Формантами.

Крім мовленнєвих формант, виділяють голосові фор-

манти, які властиві кожній людині. Голосові форманти

залежать від особливостей мовленнєвого апарату різних

людей. Вони не впливають на розрізняння звуків, але

дають можливість розрізняти людей за голосом.

У кожної людини є свій тембр, але й кожен звук має

свій тембр. Тембр — це основний параметр звуків, і вони

(звуки) розрізняються передусім за тембром (мовленнєвою

формантою).

34. Історичні зміни лексичного складу мови: архаїзми, історизми, неологізми, запозичення, калькування.

Лексична система, як і мова в цілому, постійно зміню-

ється, причому порівняно з фонологічною і граматичною

системами — найшвидше. Одні слова зникають із мови,

інші — з'являються. Змінюються й значення слів.

Зміни в лексиці зумовлені як позамовними, так і вну-

трішньомовними причинами.

ПОЗАМОВНІ (ПОЗАЛІНГВАЛЬНІ) ПРИЧИНИ — це зміни в навколи-

шньому світі. Будь-яке нововведення в техніці, побуті, су-

спільному житті, супроводжується появою нових слів,

а зникнення тих чи іншихзнарядь, форм побуту,

суспільних явищ спричинює зникнення відповідних слів.

ВНУТРІШНЬОМОВНІ (ІНТРАМОВНІ, ВНУТРІШНЬОЛІНГВАЛЬНІ) причини

зміни словникового складу представлені тенденціями до

економії, уніфікації, варіювання номінацій із різними

мотивацією, походженням, завданнями експресивно-

емоційної та стилістичної виразності.

Є чотири типи змін у лексико-семантичній системі:

1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява

нових слів; 4) поява нових значень. Ці лексико-семантичні

зміни відображені в таких поняттях, як архаїзми, істо-

ризми, неологізми і запозичення.

Архаїзми (від гр. archaios "стародавній") - застарілі слова, які ви-

йшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику.

Розрізняють власне архаїзми й історизми.

ВЛАСНЕ АРХАЇЗМИ — слова, які називають предмети та яви-

ща, що існують і тепер, але витіснені з активного вжитку

іншими синонімічними словами.

Наприклад: чадо "дитина", зегзиця "зозуля", десниця "рука",

дзиґар "годинник", пря"спір";

Власне архаїзми поділяють на лексичні та семантичні.

Серед лексичних архаїзмів виділяють: 1) власне лек-

сичні архаїзми (див. усі вищенаведені приклади); 2) лек-

сико-словотвірні (рос. пастырь при сучасному пастух, ры-

барь при сучасному рибак); 3) лексико-фонетичні (піїт

"поет", рос. ирой "герой").

Семантичні архаїзми — застарілі значення наявних в

активному словнику слів.

Історизми — слова, які вийшли з ужитку в зв 'язку зі зникненням по-

значуваних ними понять.

Наприклад: війт "сільський староста",досвітки "зібрання сільської молоді’’.

Історизми не мають синонімів у сучасній мові, однак во-

ни можуть повертатися в мову, якщо відновлюються відпо-

відні чи подібні реалії (гривня, віче, пластун)

Водночас нерідко до сторизмів переходять слова, які виникли зовсім недавно,

як, наприклад, лікнеп, раднаргосп, перебудова.

Історизми використовують у художній літературі для

відтворення історичного колориту, а архаїзми — для ство-

рення піднесеного і зниженого стилів.

Неологізми (від гр. neos "новий" і logos "слово") - нові слова, що

виникли за пам'яті людей, які їх використовують.

Наприклад: посадовець"посадова особа", українськість

"усвідомлення себе причетним до української нації та дер-

жави", бомж "людина без постійного місця проживання",

Розрізняють лексичні й семантичні неологізми.

Лексичні неологізми— абсолютно нові слова як за зна-

ченням, так і за звучанням.

Семантичні неологізми— нові значення в уже наявних

словах.

Авторські неологізми, які називають оказіоналізмами (від

лат. occasionalis "випадковий"), становлять окрему групу.

Так, зокрема, в поезії І. Драча є такі його говотвори, як

журбота, засмута, білогруддя, у Д. Павличка —

ластівочість, у М. Вінграновського — зненавидь.

Загалом неологізми виникають декількома шляхами:

вони творяться з наявного в мові матеріалу властивими

для даної мови словотвірними способами, інколи штучно

(газ, нейлон, кодак), часто запозичуються літературною

мовою з діалектів і з інших мов. Іншомовні запозичення

становлять наичисельнішу групу серед неологізмів.