- •Тема 9: «Зовнішньоторговельний договір купівлі-продажу»
- •3. Типові контракти в міжнародній торгівлі
- •Правові аспекти зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу
- •Структура і зміст зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу
- •1. Преамбула
- •2. Кількісні і якісні характеристики предмету контракту
- •За стандартами;
- •За технічними умовами (описанням);
- •За зразками.
- •3. Термін і дата поставки
- •4. Базисні умови поставки
- •Покупець при всіх базисних умовах зобов'язаний:
- •5. Ціна товару
- •Тверда ціна;
- •Ціна з наступною фіксацією;
- •6. Умови платежу
- •7. Порядок відвантаження і умови здачі-приймання
- •8. Гарантії і рекламації
- •9. Умови страхування
- •10. Умови упаковки і маркування
- •11. Штрафні санкції
- •12. Форс-мажорне і арбітражне застереження в контрактах
- •3. Типові форми контракту в міжнародній торгівлі
Структура і зміст зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу
Структура та зміст контракту багато в чому мають індивідуальний характер і визначаються як специфікою об’єкта міжнародної комерційної операції (МКО), так і ступенем довіри партнерів.
У цілому зовнішньоторговельний контракт (ЗК) звичайно складається з окремих частин, які поєднують відповідні умови контракту і розміщені у певній логічній послідовності (рис. 2).
Рис. 2. Структура контракту
1. Преамбула
Преамбула — вступна частина ЗК, визначення сторін. Ця частина складається з таких основних положень:
1. Назва контракту (контракт купівлі-продажу, комісії, оренди тощо). Відсутність назви ЗК ускладнює розуміння того, про які правовідносини йдеться. Останнє може викликати роздратування у тих, хто читає контракт, що небажано, якщо у ролі читачів виступають арбітр або податковий інспектор.
2. Номер контракту. На практиці контракту присвоюється номер у відповідності з правилами діловодства, які діють у компанії, що готує проект контракту. В міжнародній практиці зустрічаються різні варіанти нумерації контрактів. У них можуть включатися як цифрові, так і буквені компоненти.
3. Дата підписання контракту. Відсутність дати підписання ЗК неприпустима, оскільки з нею пов’язані правильне визначення моменту укладання контракту, встановлення завершення строку дії, а отже і тих юридичних наслідків, які з цим пов’язані.
У разі підписання ЗК відсутніми сторонами (в різний час), контракт вважається укладеним з моменту підписання його останньою стороною.
4. Місце підписання контракту. Згідно з чинним законодавством України місцем складання контракту визначаються:
а) дієздатність і правоздатність осіб, які укладають контракт;
б) форма контракту;
в) зобов’язання, що виникають з контракту (виняток - сторони передбачили в контракті інше положення).
5. Повна назва партнерів, під якою вони зареєстровані в реєстрі державного обліку.
6. Назва сторони за контрактом (наприклад, „продавець”, „покупець”, „агент”, „постачальник” тощо). Це необхідно для того, щоб у тексті контракту кожний раз не повторювати повністю назву компаній партнерів.
7. Докладна назва посади, прізвище, ім’я, по батькові особи, що підписує контракт, а також назва документів, які засвідчують повноваження вказаної особи щодо підписання контракту.
. Предмет контракту та його характеристика. Предметами ЗК можуть бути купівля-продаж товарів (готова продукція, напівфабрикати), послуг (консультативний, технологічний, будівельний інжиніринг; оренда, аудит, перевезення, транспортно-експедиційний, збереження, страхування, фінансування, посередництво тощо), результатів творчої діяльності (просте та виключне ліцензування, торгівля ноу-хау, торгівля об’єктами авторського права). Залежно від предмета контракту наводиться і його характеристика.
Розглянемо викладене на прикладі товару. У відповідній частині ЗК встановлюється точна назва товару, яка найбільш вживана на території, куди продається товар, характеристика, модель, сорт і т. д. (за митною класифікацією країни призначення). За основу національних зовнішньоторговельних класифікацій більшістю країн світу прийнято стандарт міжнародної класифікації ООН (КМТК). Товари в ній поділяються на розділи, групи та підгрупи за ступенем обробки продуктів. З 1 січня 1988 р. набула чинності Гармонізована система опису товарів і послуг (ГС), яка базується на Брюссельській митній номенклатурі і зовнішньоторговельному митному класифікаторі ООН (СМТК) з урахуванням 12 інших міжнародних і національних класифікаційних систем. Якщо товар потребує детальнішої характеристики або асортимент товару достатньо широкий за назвами і кількістю, то все це вказується в специфікації товару. Крім назви, необхідно зазначити також кількість товару, визначити його якість та ціну.
