (виробів), що обробляються даним інструментом.