11.4. Роль кредиту у розвитку економіки

роль кредиту

характеристика функціональної ролі кредиту

активно впливає на принципи суспільного відтворення

грошовий капітал за допомогою кредиту оперативно переміщується із однієї галузі економіки до іншої, з одного регіону країни до іншого

відіграє значну роль в організації грошових розрахунків

допомагає суб’єктам господарювання збільшувати обсяги виробництва, забезпечує безперебійність обігу основного та оборотного капіталу, задовольняє тимчасові потреби в коштах

сприяє реструктуризації економіки

забезпечує зменшення частки підприємств військово-промислового комплексу, енергомістких підприємств і тих, що значно забруднюють довкілля та збільшення підприємств, орієнтованих на випуск товарів народного споживання

сприяє розвитку сільського господарства

забезпечує виробництво якісної продукції для населення та сировини для підприємств, сприяє перетворенню країни в експортера сільськогосподарської продукції

сприяє економії втрат обігу

допомагає скоротити витрати на виготовлення, випуск в обіг, перевезення, облік і зберігання готівкових знаків, прискорює обіг грошей

Період

Характеристика етапу розвитку кредитних відносин

1989 р.

Початок формування комерційних та кооперативних банків (створювались на акціонерних або пайових засадах підприємствами певної галузі економіки)

1991 р.

Комерційні банки почали здійснювати кредитування за умов дотримання принципів забезпеченості та поверненості кредитів (в якості забезпечення виступали страхові поліси, порука чи гарантія, застава майна тощо)

1991 р.

ЗУ "Про підприємства" і "Про цінні папери та фондову біржу" було легалізовано комерційний кредит (з 1930 р. в СРСР був заборонений у внутрішньому обороті)

1993 р.

НБУ затвердив Порядок проведення банками операції з векселями відповідно до Женевських (1930 р.) вексельних конвенцій

1993 р.

Гіперінфляція та запровадження НБУ жорсткої монетарної політики (підвищення облікової ставки та норм обов’язкових резервів) обмежили кредитні відносини банків з підприємствами, а надання споживчих кредитів майже повністю припинилося

1995 р.

НБУ затвердив положення про кредитування (через відсутність відповідальності за нецільове використання і неповернення кредитів за умов платіжної кризи ряд комерційних банків стали банкрутами)

1995 –

1996 рр.

У зв’язку з вигідними умовами ОВДП (високий дохід, зарахування сум, інвестованих в ці облігації, в рахунок обов’язкових резервів банків, звільнення доходу на облігації від податку на прибуток) більшість банків свої кредитні ресурси спрямували на придбання цих облігацій і майже відмовились від кредитування реальної економіки, що поглибило економічну кризу

1999 –

2000 рр.

Ситуація щодо кредитування реальної економіки поступово змінюється, особливо це стосувалося підприємств АПК (пільгове кредитування, частину сплати процентів взяла на себе держава, що дозволило 82% підприємств АПК скористатись кредитами на суму 3 млрд. грн.)

2001 р.

Прийняття Верховною Радою Земельного кодексу створило сприятливі умови для розвитку іпотечного кредиту

2001 –

2002 р.

НБУ проводить більш ліберальну монетарну політику: облікова ставка була поступово знижена з 29% до 10% річних, а норма обов’язкових резервів комерційних банків з 17% до 2-14%, що сприяло розвитку кредитних відносин і певною мірою приблизило їх до тих, що існують в економічно розвинутих країнах

з 2002 р.

Банки почали більшою мірою кредитувати реальний сектор, причому швидкими темпами нарощувалися обсяги саме довгострокового кредитування, а ставки за кредитами завдяки зниженню інфляції – зменшувались. Суттєво збільшувалися обсяги кредитування населення. Хоча частка внутрішнього банківського кредитування у ВВП залишалася значно нижчою, ніж аналогічний показник в економічно розвинутих країнах, стійкі тенденції до зростання свідчили про позитивні зрушення у цій сфері.