Термінологічний словник теми

Аналітичний спосіб вираження граматичних значень є таким способом, коли показником граматичних значень виступає службове слово-морфема.

Аналітично-синтетичний спосіб вираження граматичних значень - це поєднання афіксального (синтетичного) граматичного оформлення слова з аналітичними елементами.

Граматика (гр. grammatike від gramma – літера, написання) – частина лінгвістики, що вивчає будову мови, тобто систему морфологічних категорій і форм, синтаксичних категорій і конструкцій, способів словотворення.

Грамема – компонент граматичної категорії, що за своїм значенням є видовим поняттям щодо граматичної категорії, поняття родового.

Диференціація слів за семантико- граматичними ознаками. За семантико-граматичними ознаками слова поділяються на п’ять частин мови. Вони позначають: а) предмети (іменник); б) дії, процеси, динамічні стани (дієслово); в) ознаки предметів (прикметник); г) кількість (числівник); г) ознаку ознаки (прислівник).

Ієрархія частин мови за комплексним (семантичним, морфологічним, синтаксичним, а для похідних слів і словотвірним) критерієм: іменник та дієслово як центральні частини мови і прикметник, числівник та прислівник як периферійні частини мови.

Лексико-граматичні розряди - це такі угруповання слів, яким властиві певна однотипність узагальненого лексичного значення, наявність тих або тих особливостей в утворенні граматичних форм і у вираженні граматичних категорій (іменники - власні і загальні назви; прикметники – якісні і відносні і под.).

Морфологія (гр. morphe – форма, logos - вчення) – це одна з частин граматичної будови мови, яка охоплює граматичні класи слів (частини мови), граматичні категорії цих частин мови та їхні форми, а також менші за слово одиниці (власне-морфеми й слова-морфеми для вираження морфологічних і синтаксичних значень).

Морфологічна категорія - протиставлені один одному ряди морфологічних форм з однорідним граматичним значенням; складниками категорії є грамеми (окремі граматичні значення категорії з їхніми засобами вираження).

Синтетичний спосіб вираження граматичних значень – той, в якому репрезентують реалізацію граматичного значення у межах морфологічного слова афіксальні засоби: закінчення, суфікси, префікси, інтерфікси.

Слово – це єдність граматичних модифікацій (словоформ) і семантичних модифікацій (його лексико-семантичних варіантів, значень).

Способи вираження граматичних значень - синтетичний, аналітичний, аналітично-синтетичний і супрасегментний.

Супрасегментний спосіб вираження граматичних значень стосується випадків, коли формальну афіксальну нерозрізнюваність граматичних значень компенсує наголос.

Типи морфологічних одиниць: мінімальна морфологічна одиниця (морфема) і морфологічна одиниця-конструкція (або морфологічне слово, частина мови).

Форма слова являє собою органічну єдність граматичного значення та його формальних показників.

Частини мови – це найбільші морфологічні класи слів, що характеризуються такими чотирма ознаками: 1) узагальненим (категорійним) граматичним значенням, абстрагованим від конкретних лексичних значень слів; 2) структурою морфологічних категорій; 3) системою словозміни або її відсутністю; 4) спільністю синтаксичних функцій.