Сплачуються проценти

4. Система банківського регулювання та нагляду.

Основні завдання банківського регулювання та нагляду:

• забезпечення стабільності та надійності банківської системи;

•захист інтересів вкладників, що розміщують свої кошти в бан­ках, від неефективного управління банками та шахрайства;

•створення конкурентного середовища у банківському секторі.

• забезпечення відкритості політики і діяльності банківського се­ктора в цілому і в кожному банку окремо;

•підтримування необхідного рівня стандартизації і професіоналізму в банківській системі, забезпечення ефективної діяльності банків і запровадження технологічних нововведень в інтересах споживачів банківських послуг. |

В Україні відповідно до Закону «Про банки та банківську діяль­ність» функції банківського регулювання та нагляду здійснює НБУ. Що стосується регулятивної функції, то її виконують різні департа­менти центрального апарату НБУ з урахуванням їх функціонального призначення. Так, діяльність комерційних банків на валютному рин­ку регулює департамент валютного регулювання, департамент го­тівково-грошового обігу регламентує порядок роботи банків із го­тівковою національною валютою, департамент бухгалтерського об­ліку та розрахунків визначає порядок бухгалтерського обліку і звітності в банках.

Нагляд з боку НБУ включає моніторинг процесів на різних стадіях функціонування банків, а саме: створення банків, діяльність банків, реорганізація і ліквідація банків і застосування певних коригуючих чи радикальних заходів при виникнення загрожуючих ситуацій.

Значну роль у виконанні функцій банківського регулювання та нагляду відіграє система банківського нагляду, що функціонує як єдиний механізм у складі центрального апарату та регіональних управлінь НБУ. На рівні центрального апарату НБУ ця система пред­ставлена Комісією з питань нагляду і регулювання діяльності банків.

Нагляд за банками НБУ та його установи здійснюють, застосовуючи такі два методи:

• безвиїзний (дистанційний) нагляд;

• виїзне інспектування банків.

Безвиїзний нагляд — це моніторинг діяльності банківської системи, який грунтується на аналізі звітності (баланс, звіт про прибутки та збитки), що регулярно подає­ться органам банківського нагляду і дає їм можливість постійно по­новлювати інформацію про фінансовий стан банків, зокрема про їх­ню ліквідність, платоспроможність, рентабельність, а також про якість активів.

У системі регулювання банківської діяльності безвиїзний нагляд використовується як система раннього застереження, що дає змогу наглядовим органам ухвалювати рішення про застосування до бан­ків заходів впливу до загострення ситуації або до проведення інспе­кційної перевірки на місці.

Інспектування на місці дає змогу органам банківського нагляду перевіряти такі аспекти діяльності банків:

•достовірність звітності;

•дотримання законів та нормативних актів;

• надійність управління банком;

• стійкість фінансового стану банку.

Необхідність і періодичність здійснення перевірок банків виїзними інспекціями визначаються на основі «Паспорту нагляду» банку. Такий паспорт дає інформацію про загальний розмір та обсяги дія­льності, власність, управління, поточні умови та фінансовий стан установи. Паспорт також визначає стратегію нагляду за установою, частоту та обсяг виїзних інспекцій.

Основою інформації, що аналізується в паспорті банку, є його рейтингова оцінка за системою САМЕLS.