План практичного заняття

1. Методи організації виробництва та чинники, що визначають їх вибір.

2. Організація одиничного (непотокового) виробництва.

3. Партіонний метод обробки та особливості його застосування.

4. Предметно-замкнена форма організації виробництва.

5. Особливості застосування партіонного методу у сучасних умовах.

Питання для обговорення

1. Перелічіть і обґрунтуйте методи організації виробництва та чинники, що визначають їх вибір.

2. Розкрийте зміст та особливості організації одиничного (непотокового) виробництва.

3. Дайте характеристику змішаної форми організації виробництва.

4. Розкрийте зміст організації предметно-замкнених дільниць.

5. Розкрийте сутність технологічної та предметної форм спеціалізації.

6. Розкрийте сутність змішаної форми спеціалізації.

7. Охарактеризуйте особливості застосування партіонного методу в умовах сьогодення.

Термінологічний словник

Методи організації виробництва – це способи поєднання організації виробничого процесу у часі та просторі.

Одиничний (одинично-технологічний) метод організації виробництва – спосіб здійснення виробничого процесу у виготовленні складних унікальних виробів, виконанні індивідуальних замовлень та спеціальних робіт.

Партіонний метод організації виробництва – спосіб реалізації виробничого процесу, що передбачає запуск у виробництво та ви­готовлення виробів періодично повторювальними партіями певного розміру.

Предметно-замкнена ділянки – підрозділ, якій створюється за предметно-груповою формою організації виробництва й зосереджує всі або більшість операцій повного оброблення деталей чи складальних одиниць у даному цеху.

Технологічна форма спеціалізації характеризується створенням цехів і ділянок, на яких устаткування (робочі місця) спеціалізовані за ознакою їхньої технологічної однорідності і розмірів.

За предметної форми спеціалізації створюються виробничі цехи і ділянки, спеціалізовані за предметом. Вони можуть бути предметно-замкнутими і предметно-груповими.

Змішана форма спеціалізації непотокового виробництва, тобто обробка деталей ведеться на технологічних і предметно-замкнутих (предметно-групових) ділянках.

Теми рефератів

1. Сучасні методи організації виробництва, характеристика чинників, що їх визначають.

2. Непотоковий метод організації виробництва та сфера його застосування.

3. Групова технологія оброблення та особливості її застосування.

4. Особливості застосування партіонного методу в сучасних умовах.

5. Організація предметно-замкнених дільниць.

Питання для самостійного вивчення

1. Перелічіть основні методи організації непотокового виробництва й охарактеризуйте їх.

2. У чому полягає сутність технологічна форма спеціалізації?

3. Розкрийте сутність предметної форми спеціалізації.

4. Здійсніть порівняльний аналіз основних параметрів технологічної і предметної форми спеціалізації.

5. Охарактеризуйте особливості організації предметно-замкнутих ділянок.

6. Назвіть особливості предметно-групової організації виробництва.

7. Що таке змішана форма організації виробництва?

8. У чому полягають особливості організації ділянок серійного складання виробів?

9. У чому особливості організації предметно-замкнених дільниць?

10. У чому полягають особливості застосування партіонного методу в умовах сьогодення?

Тести

1. Який тип спеціалізації застосовується в організації дрібносерійного виробництва:

а) технологічний;

б) предметний;

в) предметно-замкнений;

г) технологічно-замкнений.

2. Які вирізняють методи організації виробництва:

а) масовий;

б) потоковий;

в) серійний;

г) непотоковий.

3. Організація непотокового виробництва передбачає, що:

а) робочі місця розташовуються за ходом технологічного процесу;

б) за групою робочих місць закріплюється оброблення одного най­менування конструктивно та технологічно подібних предметів;

в) на робочих місцях обробляються різні за конструкцією та технологією виготовлення предмети праці;

г) робочі місця розташовуються однотипними технологічними групами без певного зв’язку з послідовністю виконання операцій;

д) предмети праці переміщуються у процесі обробки складними марш­рутами.

4. Партія деталей – це:

а) кількість виробів, що запускаються та обробляються одночасно;

б) кількість виробів, що запускаються та обробляються послідовно;

в) кількість виробів, що запускаються та обробляються одночасно або послідовно, але безперервно;

г) кількість конструктивно однорідних виробів, що запускаються та обробляються одночасно або послідовно, але безперервно.

5. Витрати підготовчо-завершального часу для предметів праці у партії повинні бути:

а) різними;

б) мінімальними;

в) максимальними;

г) однаковими.

6. Оптимальною є така величина партії предметів праці, за якою:

а) загальні витрати на її виготовлення є максимальними;

б) загальні витрати на її виготовлення є мінімальними;

в) загальні витрати на її транспортування є мінімальними;

г) загальні витрати на її зберігання є мінімальними.

