- •60.Зміст та роль управління витратами – ув - п-мства в формуванні прибутку.
- •61.Управління використанням прибутку (уп).
- •62.Чистий прибуток п-ства. Фактори, що впливають на його формування.
- •73. Капітал підприємства як об’єкт фм
- •64.1. Податкове планування в управлінні формуванням і використанням прибутку підприємства.
- •64.2. Активи підприємства як об’єкт фінансового менеджменту.
- •65.Сутність і класифікація активів підприємства.
- •63. Вплив використання прибутку на забезпечення фінансової стійкості та розвитку підприємства.
- •66. Управління оборотними активами.
- •67.Управління виробничими запасами і запасами готової продукції (вз).
- •68. Управління грошовими коштами.
- •69.Управління дебіторською заборгов.
- •70.Управління необоротними активами (на).
- •71.Оцінювання ефективності управління активами підприємства.
- •72.Капітал (Ка) і його сутність.
- •74. Класифікація капіталу п-ства та її роль в управлінні капіталом.
- •75.Дивідендна політика її типи і формування капіталу підприємства.
- •76.Роль дивідендної політики в управлінні економічними індексами учасників.?????????????
- •77.Класифікація дивідендних виплат.
- •78.Дивідендна політика підприємства та можливості її вибору.
61.Управління використанням прибутку (уп).
УП п-ства спрямоване на забезпечення його максимізації та стабільності формування у часі. Важливим при УП є підтримання управлінських фін. рішень щодо використання створеного у процесі операц., інвестиційної та фін. діял п-ства прибутку.
Використання прибутку має узгоджуватися із корпоративною стратегією п-ства та забезпечувати стійке і стабільне зростання ринкової вартості п-ства та достатку акціонерів. Переваги п-ства на ринку трансформуються у вартість (достаток акціонерів), яка, у свою чергу, може бути спожита шляхом розподілу між власниками або ж реінвестована у госп. діял п-ства з метою створення нової вартості.
Як основне завдання управління використанням прибутку СГД має розглядатися балансування інтересів п-ства щодо тезаврації прибутку та потреб політики грош. дивідендних виплат (поточного розподілу прибутку серед власників корпоративних прав у грош.формі). При цьому важливим завданням цільового планування та прогнозування прибутку на даному етапі є узгодження абсолютних величин фін. ресурсів, необхідних для фінансування зазначених напрямів розподілу прибутку підприємства.
Тобто, напрями використння прибутку:
Сплата податку на прибуток (забезпечення погашення податкових зобов'язань СГД)
Тезаврація прибутку – це формування резервів, формув.нерозподіленого прибуику (формування фондів-коштів та резервів для використання у наступних періодах)
Розподіл прибутку серед власників (виплата дивідентів, викуп акцій) (обслуговування залученого у попередніх періодах власного капіталу СГД)
62.Чистий прибуток п-ства. Фактори, що впливають на його формування.
ЧП- частина балансового прибутку п-ства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів, відрахувань і інших обов'язкових платежів до бюджету. ЧП використовується для збільшення оборотних коштів п-ства, формування фондів і резервів, і реінвестицій у виробництво. ЧП є найважливішим фін. показником, який є джерелом подальшого розвитку п-ства.
Обсяг ЧП залежить від обсягу валового прибутку і величини податків; виходячи з обсягу чистого прибутку, обчислюються дивіденди акціонерам п-ства.
На прибуток п-ства впливають:
зовнішні фактори - природні умови, держ регулювання цін, тарифів, відсотків, податкових ставок та пільг, штрафних санкцій тощо. Ці фактори не залежать від діял п-ства, але впливають на його прибуток.
внутрішні фактори - Виробничі фактори характерризують наявність та використання засобів і предметів праці, трудових та фін. ресурсів. Ці фактории поділяють на екстенсивні (впливають на процес отримання прибутку через кількісні зміни: обсягу засобів та предметів праці, фін. ресурсів, тривалості роботи обладнання, чисельності персоналу, фонду робочого часу тощо) та інтенсивні (впливають на процес отримання прибутку через якісні зміни: підвищення продуктивності обладнання та його якості, використання прогресивних видів матеріалів та вдосконалення технології їх обробки, прискорення оборотності оборотних коштів, підвищення кваліфікації та продуктивності праці персоналу; зниження трудомісткості та матеріаломісткості продукції, удосконалення організації праці та ефективніше використання фін. ресурсів). Невиробничі фактори -постачальницько-збутова та природоохоронна діяльність, соц. умови праці та побуту тощо.
Отже, осн. шляхами збільшення прибутку п-ства в умовах ринкової конкуренції є зростання доходу за рахунок збільшення обороту продукції, зниження собівартості продукції, зменшення ін. витрат тощо.
