3.7 Мінімізація функції f4 методом невизначених коефіцієнтів

Ідея цього методу полягає у відшуканні ненульових коефіцієнтів при кожній імпліканті. Рівняння для знаходження коефіцієнтів представимо таблицею (таблиця 3.7.1). Виконаємо викреслення тих рядків на яких функція приймає нульові значення. Викреслимо вже знайдені нульові коефіцієнти в тих рядках таблиці, що залишилися імпліканти, що залишилися після виконання попередніх дій поглинають ті імпліканти, що розташовані зправа від них.

Таблиця 3.7.1 – таблиця невизначених коефіцієнтів

Отримаємо СДНФ функції:

Побудуємо таблицю покриття( таблиця 3.7.2).

	0001	0011	1001	1010	1 011	1100	1111
1100						V
101X				V	V
1 X11					V		V
X0X1	V	V	V		V

Таблиця 3.7.2 – таблиця покриття

Отримаємо МДНФ функції:

3.8 Мінімізація функції f4 методом Квайна-Мак-Класкі

Виходячи з таблиці істинності функції, запишемо стовпчик ДДНФ, розподіливши терми за кількістю одиниць. Проводимо попарне склеювання між сусідніми групами. Подальше склеювання неможливе.

Виконаємо поглинання термів(рисунок 3.8.1).

Рисунок 3.8.1 – поглинання термів

Як можна побачити, ми одержали тіж самі імпліканти, що і при мінімізації методом невизначених коефіцієнтів. Тому результат буде той самий:

3.9 Мінімізація функції f4 методом діаграм Вейча

Виконаємо мінімізацію функції методом Вейча (рисунок 3.9.1). Цей метод дуже зручний при мінімізації функції з кількістю аргументів до чотирьох включно. Кожна клітинка відповідає конституенті, а прямокутник з кількох клітинок – імпліканті.

Рисунок 3.9.1 - мінімізацію функції методом Вейча

3.10 Спільна мінімізація функцій f1, f2, f3

Щоб одержати схеми з мінімальними параметрами необхідно виконати сумісну мінімізацію системи функцій та їх заперечень.

В иконаємо мінімізацію системи функцій f₁, f₂, f₃, заданих таблицею істинності (технічного завдання ІАЛЦ.463626.002 ТЗ) методом діаграм Вейча (рисунок 3.10.1).