7. Оптимальний розмір партії деталей у виробництві повинен бути:

а) меншим від мінімальної партії;

б) найбільш наближеним до максимальної партії;

в) найбільш наближеним до мінімальної партії, але не меншим за неї;

г) найбільш наближеним до мінімальної партії, але не більшим за неї.

8. Збільшення величини обробки партії предметів праці у виробництві обумовлює:

а) збільшення кількості переналагоджувань устаткування;

б) зменшення обсягу незавершеного виробництв;

в) скорочення тривалості виробничого циклу;

г) зменшення кількості переналагоджувань устаткування.

9. З використанням партіонно-технологічного методу оброблення предмети праці обробляються:

а) поштучно, окремими виробами;

б) періодичними партіями;

в) технологічно подібними групами;

г) транспортними партіями.

10. Який метод організації виробництва створює найкращі передумови для переходу до потокового виробництва:

а) одинично-технологічний;

б) партіонно-технологічний;

в) предметно-груповий;

г) партіонно-предметний.

11. Партіонно-технологічний метод застосовується переважно в:

а) одиничному виробництві;

б) серійному виробництві;

в) масовому виробництві;

г) середньо-серійному виробництві.

12. При мінімально-уривчастій системі організації виробничого процесу тривалість технологічного циклу дорівнює:

а) тривалості технологічного циклу при послідовно-паралельному русі предметів праці;

б) тривалості технологічного циклу при паралельному русі предме­тів праці;

в) тривалості технологічного циклу при роботі з дублюючими ро­бочими місцями і послідовному русі предметів праці;

г) тривалості технологічного циклу при послідовному русі предме­тів праці;

ґ) тривалості технологічного циклу при послідовно-паралельному русі предметів праці з дублюючими робочими місцями.

13. Ступінь запаралелювання операційних циклів при послідо­вно-паралельному русі предметів праці визначається:

а) короткою операцією між двома суміжними операціями;

б) довготривалою операцією між двома суміжними операціями;

в) головною операцією технологічного процесу;

г) коротшою операцією технологічного процесу;

ґ) загальною тривалістю головної та найкоротшої операції.

14. На перервно-потокових (прямоточних) лініях намагаються повністю завантажити:

а) обладнання;

б) робітників;

в) обладнання і робітників;

г) не має значення;

ґ) як вирішить керівник дільниці.

15. На потокових лініях з конвеєром пульсуючої дії:

а) усі робочі місця працюють з перервами;

б) усі робочі місця працюють без перерв;

в) деякі робочі місця працюють з перервами;

г) перерви у роботі робочих місць можуть бути на короткотривалих операціях;

ґ) перерви у роботі робочих місць можуть бути на довготривалих операціях.

16.На прямоточних поточних лініях:

а) усі робочі місця працюють з перервами;

б) усі робочі місця працюють без перерв;

в) деякі робочі місця працюють з перервами;

г) перерви у роботі робочих місць можуть бути на короткотривалих операціях;

ґ) перерви у роботі робочих місць можуть бути на довготривалих операціях.

17. При проектуванні потокової лінії здійснюється комплекс заходів, які забезпечують:

а) великий обсяг виробництва і збуту продукції;

б) надійність конструкцій та високий рівень технології;

в) чітку організацію праці;

г) великі складські запаси сировини й готової продукції;

ґ) оволодіння робітниками кількома суміжними професіями.

18. На групових багатопредметних потокових лініях:

а) послідовно оброблюються декілька різноманітних груп виробів;

б) постійно випускаються вироби одного найменування у масовій кількості;

в) одночасно виготовляються декілька напівфабрикатів різних на­йменувань, але схожих щодо конструкції та технології;

г) оброблюється велика кількість виробів різних найменувань, які не схожі між собою;

г) номенклатура виробів, що оброблюються, наперед не визначена.

19. Програма запуску виробів у потоковому виробництві:

а) завжди дорівнює програмі випуску виробів;

б) відповідає показнику, який відображений у бізнес-плані під­приємства;

в) відповідає показнику, який планується виробничим цехам, діль­ницям, ланкам підприємства;

г) заноситься у статистичну звітність підприємства; ґ) надсилається вищим органом галузі.

20. Технологічний запас напівфабрикатів у незавершеному ви­робництві на безперервно-потокових лініях:

а) дорівнює кількості робочих місць всіх операціях технологічного процесу;

б) дорівнює кількості операцій технологічного процесу;

в) дорівнює кількості робочих місць всіх операціях технологічного процесу з урахуванням розміру передаточної (транспортної) партії виробів;

г) його зовсім немає;

ґ) залежить від типу конвеєрної лінії.

Літературні джерела: Осн.: 1, 7, 8, 9, 10, 11, 12. Дод.: 17, 18, 19, 26, 27, 29.