1.Основні характеристики ядерних реакторів, що працюють на атомних станціях України

В Україні розташовані 5 АЕС:

Чорнобильська атомна електростанція (ЧАЕС) — у м. Чорнобиль (Київська обл.); на ній у квітні 1986 року сталась одна з найбільших в історії людства техногенна катастрофа (Чорнобильська аварія), внаслідок чого тривали і тривають досі значні трудоємні і капіталоємні аварійні роботи, заходи з реабілітації постраждалих територій (т.зв. Чорнобильська зона) і населення, яке на них проживало і проживає. Аварія на ЧАЕС спонукала людство переглянути райдужні перспективи зростання частки «мирного атому» у загальному видобутку електроенергії в світі; у більшості АЕС світу були прийняті додаткові заходи і системи захисту і безпеки, а в самій Україні до 22 жовтня 1993 року діяв мораторій на будівництво нових АЕС[4]. Понад 20 років ЧАЕС лишалась діючою АЕС, а її закриття стало однією з вимог до України з боку ЄС, а також передумовою для вступу України до ВТО. 21 липня 2007 року президент України Віктор Ющенко підписав указ про закриття ЧАЕС[5], яка, проте, і надалі функціонує (лише в черговому режимі).

Південно-українська атомна електростанція — у м. Южноукраїнськ (Миколаївська обл.; 3 атомних енергоблоки.

Хмельницька атомна електростанція — у м. Нетішин на Хмельниччині; 2 атомних енергоблоки.

Запорізька атомна електростанція — у м. Енергодар (Запорізька область); найбільша в Україні (і в Європі); 6 атомних енергоблоків.

Рівненська атомна електростанція — у м. Кузнецовськ 4 атомних енергоблоки.

На працюючих українських АЕС встановлено 15 енергоблоків потужністю 13888 Мвт, які виробляють прибл. 40~50% від загального обсягу електроенергії в Україні.

Постійними є повідомлення ЗМІ про позаштатні ситуації на українських (і не тільки) АЕС, включно з аварійними відключеннями окремих енергоблоків, так що всі енергоблоки разом в Україні майже ніколи не працюють[6][7][8]. Тим не менше АЕС лишається надійним джерелом електроенергії, і в Україні будуються ще декілька нових енергоблоків.

Фірми, зайняті в атомному машинобудуванні, не очікують значного збільшення припливу замовлень на встаткування для нових атомних електростанцій (АЕС) - принаймні в найближчі 10 років.

У цілому залежність енергетики ряду країн миру від атомних електростанцій досить значна. Так, в 1995 р. частка АЕС у загальному виробленні електроенергії склало (в %): у Литві - 76,4, Франції - 75,3, Бельгії - 55,8, Швеції - 51,1, Словаччини - 49,1, Болгарії.- 45,6, Угорщини - 43,7, Словенії, Швейцарії, Республіці Корея, Іспанії - у середньому 34,0, Японії - 30,7, ФРН - 29,3, Великобританії - 25,8, США - 22,0, Росії - 11,4. Собівартість електроенергії АЕС на 20% нижче, ніж на ТЕС, що працюють на куті, і в 2,5 рази нижче, ніж працюючих на мазуті, а питомі капітальні вкладення вдвічі вище (у США близько 1000 дол. на 1 кВт). До кінця XX в., по деяких розрахунках, частка електроенергії, вироблюваної на атомних електростанціях, складе 15%, а до 2020-2030 р. - 30%, що зажадає значного збільшення видобутку урану.

Потреби в урані, відповідно до розрахунків, до 2000 р. досягнуть 135 тис. т, а на весь період до 2000 р. знадобиться 1,8 млн. т урану. Запаси урану розділяються на дві категорії залежно від ціни на 1 кг концентрату U3O8 - до 66 дол. і від 66 до 110 дол. Для порівняння відзначимо, що середня ціна, що споживачі сплачували в 1977 р., за даними довгострокових контрактів, становила 38-45 дол. за 1 кг, а максимальна ціна наприкінці 1977 р. доходила до 95 дол. Загальні запаси урану в розвинених країнах Заходу й країнах, що розвиваються, перевищують 4 млн. т; достовірні запаси першої категорії - 1650 тис. і другий - 540 тис. т; передбачувані запаси першої категорії - 1510 тис., а другий - 590 тис. т. Найбільшими запасами володіють США, Канада, ПАР, Австралія, Франція.

2.Електромагні́тна взаємоді́я — найбільш досліджена з чотирьох фундаментальних фізичних взаємодій. Поширюється у формі електромагнітного поля, що складається з векторних безмасових квантів — фотонів. Завдяки нульовій масі фотонів взаємодія є далекодіючою; прикладом електромагнітної взаємодії на великій відстані є прийом випромінювання галактик і квазарів на відстанях у мільярди світлових років. В електромагнітній взаємодії беруть участь кварки і лептони, що мають електричний заряд.Електромагнітною взаємодією зумовлено більшість явищ у світі, який оточує людину. Електромагнітна взаємодія відповідає за притягання електронів до ядер атомів, а тому відповідає за формування атомів та молекул і за їхні властивості. Проявом електромагнітної взаємодії є також світло - потік фотонів.Електромагнітна взаємодія друга за інтенсивністю з фундаментальних взаємодій і слабша лише від сильної взаємодії, яка, однак має короткий радіус дії. Вона набагато сильніша за слабку взаємодію та гравітацію. Особливістю електромагнітної взаємодії проте є те, що електричні заряди бувають двох знаків, а тому можуть як притягатися, у випадку різнойменних зарядів, так і відштовхуватися, у випадку однойменних зарядів. Цим електромагнітна взаємодія суттєво відрізняється від гравітаційної, яка завжди має характер притягання. Завдяки існуванню двох типів зарядів більшість тіл у навколишньому світі електрично нейтральні, в той час як великі маси створюють великі сили тяжіння, незважаючи на слабкість гравітаційної взаємодії.На сучасному етапі розвитку фізики існує теорія електро-слабкої взаємодії, яка об'єднує ці два типи взаємодії в єдине поле.Фото́н (грец. Φωτόνιο)— квант електромагнітного поля, елементарна частинка, що є носієм електромагнітної взаємодії.Характеристики=Фотони не мають електричного заряду іх маса нульова. Їхні основні характеристики: енергія, зв'язана з частотою за допомогою формули і спін рівний одиниці. Фотон є істинно-нейтральною частинкою, що означає, що його античастинка є тим самим фотоном.Імпульс фотона визначають за формулою Фотони видимого світла мають енергії в діапазоні від 1,7 до 3 еВ; вони появляються при переходах атомів і молекул із збуджених станів в стани з меншою енергією. Гамма-фотони появляються в результаті аналогічних процесів, що відбуваються в середині атомних ядер. При гальмуванні електронів високих енергій можуть бути отримані фотони дуже великих енергій — до 1000 МеВ, що майже в 2 000 разів перевищує власну енергію нерухомого електрона. Фотони високих енергій можуть перетворитися в пару заряджених частинок — електрон й позитрон. При цьому енергія фотона, що зникає, повинна бути більшою за суму власних енергій частинок, що з'явилися.

Білет № 20