Роль грунту в природі і житті людини
Грунтовий покрив знаходиться на межі взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери і біосфери. Одночасно він є ком- понентом біосфери. Це зумовлює його специфічну роль у цій склад- ній системі земних геосфер, його глобальні функції. Б. Г. Розанов (1988) виділяє п’ять глобальних функцій грунту.
1. Грунт забезпечує існування життя на Землі. Майже всі жи- ві організми суші одержують елементи мінерального живлення з грунту. Грунт є основою для закріплення вищих рослин, його на- селяють мікроорганізми, нижчі рослини, тваринні організми. Отже, грунт одночасно є наслідком і умовою його існування. В цьому полягає діалектична єдність біосферних процесів.
2. Грунт є сферою постійної взаємодії великого геологічного І малого біологічного кругообігу речовин на Землі. В грунті відбу- ваються процеси вивітрювання мінералів і гірських порід. Про- дукти вивітрювання частково виносяться атмосферними опадами в гідрографічну сітку, а звідти у Світовий океан, де вони утворю- ють осадові породи, які внаслідок тектонічних явищ можуть знову опинитись на поверхні Землі і зазнати вивітрювання. За такою схемою відбувається великий геологічний кругообіг речовин.
Одночасно водорозчинні елементи засвоюються з грунту рос- линами і через ланцюг трофічних ланок знову повертаються в грунт. Так здійснюється малий біологічний кругообіг речовин (рис. 1).
3. Грунт здійснює регулювання біосферних процесів на Землі. Завдяки динамічному відтворенню родючості в грунті і на його
поверхні підтримується висока насиченість живими організмами.
4. Грунт регулює хімічний склад атмосфери і гідросфери. Фі- зичні, хімічні і біологічні процеси, які відбуваються в грунті (ди- хання живих організмів, «дихання» грунту, міграція хімічних еле- ментів), підтримують певний склад приземного шару атмосферно- го повітря та визначають хімічний склад континентальних вод.
5. Грунт здійснює акумуляцію активної органічної речовини і хімічної енергії. Основною формою органічної частини грунту і но- сієм енергії є гумус. За даними В. А. Ковди (1970), у трав’янистих ландшафтах суші запаси енергії в гумусовому горизонті грунту в 20—30 разів більші запасів енергії в рослинній біомасі. Акуму- льовані в грунті органічна маса і енергія економно витрачаються для підтримання життя і кругообігу речовин у природі.
Згідно з вченням В. М. Сукачова про біогеоценози, грунт є не- від’ємним компонентом природних екологічних систем (екосистем), або біогеоценозів, з яких складається біосфера. Він входить до них як окрема підсистема, яка пов’язана з іншими підсистемами (рослини, тварини, атмосфера тощо) численними зв’язками. От- же, функціонування наземних екосистем неможливе без грунту.
В економічній сфері людського суспільства грунт набуває со- ціально-економічного поняття. У даному випадку грунт одночасно виступає як фізичне середовище, життєвий простір існування лю- дей і як економічна основа, тобто основний засіб сільськогосподар- ського виробництва.
Народногосподарське значення грунту як основного засобу ви-
робництва в сільському господарстві визначається його основною властивістю – родючістю.
Грунт є надбанням усього людства і тому всі люди Землі по- винні раціонально використовувати і охороняти його для сучас- ного і майбутніх поколінь.