1.2. Методи вивчення документних потоків та масивів в системі документної комунікації

Мета, яка постає перед нами у процесі дослідження документних потоків та масивів в системі документної комунікації потребує інструментарію, який допоможе комплексно дослідити предмет дослідження.

Оскільки інструментарієм в нашій роботі виступають методи, тому більш детально розглянемо їх сутність та визначимо доцільність їх використання в тому чи іншому завданні.

Метод – систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для виконання певної задачі, досягнення мети.

Комплекс методів, які використовуватимуться у нашому науковому дослідженні забезпечать нам:

• ефективне виконання поставлених на початку завдань і досягнення загаданої мети;

• відповідність інструментарію об’єкту і предмету дослідження, а також висунутій гіпотезі;

• репрезантивність та валідність масиву первинної інформації;

• формулювання наукових висновків як доповнення до вже відомих наукових досліджень.

Отже, розглянемо які методи будуть використовуватися в ході дослідження нашої наукової роботи.

Першим методом, яким будемо користуватися в ході всіх етапів дослідження, поєднуючи його з іншими методами, є метод формалізації.

Формалізація – це метод, за допомогою якого змістовне значення відображується у формалізованій мові. Формалізація ґрунтується на мисленні, що дозволяє відображати основні закономірності й процеси розвитку навколишнього світу в знаковій формі за допомогою спеціальних знаків, символів чи формалізованих мов.

Символіка формалізованих мов в нашій курсовій роботі додасть стислості викладу, чітко зафіксує конкретні значення досліджуваних ознак, властивостей даної теми і не дасть змогу допустити двохзначних тлумачень.

Наступним методом, який буде використовуватись у підрозділі 1.1.Стан розробки проблематики документних потоків та масивів буде логічний метод.

За допомогою цього методу відображуються основні етапи історичного розвитку об’єкта, його якісні зміни, акцентується увага на основній тенденції процесу його розвитку. Логічний метод дає основний принцип для всебічного вивчення історичного розвитку об’єкта, а коли вивчення ґрунтується на знанні сутності, то стають зрозумілими і різноманітні історичні подробиці, випадковості, відхилення. Використовуючи його, ми розглянемо розвиток проблеми документних потоків та масивів у соціальній (а саме – документній як її складовій) комунікації, акцентуючи увагу на окремих важливих аспектах, які змінювали хід подальшого розвитку вище зазначеної проблеми.

Ще одним методом, який буде застосовуватися до підрозділу 1.2. Методи вивчення документних потоків та масивів в системі соціальної комунікації є метод дедукції.

Змістом дедукції як методу пізнання в нашій роботі є застосування загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ. Важливою передумовою дедукції у практиці пізнання є зведення конкретних задач до загальних і перехід від розв'язання задачі у загальному вигляді до окремих її варіантів.

Знаючи загальні закономірності та особливості досліджуваної нами теми, ми можемо застосовувати певні методи .

Для роботи над підрозділом 1.3. Уточнення понять у даній курсовій роботі застосовуються метод термінологічного аналізу і метод операціоналізації понять.

Визначення понять слід формулювати, базуючись на тлумачних і професійних словниках та на поняттях визначених науковцями. Визначення обсягу і змісту поняття дають через родову ознаку і найближчу видову відмінність.

Для уточнення основних понять нам і необхідно використати ці методи,які дозволяють розглянути їх з різних наукових позицій та спеціалізованих словників. За їх допомогою розглядаємо поняття, що стосуються проблематики, зокрема: система, комунікація, соціальна комунікація, система документної комунікації, документні потоки, документні масиви, документні ресурси.

Для дослідження Розділу II. Теоретичний аналіз документних потоків та масивів в документно-комунікаційній систем ми використаємо метод систематизації, що представляє собою специфічний метод дослідження, пізнавальний процес упорядкування деякої множини розрізнених об’єктів і знання про них. Упорядкування здійснюється шляхом встановлення єдності і відмінності елементів, що підлягають систематизації, визначення місця кожного елемента відносно один одного. При цьому використовуються логічні операції порівняння, абстрагування, класифікації, аналізу і синтезу, опису та пояснення. Метод дасть можливість побачити сукупність складових (підсистем), які наповнюють систему соціальної комунікації та взаємодіють між собою, впливаючи один на одного.

Для ефективної роботи з підрозділами 2.1. Документно- комунікайна система як складова процесів соціальної комунікації та 2.3. Місце і функції документних потоків та масивів( документних ресурсів) в системі докуметної комунікації ми використаємо структурно-функціональний метод дослідження. Воронкова В.Г. дає таке трактування цьому методу: це підхід в описі і поясненні систем, при якому досліджуються їхні елементи і залежності між ними в рамках єдиного цілого ().

Кожен елемент структури системи комунікацій виконує визначені функції, що задовольняють її потреби. Діяльність елементів системи програмується загальною структурною організацією, займаними ними позиціями і виконуваними ролями.

Сутність структурно-функціонального методу полягає у розділенні складного об'єкта на складові частини, вивченні зв'язків між ними та у визначенні притаманних їм специфічних функцій (ролей).

Розглядаючи та досліджуючи підрозділ 2.2.Ознаки, властивості, параметри та функції документних потоків та масивів та особливості їх формування у документних ресурсах в нашій науковій роботі ми використаємо метод порівняння .

Порівняння дозволяє визначити подібність і відмінність предметів і явищ, теорій, точок зору, виявити те спільне, що властиво двом або декільком об'єктам, а виявлення спільного є щаблиною на шляху до пізнання закономірностей і законів. У нашому випадку порівнюватися будуть документні потоки та документні масиви, які в своїй сукупності становлять документний ресурс.

До порівняння, як методу пізнання, висуваються певні вимоги: порівнюватися повинні лише такі об'єкти і явища, між якими може існувати певна об'єктивна спільність; порівняння повинне здійснюватися за найбільш важливими, істотними ознаками. ()

Отже, дослідження документних потоків та масивів у документній комунікації, неможливе без застосування інструментарію, який включає в себе певну кількість методів: логічний метод, метод дедукції, абстрагування, формалізації, порівняння, системний та структурно-функціональний. Сукупність вище зазначених методів дасть змогу досконало пізнати проблему нашої наукової роботи.